- •1 Поняття колективного договору
- •Межі матеріальної відповідальності у випадках, коли фактичний розмір перевищує її номінальний розмір.
- •Види дисциплінарних стягнень. Строки для застосування дисциплінарних стягнень.
- •Інструктаж і навчання працівників правилам по техніці безпеки і виробничій санітарії.
- •Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, сільськогосподарського.
- •Поняття заробітної плати. Методи її правового регулювання
- •Порядок оформлення звільнення і проведення розрахунку.
- •Відпустки без збереження заробітної плати, що надаються працівникам за поданням державних чи громадських органів і організацій.
- •Система тп як галузі права. Предмет і система науки трудового права
- •Співвідношення міжнародних договорів про працю і зак-тва України.
- •Поняття зайнятості населення
- •Власник підприємства та організації і його управлінські повноваження по організації праці
- •Мета створення Міжнародної Організації Праці, її основні завдання. Структура моп
- •Кодекс законів про працю та інші законодавчі акти України, що регулюють правові відносини працюючих.
- •Значення керівних роз'яснень всу для однакового застосування усіма підприємствами, установами, організаціями та судовими органами чинного законодавства про працю
- •Трудовий договір як підстава виникнення трудових правовідносин.
- •Підприємства, установи, організації як суб’єкти трудового права.
- •Правове регулювання колективних договорів.
- •Поняття трудових спорів і їх класифікація
- •Форми правових актів, що приймаються моп
- •Юридичне та господарське значення колективних договорів і угод працюючих.
- •Види колективних договорів і угод.
- •Громадяни (працівники) як суб’єкти трудового права.
- •Державна служба зайнятості, її структура, функції та права
- •Правові відносини, що тимчасово або постійно приходять на зміну трудових правовідносин
- •Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.
- •Зміст колективного договору.
- •Графіки змінності роботи
- •Колектив бригади, порядок його формування і повноваження в галузі праці.
- •Сторони колективного договору.
- •Суб'єкти правових відносин.
- •Право громадян на зайнятість.
- •Сторони трудового договору.
- •Професійні органи, як суб’єкти трудового права.
- •Причини виникнення трудових спорів і шляхи їх усунення.
- •Безробітні та їх статус. Визначення безробітного.
- •Правове положення профспілкових комітетів на підприємствах, в установах і організаціях.
- •Поняття переведення на іншу роботу і його відмінність від переміщення.
- •Страйк як крайній засіб вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
- •Поняття відпочинку і його види.
- •51. Поняття системи оплати праці і її види.
- •54. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •55. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •56. Випробування при прийнятті на роботу
- •61. Тарифна система і її елементи.
- •64. Види трудових договорів.
- •65. Поняття режиму робочого часу і порядок його встановлення.
- •66. Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю і правил по охороні праці.
- •70. Винагорода за наслідками роботи за рік.
- •71. Поняття дисциплінарного проступку.
- •72. Тривалість роботи на передодні святкових, вихідних і неробочих днів.
- •73. Повноваження трудових колективів і профспілкових комітетів, підприємств, установ, організацій по контролю за додержанням законодавства про працю.
- •74. Порядок виплати заробітної плати. Обчислення середнього заробітку
- •76. Поняття охорони праці по трудовому праву. Закон України "Про охорону праці".
- •77. Види матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству, установі, організації.
- •81. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю як гарантія охорони трудових прав працюючих.
- •84. Підстави і умови матеріальної відповідальності.
- •88. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах.
- •89. Номенклатура заходів по охороні праці
- •90. Норми виробітку і оплати праці неповнолітніх
- •91. Роль профспілок у контролі за додержанням законодавства про працю
- •92. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю як гарантія охорони трудових прав працюючих
- •93. Преміальна система оплати праці.
- •94. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу.
- •97. Поняття категорії нормального виробничо-господарського ризику.
- •102.Стандарти по охороні праці. Планування і фінансування заходів по охороні праці.
- •103.Застосування праці осіб з пониженого працездатністю.
- •104.Поняття нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.
- •107.Поняття трудового права як галузі права.
- •108.Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини.
- •109. Поняття правових відносин. Суб'єкти правових відносин. Умови виникнення правових відносин.
- •110. Принципи тп, що закріплені в кЗпП та інших законодавчих актах України.
- •111. Двосторонні та багатосторонні договори як міжнародні правові акти про працю. Ратифікація Конвенцій.
- •112. Конституція України як основне джерело трудового права.
- •11З. Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права.
- •114. Класифікація принципів трудового права України.
- •120. Класифікація правових відносин.
- •121. Метод правового регулювання трудових відносин.
- •122. Зміст основних принципів трудового права.
- •123. Функції трудового права.
- •127.Порядок розгляду судами скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють трудові права громадян.
- •129.Акти по праці і соціальних питаннях, що видаються Міністерством праці України.
- •130.Порядок ведення переговорів і укладення колективних договорів в Україні.
- •131 Загальні принципи правового регулювання трудових відносин, що відображені в основних правах і обов'язках громадян, закріплених в Конституції України.
- •132.Поняття суб’єктів трудового права.
- •133.Колективні правові відносини в сфері трудового права.
- •134.Зміст трудових правовідносин, основні права і обов'язки їх суб'єктів. Підстави виникнення трудових правовідносин.
- •135.Обмеження звільнення і особливий порядок звільнення неповнолітніх працівників.
- •138. Обмеження відрахувань із заробітної плати.
- •140.Поняття єдиної системи безперервної освіти.
- •142.Тимчасові переведення на іншу роботу: в разі виробничої потреби, для заміни відсутнього працівника, в разі простою, на вимогу працівника.
- •143.Правові питання підготовки робочих кадрів на виробництві. Підвищення кваліфікації кадрів.
- •144.Особливий порядок звільнення окремих категорій працівників.
- •145. Нормальна та скорочена тривалість робочого часу. Неповний робочий час.
- •146.Гарантії для працівників, обраних на виборні посади.
- •147.Участь профспілок у встановленні умов праці, у застосуванні норм трудового права, в управлінні державним соціальним страхуванням.
- •148.Додаткові гарантії для виборних профспілкових працівників, членів рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів.
84. Підстави і умови матеріальної відповідальності.
Матеріальна відповідальність - обов'язок кожної зі сторін трудових правовідносин (працівника та роботодавця) відшкодувати шкоду, заподіяну іншій стороні внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі та порядку.
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Роботодавець зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану працівникові при виконанні трудових обов'язків. Шкода, завдана роботодавцем працівнику, полягає у повній чи частковій втраті заробітної плати, яка зумовлена:
1) незаконним звільненням, переведенням, відстороненням працівника від виконання трудової функції;
2) порушенням роботодавцем законодавчо встановленої процедури розірвання трудового договору;
3) затримкою виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника;
4) недотриманням вимог законодавства про охорону праці, що призвело до трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я працівника.
Матеріальна відповідальність роботодавця також може бути наслідком псування, знищення або крадіжки особистих речей працівника під час роботи.
КЗпП передбачає відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
85. Соціальні і економічні умови праці жінок в суспільному виробництві.
Державна політика у сфері правового регулювання охорони праці жінок спрямована на створення належних умов для повноцінного відтворення трудового потенціалу, здійснення повної продуктивної зайнятості жінок, поліпшення умов праці жінок, зниження ризику втрати здоров'я і життя.
В Україні розроблена система комплексного вирішення проблеми охорони праці жінок на основі національних програм, державних напрямів з соціально-економічних питань.
Одним з основних заходів поліпшення умов праці жінок є їх вивільнення з виробництв із важкими і шкідливими умовами праці.
Реалізація державної політики у цьому напрямі передбачає навчання жінок новим професіям, які не пов'язані зі шкідливими і важкими умовами праці, організацію спеціальних робочих місць для раціонального працевлаштування вагітних жінок згідно з медичними рекомендаціями.
Зміст додаткових гарантій прав жінок на безпечні та нешкідливі умови праці полягає у встановленні заборони застосування їх праці на певних роботах, обмеження використання праці жінок на нічних роботах та встановлення граничної маси перенесення жінками вантажів. Не дозволяється застосовувати працю жінок на підземних роботах, крім деяких з них, що пов'язані з виконанням нефізичних робіт, робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню.
Жінкам у зв'язку з материнством встановлюються пільги і компенсації у сфері робочого часу і часу відпочинку. Забороняється залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направляти їх у відрядження. Залучення жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт або направлення у відрядження можливе лише з їх згоди. Жінкам у зв'язку з материнством надано право працювати на умовах неповного робочого часу, першочергове право на надомну роботу. Роботодавці за власний кошт можуть запроваджувати для них роботу на умовах скороченого робочого часу, встановлювати інші пільги та гарантії. Для жінок, що мають дітей віком до півтора року, надаються додаткові перерви для годування дитини, що включаються у робочий час і оплачуються за середнім заробітком.
Жінкам надаються соціальні відпустки у зв'язку з материнством.
У зв'язку з материнством для жінок встановлені пільги у порядку надання щорічних відпусток.
86. Обмежена матеріальна відповідальність працівників.
За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більшу свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Обмежену матеріальну відповідальність несуть:
1) працівники — за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.
87. Інструкції по охороні праці, обов'язкові для працюючих. Контроль та додержанням них інструкцій.
Інструкція є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки. Інструкції поділяються на: інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці; примірні інструкції; інструкції, що діють на підприємстві. Інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці, розробляються для персоналу, який провадить вибухові роботи, обслуговує електричні установки та пристрої, вантажопідіймальні машини та ліфти, котельні установки, посудини, що перебувають під тиском, і для інших працівників, правила безпеки праці яких установлені міжгалузевими нормативними актами про охорону праці, затвердженими органами державного нагляду за охороною праці.Примірні інструкції затверджуються міністерствами або іншими органами виконавчої влади, виробничими, науково-виробничими та іншими об'єднаннями підприємств, які мають відповідну компетенцію, за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці, до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги, і Національним НДІ охорони праці. Ці інструкції можуть використовуватись як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємстві.Інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів про охорону праці, чинних у межах конкретного підприємства. Такі інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві. Вони затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві. Інструкції повинні містити тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких обов'язкове самими працівниками. Порушення працівником цих вимог повинно розглядатися як порушення трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством.