2. Правові відносини, що тимчасово або постійно приходять на зміну трудових правовідносин

На зміну трудовим правовідносинам постійно або на тривалий строк приходять пенсійні правовідносини, які виникають залежно від трудової діяльності робітників і службовців. Пенсійні правовідносини – це правовідносини, що виникають з приводу надання окремим категоріям громадян у визначених законом випадках пенсійного забезпечення відповідними державними та недержавними органами за рахунок спеціально створених для цього цільових(страхових) фондів. Пенсійні правовідносини мають тривалий характер, тобто не обмежені в часі. Хоча з цього правила існують винятки, наприклад правовідносини з пенсійного забезпечення неповнолітніх дітей у зв’язку із втратою їхнього годувальника продовжуються до досягнення ними 18 – річного віку, а якщо вони вчаться (є студентами, курсантами, слухачами, стажерами), то до закінчення навчальних закладів, але не більше, ніж до досягнення ними 23-річного віку тощо.

Всі пенсійні правовідносини поділяються на дві основні групи :

1) матеріальні пенсійні правовідносини – правовідносини з приводу певних видів пенсійного забезпечення.

Вони мають матеріальний характер надання; мета - забезпечення гідного прожиття непрацездатних; визначене законодавством коло осіб тощо.

2) процедурно-процесуальні пенсійні правовідносини – це правовідносини із встановлення юридичних фактів, необхідних для надання певного виду пенсійного забезпечення і вирішенні спорів між сторонами правовідносин, крім спорів, що розглядаються в судовому порядку.

Коло суб’єктів пенсійних правовідносин дуже широке: - громадяни України; - іноземці; - особи без громадянства.

В свою чергу громадян, як суб’єктів пенсійних правовідносин, умовно можна поділити на:

загальних суб’єктів - суб’єктів на яких поширюється загальне пенсійне законодавство.

Спеціальні суб’єкти пенсійних правовідносин - суб’єкти , пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно спеціальних законодавчих актів.

2. Гарантії при прийнятті на роботу

Держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні:

а) добровільність праці, вибір або зміну професії та виду діяльності;

б) захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи;

в) безплатне сприяння у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відпов до покликання, здібностей, проф підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб, всіма доступними засобами, включаючи проф орієнтацію і перепідготовку;

г) компенсацію матер витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість;

д) виплату вихідної допомоги працівникам, які втратили постійну роботу на підприємствах, в установах і організаціях, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством;

е) безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або в системі держ служби зайнятості з виплатою матер допомоги;

є) виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю, матер допомоги по безробіттю, матер допомоги членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги

ж) включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матер допомоги по безробіттю до стажу роботи, а також до безперервного труд стажу;

з) надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам - випускникам держ навч закладів держави, раніше заявлених підприємствами, установами, організаціями.

Д забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соц захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі: а) жінкам, які мають дітей віком до 6 р; б) одиноким матерям, які мають дітей віком до 14 р або дітей-інвалідів; в) молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або ВНЗ, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; г) особам передпенсійного віку;д) особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування;е) інвалідам, які не досягли пенсійного віку.