- •1 Поняття колективного договору
- •Межі матеріальної відповідальності у випадках, коли фактичний розмір перевищує її номінальний розмір.
- •Види дисциплінарних стягнень. Строки для застосування дисциплінарних стягнень.
- •Інструктаж і навчання працівників правилам по техніці безпеки і виробничій санітарії.
- •Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, сільськогосподарського.
- •Поняття заробітної плати. Методи її правового регулювання
- •Порядок оформлення звільнення і проведення розрахунку.
- •Відпустки без збереження заробітної плати, що надаються працівникам за поданням державних чи громадських органів і організацій.
- •Система тп як галузі права. Предмет і система науки трудового права
- •Співвідношення міжнародних договорів про працю і зак-тва України.
- •Поняття зайнятості населення
- •Власник підприємства та організації і його управлінські повноваження по організації праці
- •Мета створення Міжнародної Організації Праці, її основні завдання. Структура моп
- •Кодекс законів про працю та інші законодавчі акти України, що регулюють правові відносини працюючих.
- •Значення керівних роз'яснень всу для однакового застосування усіма підприємствами, установами, організаціями та судовими органами чинного законодавства про працю
- •Трудовий договір як підстава виникнення трудових правовідносин.
- •Підприємства, установи, організації як суб’єкти трудового права.
- •Правове регулювання колективних договорів.
- •Поняття трудових спорів і їх класифікація
- •Форми правових актів, що приймаються моп
- •Юридичне та господарське значення колективних договорів і угод працюючих.
- •Види колективних договорів і угод.
- •Громадяни (працівники) як суб’єкти трудового права.
- •Державна служба зайнятості, її структура, функції та права
- •Правові відносини, що тимчасово або постійно приходять на зміну трудових правовідносин
- •Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.
- •Зміст колективного договору.
- •Графіки змінності роботи
- •Колектив бригади, порядок його формування і повноваження в галузі праці.
- •Сторони колективного договору.
- •Суб'єкти правових відносин.
- •Право громадян на зайнятість.
- •Сторони трудового договору.
- •Професійні органи, як суб’єкти трудового права.
- •Причини виникнення трудових спорів і шляхи їх усунення.
- •Безробітні та їх статус. Визначення безробітного.
- •Правове положення профспілкових комітетів на підприємствах, в установах і організаціях.
- •Поняття переведення на іншу роботу і його відмінність від переміщення.
- •Страйк як крайній засіб вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
- •Поняття відпочинку і його види.
- •51. Поняття системи оплати праці і її види.
- •54. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •55. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •56. Випробування при прийнятті на роботу
- •61. Тарифна система і її елементи.
- •64. Види трудових договорів.
- •65. Поняття режиму робочого часу і порядок його встановлення.
- •66. Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю і правил по охороні праці.
- •70. Винагорода за наслідками роботи за рік.
- •71. Поняття дисциплінарного проступку.
- •72. Тривалість роботи на передодні святкових, вихідних і неробочих днів.
- •73. Повноваження трудових колективів і профспілкових комітетів, підприємств, установ, організацій по контролю за додержанням законодавства про працю.
- •74. Порядок виплати заробітної плати. Обчислення середнього заробітку
- •76. Поняття охорони праці по трудовому праву. Закон України "Про охорону праці".
- •77. Види матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству, установі, організації.
- •81. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю як гарантія охорони трудових прав працюючих.
- •84. Підстави і умови матеріальної відповідальності.
- •88. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах.
- •89. Номенклатура заходів по охороні праці
- •90. Норми виробітку і оплати праці неповнолітніх
- •91. Роль профспілок у контролі за додержанням законодавства про працю
- •92. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю як гарантія охорони трудових прав працюючих
- •93. Преміальна система оплати праці.
- •94. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу.
- •97. Поняття категорії нормального виробничо-господарського ризику.
- •102.Стандарти по охороні праці. Планування і фінансування заходів по охороні праці.
- •103.Застосування праці осіб з пониженого працездатністю.
- •104.Поняття нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.
- •107.Поняття трудового права як галузі права.
- •108.Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини.
- •109. Поняття правових відносин. Суб'єкти правових відносин. Умови виникнення правових відносин.
- •110. Принципи тп, що закріплені в кЗпП та інших законодавчих актах України.
- •111. Двосторонні та багатосторонні договори як міжнародні правові акти про працю. Ратифікація Конвенцій.
- •112. Конституція України як основне джерело трудового права.
- •11З. Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права.
- •114. Класифікація принципів трудового права України.
- •120. Класифікація правових відносин.
- •121. Метод правового регулювання трудових відносин.
- •122. Зміст основних принципів трудового права.
- •123. Функції трудового права.
- •127.Порядок розгляду судами скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють трудові права громадян.
- •129.Акти по праці і соціальних питаннях, що видаються Міністерством праці України.
- •130.Порядок ведення переговорів і укладення колективних договорів в Україні.
- •131 Загальні принципи правового регулювання трудових відносин, що відображені в основних правах і обов'язках громадян, закріплених в Конституції України.
- •132.Поняття суб’єктів трудового права.
- •133.Колективні правові відносини в сфері трудового права.
- •134.Зміст трудових правовідносин, основні права і обов'язки їх суб'єктів. Підстави виникнення трудових правовідносин.
- •135.Обмеження звільнення і особливий порядок звільнення неповнолітніх працівників.
- •138. Обмеження відрахувань із заробітної плати.
- •140.Поняття єдиної системи безперервної освіти.
- •142.Тимчасові переведення на іншу роботу: в разі виробничої потреби, для заміни відсутнього працівника, в разі простою, на вимогу працівника.
- •143.Правові питання підготовки робочих кадрів на виробництві. Підвищення кваліфікації кадрів.
- •144.Особливий порядок звільнення окремих категорій працівників.
- •145. Нормальна та скорочена тривалість робочого часу. Неповний робочий час.
- •146.Гарантії для працівників, обраних на виборні посади.
- •147.Участь профспілок у встановленні умов праці, у застосуванні норм трудового права, в управлінні державним соціальним страхуванням.
- •148.Додаткові гарантії для виборних профспілкових працівників, членів рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів.
Поняття переведення на іншу роботу і його відмінність від переміщення.
Переведення – на іншу роботу на тому ж підприємстві
на роботу на інше підприємство
переведення в іншу місцевість (іноді разом з підприємством)
Переведення завжди здійснюється за згодою сторін.
Простій – зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У випадках простою, працівник може бути переведений за його згодою на весь час простою але з урахуванням спец і кваліфікації.
Строком на 1 місяць без згоди працівника у випадках:
для відвернення або ліквідації стихійного лиха
епідемії, епізоотії
виробничих аваріях
інші загрожуючи для життя обставини
Винятки:
вагітні
жінок, що мають дитину – інваліда, або дитину до 6 р.
осіб до 18 р.
Переведення працівника на іншу роботу означає зміну його трудової функції, переведення на іншу посаду, роботу за іншою спеціальністю, в результаті чого змінюються його трудові права і обов’язки, ступінь його професійної самостійності і відповідальності.
Будь-яке переведення на постійній основі (на даному підприємстві, в інше підприємство, в іншу місцевість навіть разом з підприємством) потребує письмової заяви працівника про це (у випадку його ініціативи на переведення) або його письмової згоди і вважається правомірним з боку власника чи уповноваженого ним органу лише за наявності такої. Переведення відрізняється від переміщення тим, що воно передбачає зміну трудової функції працівника. Переміщення на інше робоче місце передбачає і подальше виконання роботи працівником в межах його спеціальності, кваліфікації, посади, обумовлених трудовим договором, хоча і на іншому робочому місці, в іншому структурному підрозділі, але даного ж підприємства і в даній місцевості. Як правило, переміщення пов’язане з реалізацією власником або адміністрацією підприємства їх повноважень по управлінню виробництвом і організації праці. Тому переміщення на інше робоче місце може проводитись за розпорядженням власника або адміністрації і не потребує згоди працівника. При цьому існує лише одне застереження: вони не мають права переміщати працівника з однієї роботи на іншу, якщо умови її виконання на новому робочому місці протипоказані йому за станом здоров’я.
Страйк як крайній засіб вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
Якщо примирні органи не змогли врегулювати розбіжності між сторонами, то наймані працівники або уповноважений ними орган чи професійна спілка мають право з метою виконання висунутих вимог вжити всі дозволені законодавством засоби. Одним із таких засобів є страйк. Відповідно до Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх екон і соц. інтересів.
Страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ними органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ним органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ним) органу. Порядок здійснення права на страйк встановлюється ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Страйк, організація та проведення якого здійснюються без додержання вимог цього закону, визнається в судовому порядку незаконним. Справи про визнання страйку незаконним розглядаються судом за заявою власника або уповноваженого ним органу (представника) не пізніше як у 7денний термін, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду. Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про його припинення або відмову від оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк. Організація страйку, визнаного незаконним, або участь у ньому, є порушенням труд дисципліни. Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь не оплачується. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не враховується до загального і безперервного трудового стажу.