2. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.

Труд. колектив підприємства (установи, організації) утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його д-ті на основі труд. договору (контракту, уго­ди), а також інших форм, що регулюють труд. відносини працівника і роботодавця. Тобто працівник, який поступив на роботу, незалежно від своєї волі включається в склад труд. колективу. Оформ­лення цього здійснюється в залежності від внутр струк­тури підприємства (установи, організації). Труд. колектив виникає разом із створенням підприємства, установи, організації.

труд. колектив: розглядає і затверджує проект колективного договору; розглядає і вирішує згідно із статутом підприємства питання самоврядування труд. колективу; визначає і затверджує перелік і порядок надання пра­цівникам підприємства соціальних пільг; бере участь у моральному і матеріальному стимулю­ванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку і раціоналізаторську д-ть, порушує клопотання про представлення працівників до держ. нагород.

Трудовий колектив державного та іншого підприємства, в якому частка державного або місцевого ОДВ у вартості майна становить більш як 50%: розглядає разом з засновником зміни і доповнення до статуту підприємства; разом з засновником підприємства визначає умови най­мання керівника; бере участь у вирішенні питання про виділення із скла­ду підприємства одного чи кількох структурних підрозділів для створення нового підприємства; разом з власником вирішує питання про вступ і вихід підприємства з об'єднання підприємств; погоджує пропозиції щодо передачі з державної у кому­нальну власність майна, закріпленого за підприємст­вом, об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємства; приймає рішення про оренду підприємства, створення на основі труд. колективу органу для переходу на оренду і викупу підприємства. Спеціальні норми КЗпП та Закону «Про оплату праці» за­лишають труд. колективам дуже мало повноважень для участі в матеріальному і моральному стимулюванні праці, для заохочення винахідницької та раціоналізаторської д-ті. Труд. колектив має П навіть не рекомендувати, а лише клопота­ти про представлення працівників до держ. нагород.

2. Зміст колективного договору.

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції.У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:зміни в організації виробництва і праці;забезпечення продуктивної зайнятості;нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);встановлення гарантій, компенсацій, пільг;участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом);режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;умов і охорони праці;забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих;умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

2. Поняття працевлаштування. Правові форми працевлаштування.

Працевлаштування - система ор­ганізаційних, екон, прав заходів, спрямованих на забезпечення труд. зайнятості населення, включаючи на­дання допомоги громадянам в отриманні роботи за їх спеціальністю і кваліфікацією або направленні на виробниче навчання при відсутності у них необхідної підготовки.

Працевлаштування передбачає 3 форми надання допомоги в отриманні особою певної роботи:

1 - забезпечення працездатного населення макс повною інфо про наявність в конкретній місцевості чи на конкретних підприємствах, установах, ор­ганізаціях вільних робочих місць та про їх х-ку з точки зору умов праці, її оплати, соц-побут та жит­лового обслуговування працівників і інших умов, що цікав­лять кожного, хто влаштовується на роботу.

2 - підшукання необхідної роботи та фактичному забезпеченні деяких категорій громадян роботою чи то на певній посаді, спеціальності і кваліфікації, або у певній місцевості.

3 - це організація, в разі потреби, професійної підго­товки чи перепідготовки з наступним забезпеченням роботою.

Незайняті громадяни, які звертаються до держ служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі за місцем постійного проживання за умови пред'явлення паспорта і труд. книжки, а у разі потреби - військо­вого квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють. Для окремих категорій громадян визначені строки реєстрації їх в ДСЗ як таких, що шукають роботу: працівники, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності працівників тощо, реєструються протягом 7 календарних днів після звільнен­ня. Працівники, звільнені з підприємств, установ, органі­зацій незалежно від форм власності у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного за­бруднення - протягом 1 місяця після звільнення. Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без П на пенсію – 7 календарних днів від дня постав­лення на військовий облік військкоматом. У разі, коли громадяни вищезазначених категорій без по­важних причин своєчасно не зареєструвалися у ДСЗ як такі, що шукають роботу, вони втрача­ють пільги, передбачені ЗУ «Про зайнятість населення», а умови виплати допомоги по без­робіттю та її розмір встановлюються на загальних підставах.

2. Загальний порядок укладення трудового договору. Документи, що повинні бути поданими при укладенні трудового договору

Порядок укладення труд договору - це встановлена чинним зак-вом процедура підписання та оформлення труд договору.

Порядок укладення труд договору та перелік не­обхідних при цьому документів залежить від:

1.категорії працівників, які приймаються на роботу (не­повнолітні, особи з обмеженою працездатністю тощо);

2.умов праці (важкі, шкідливі та ін.);

3.підстав виникнення правовідносин (результати виборів, перемога в конкурсі, направлення навч закладу чи служби зайнятості тощо);

4.особливостей роботи (допуск до держ таємниці) та інших чинників.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'яза­ний подати труд книжку. Без труд книжки можливе прийняття на роботу лише за сумісництвом. Працівник зо­бов'язаний при вступі на роботу пред'явити також паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Неповнолітні, яким ще не виповнилось 16 років, подають свідоцтво про народження. Військовослужбовці, звільнені з військової служби, подають військовий квиток. Звільнені з місць відбування крим покарання зобов'язані подати довідку про звільнення. До­к про освіту, проф підготовку обов'язково пода­ються, якщо це необхідно для допуску до відпов роботи. В інших випадках подання цього документу не обов'язкове, але його подання може стати вагомим аргументом на користь доцільності прийняття такого працівника на роботу. У перед­бачених законодавством випадках працівник при прийнятті на роботу зобов'язаний подати також довідку про стан здоров'я (напр, особи, молодші 18 років, працівники харчової промисловості, громадського харчування тощо) та інші доку­менти. Наприклад, іноземні громадяни подають дозвіл служби зайнятості на працевлаштування, особа, яка приймається на посаду державного службовця, має подавати за місцем майбут­ньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру. Закон забороняє вимагати від осіб, які поступають на робо­ту, відомостей про їх партійну і національну приналежність, походження та документів, подання яких не передбачено зако­нодавством. Інколи роботодавець вимагає подання довідок про навчання, про попередню роботу, про забезпеченість житловою площею та наявність прописки, про склад сім'ї, про роботу за сумісництвом тощо. Такі вимоги є незаконними