138. Обмеження відрахувань із заробітної плати.

Відрахування із з/п можуть провадитись тільки у випадках, передбачених Звом. Відрахуван­ня із з/п працівників для покриття їх заборгова­ності підприємству, установі чи організації, де вони працю­ють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) керівника. При кожній виплаті з/п загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у ви­падках, передбачених З-вом – 50 % з/п, що належить до виплати. Але зазначені обме­ження не поширюються на відрахування із з/п при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. Не допускається відрахуван­ня з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з З-вом стягнення не звертаються.

139.Заходи правового впливу, шо можуть застосуватись до порушників трудової дисципліни.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Порушення трудової дисципліни — це невиконання або виконання не на належному рівні з вини працівника по­кладених на нього трудових обов'язків.Не може вважатися порушенням трудової дисципліни від­мова неповнолітнього працівника виконувати надурочні ро­боти, невиконання працівником тру­дових обов'язків через його недостатню кваліфікацію, непрацездатність або через відсутність належних умов для вико­нання даної роботи. Дисциплінарні стягнення застосовують­ся органом, якому надане право прийняття на роботу (об­рання, затвердження та призначення на посаду даного пра­цівника)

140.Поняття єдиної системи безперервної освіти.

Безперервна освіта — комплекс державних, приватних і суспільних освітніх установ, що забезпечують організаційну і змістовну єдність і подальший взаємозв'язок всіх ланок освіти, задовольняючи прагнення людини до самоосвіти і розвитку протягом всього життя.

Відповідно до ЗУ «Про освіту» громадяни мо­жуть одержувати робітничу професію, підвищувати кваліфі­кацію, проходити підготовку в навчально-курсових комбіна­тах тощо. Законодавство про працю передбачає створення сприятливих умов для поєднання роботи з навчанням. Перед­бачається зокрема, що для професійної підготовки і підвищен­ня кваліфікації працівників, особливо молоді, роботодавець організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи

Наявність різних форм навчання, зокрема заочної та вечірньої, дозволяють працівникам поєднувати трудову діяльність з навчанням. Для цієї категорії працівників законодавством встановлено ряд пільг, переваг порівняно з іншими працюючими щодо робочо­го часу, часу відпочинку тощо.

141.Допустимі випадки перенесення відпусток.

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;

2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ЗУ «Про відпустки».

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.