107.Поняття трудового права як галузі права.

Трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин, що змінюються.

трудове право — окрема галузь права України, яка регулює відносини, що виникають у процесі реалізації особою права на працю. Трудове право являє собою внутрішньо єдину, цілісну систему загальнообов'язкових правил поведінки, що регулюють трудові, а також деякі інші, тісно зв'язані з трудовими, відносини найманих працівників.

Предмет – наймана оплачувана праця, та регулювання відносин, пов’язаних з нею. (пов’язані з трудовими: з працевлаштування, з підготовки та перепідготовки кадрів, організаційно – управлінські, між роботодавцем і профспілкою, контрольно – наглядові, з вирішення трудових спорів, із соціального страхування тощо)

ТП регулює і інші відносини - підвищення кваліфікації, відшкодування збитків, заподіяних працівником підприємству, установі, організації або навпаки.

108.Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини.

Компетенція КМУ по виданню нормативних актів, й Акти по праці і соціальних питаннях, що видаються Міністерством праці України та соц. політики. Компетенція інших міністерств по прийняттю нормативних актів. Головна роль зпоміж системи підзаконних актів належить указам та розпорядженням Президента України. Указом Президента України зокрема схва­лені основні напрями соц. політики.

Постанови і розпорядження КМУ та­кож видаються з різних питань регулювання труд. сусп. відносин. (Положен­ня про держ. службу зайнятості, Положення про порядок укла­дення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на в-вах, в установах і організаціях). Порядок компенсації працівниками втрати частини за­робітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати визначений відповідним Положенням, затвердженим постано­вою Кабінету Міністрів. До числа підзаконних НПА нале­жать акти Міністерства праці та соціальної політики України, а також НПА інших міністерств і відомств, центральних комітетів (що носять, як правило, галу­зевий х-р). Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України, це міністерство в межах своїх повноважень на основі і на вико­нання актів Зва видає накази з умов праці, її опла­ти, умов зайнятості і соціального захисту населення, організує і контролює їх виконання. НПА Мінпраці України є обов'язкови­ми для виконання. Вони підлягають держ. реєстрації, яка здійснюється Міністерством юстиції України у встановленому Звом порядку. У разі необхідності Мінпраці України видає разом з іншими центральними і місцевими органами ви­конавчої влади спільні акти.

Акти місцевих ОВВ й ОМС належать до джерел ТП в тих випадках, коли вони стосуються сфери застосування праці. Місцева держ. адміністрація згідно ЗУ «Про місцеві держ. адміністрації» забезпечує реалізацію держ. гарантій у сфері праці, в тому числі й на П своєчасного одержання винаго­роди за працю; розробляє та організовує виконання перспек­тивних та поточних територіальних програм зайнятості та за­ходи щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття; забезпечує проведення згідно з законом оплачува­них громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні; забезпечує соціальний захист працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, якісне проведення атестації робочих місць; бере участь у веденні колективних переговорів та укладенні територіальних тарифних угод, вирішенні колек­тивних труд. спорів (конфліктів). Джерелами ТП є розпорядження голів місцевих держ. адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, які відповідно до вказаного закону є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, устано­вами та організаціями, посадовими особами та громадянами.