- •1 Поняття колективного договору
- •Межі матеріальної відповідальності у випадках, коли фактичний розмір перевищує її номінальний розмір.
- •Види дисциплінарних стягнень. Строки для застосування дисциплінарних стягнень.
- •Інструктаж і навчання працівників правилам по техніці безпеки і виробничій санітарії.
- •Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, сільськогосподарського.
- •Поняття заробітної плати. Методи її правового регулювання
- •Порядок оформлення звільнення і проведення розрахунку.
- •Відпустки без збереження заробітної плати, що надаються працівникам за поданням державних чи громадських органів і організацій.
- •Система тп як галузі права. Предмет і система науки трудового права
- •Співвідношення міжнародних договорів про працю і зак-тва України.
- •Поняття зайнятості населення
- •Власник підприємства та організації і його управлінські повноваження по організації праці
- •Мета створення Міжнародної Організації Праці, її основні завдання. Структура моп
- •Кодекс законів про працю та інші законодавчі акти України, що регулюють правові відносини працюючих.
- •Значення керівних роз'яснень всу для однакового застосування усіма підприємствами, установами, організаціями та судовими органами чинного законодавства про працю
- •Трудовий договір як підстава виникнення трудових правовідносин.
- •Підприємства, установи, організації як суб’єкти трудового права.
- •Правове регулювання колективних договорів.
- •Поняття трудових спорів і їх класифікація
- •Форми правових актів, що приймаються моп
- •Юридичне та господарське значення колективних договорів і угод працюючих.
- •Види колективних договорів і угод.
- •Громадяни (працівники) як суб’єкти трудового права.
- •Державна служба зайнятості, її структура, функції та права
- •Правові відносини, що тимчасово або постійно приходять на зміну трудових правовідносин
- •Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.
- •Зміст колективного договору.
- •Графіки змінності роботи
- •Колектив бригади, порядок його формування і повноваження в галузі праці.
- •Сторони колективного договору.
- •Суб'єкти правових відносин.
- •Право громадян на зайнятість.
- •Сторони трудового договору.
- •Професійні органи, як суб’єкти трудового права.
- •Причини виникнення трудових спорів і шляхи їх усунення.
- •Безробітні та їх статус. Визначення безробітного.
- •Правове положення профспілкових комітетів на підприємствах, в установах і організаціях.
- •Поняття переведення на іншу роботу і його відмінність від переміщення.
- •Страйк як крайній засіб вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
- •Поняття відпочинку і його види.
- •51. Поняття системи оплати праці і її види.
- •54. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •55. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •56. Випробування при прийнятті на роботу
- •61. Тарифна система і її елементи.
- •64. Види трудових договорів.
- •65. Поняття режиму робочого часу і порядок його встановлення.
- •66. Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю і правил по охороні праці.
- •70. Винагорода за наслідками роботи за рік.
- •71. Поняття дисциплінарного проступку.
- •72. Тривалість роботи на передодні святкових, вихідних і неробочих днів.
- •73. Повноваження трудових колективів і профспілкових комітетів, підприємств, установ, організацій по контролю за додержанням законодавства про працю.
- •74. Порядок виплати заробітної плати. Обчислення середнього заробітку
- •76. Поняття охорони праці по трудовому праву. Закон України "Про охорону праці".
- •77. Види матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству, установі, організації.
- •81. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю як гарантія охорони трудових прав працюючих.
- •84. Підстави і умови матеріальної відповідальності.
- •88. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах.
- •89. Номенклатура заходів по охороні праці
- •90. Норми виробітку і оплати праці неповнолітніх
- •91. Роль профспілок у контролі за додержанням законодавства про працю
- •92. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю як гарантія охорони трудових прав працюючих
- •93. Преміальна система оплати праці.
- •94. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу.
- •97. Поняття категорії нормального виробничо-господарського ризику.
- •102.Стандарти по охороні праці. Планування і фінансування заходів по охороні праці.
- •103.Застосування праці осіб з пониженого працездатністю.
- •104.Поняття нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.
- •107.Поняття трудового права як галузі права.
- •108.Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини.
- •109. Поняття правових відносин. Суб'єкти правових відносин. Умови виникнення правових відносин.
- •110. Принципи тп, що закріплені в кЗпП та інших законодавчих актах України.
- •111. Двосторонні та багатосторонні договори як міжнародні правові акти про працю. Ратифікація Конвенцій.
- •112. Конституція України як основне джерело трудового права.
- •11З. Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права.
- •114. Класифікація принципів трудового права України.
- •120. Класифікація правових відносин.
- •121. Метод правового регулювання трудових відносин.
- •122. Зміст основних принципів трудового права.
- •123. Функції трудового права.
- •127.Порядок розгляду судами скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють трудові права громадян.
- •129.Акти по праці і соціальних питаннях, що видаються Міністерством праці України.
- •130.Порядок ведення переговорів і укладення колективних договорів в Україні.
- •131 Загальні принципи правового регулювання трудових відносин, що відображені в основних правах і обов'язках громадян, закріплених в Конституції України.
- •132.Поняття суб’єктів трудового права.
- •133.Колективні правові відносини в сфері трудового права.
- •134.Зміст трудових правовідносин, основні права і обов'язки їх суб'єктів. Підстави виникнення трудових правовідносин.
- •135.Обмеження звільнення і особливий порядок звільнення неповнолітніх працівників.
- •138. Обмеження відрахувань із заробітної плати.
- •140.Поняття єдиної системи безперервної освіти.
- •142.Тимчасові переведення на іншу роботу: в разі виробничої потреби, для заміни відсутнього працівника, в разі простою, на вимогу працівника.
- •143.Правові питання підготовки робочих кадрів на виробництві. Підвищення кваліфікації кадрів.
- •144.Особливий порядок звільнення окремих категорій працівників.
- •145. Нормальна та скорочена тривалість робочого часу. Неповний робочий час.
- •146.Гарантії для працівників, обраних на виборні посади.
- •147.Участь профспілок у встановленні умов праці, у застосуванні норм трудового права, в управлінні державним соціальним страхуванням.
- •148.Додаткові гарантії для виборних профспілкових працівників, членів рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів.
65. Поняття режиму робочого часу і порядок його встановлення.
Режим робочого часу — це порядок розподілу норми робочого часу протягом відповідного календарного періоду. Режим робочого часу встановлюється переважно локальними актами, хоча у деяких випадках він має визначатися і централізованим законодавством.
На кожному підприємстві режим робочого часу передбачає встановлення: часу початку та закінчення роботи; тривалість перерв для відпочинку і харчування; тривалість і порядок чергування змін. Режим робочого часу є складовим елементом внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, а тому кожен працівник зобов'язаний його дотримуватися.
Розрізняють режим робочого часу, який встановлюється для працівників і режим роботи підприємства. Вони можуть співпадати або ж не співпадати. Трудове право регулює лише режим робочого часу працівників.
Централізоване трудове законодавство визначає порядок запровадження на підприємстві режиму робочого часу, його найбільш важливі елементи, а також закріплює гарантії при застосуванні того чи іншого з його видів. Звичайно режим робочого часу на підприємстві закріплюється у колективних договорах, правилах внутрішнього трудового розпорядку, графіках змінності. Він може бути єдиним для всіх працівників підприємства або ж регулюватись у межах окремих підрозділів. Режим робочого часу може бути предметом індивідуально-договірного регулювання та визначатися сторонами при укладенні трудового договору.
66. Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю і правил по охороні праці.
Посадові особи підприємств, установ, організацій, які винні у порушенні чи невиконанні законодавчих актів про працю та охорону праці, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Адміністративна відповідальність наступає у випадках і в межах, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Порушення вимог законодавства про працю, вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадянами — власниками підприємств чи уповноваженими ними особами тягне за собою накладення штрафу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює також адміністративну відповідальність за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди; порушення чи невиконання колективного договору, угоди; ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод; порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості.
Кримінальна відповідальність осіб, винних у порушенні законодавства про працю і правил охорони праці, передбачена Кримінальним кодексом України. Зокрема, кримінальній відповідальності підлягають особи, винні: у незаконному звільненні з роботи з особистих мотивів працівників (у тому числі неповнолітніх, вагітних жінок, матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів); грубому порушенні угоди про працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою; примушуванні до участі у страйку або перешкоджанні участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства; безпідставній невиплаті заробітної плати більше ніж за один місяць або внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати; порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, правил ядерної або радіаційної безпеки, правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд, якщо ці порушення заподіяли шкоду здоров'ю потерпілого, спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.
За вчинення цих злочинів Кримінальний кодекс України передбачає різні види покарань: штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, виправні роботи, арешт, обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.
67. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ким органу.
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником або певними посадовими особами;
1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;
2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
68. Соціальні відпустки, підстави їх надання і тривалість
Соціальні відпустки:
Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:
1) до пологів - 70 календарних днів;
2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) одному з батьків на їх розсуд.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину.
Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини
Особі, яка усиновила дитину віком старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей
Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
69. Щорічні відпустки.
Щорічна відпустка надається всім працівникам, незалежно від форм власності ( в т.ч. тим, які працюють у ф. о.) за кожний відпрацьований рік, тривалістю не менше 24 календарних днів. Для неповнолітніх – 31 календарний день, для деяких категорій працівників – більша тривалість ( наприклад для викладачів – 56 днів)
в тривалість щорічної відпустки не враховуються тільки святкові та неробочі. Слід знати, що неробочі дні – субота і неділя – є вихідними і тому підпадають під поняття звичайних календарних днів.
Порядок надання відпустки:
1у відпустку можна надати після 6 міс роботи безперервно на підприємстві в повному обсязі – 24 календ. дня
Відпустка до 6 місяців надається тривалістю пропорційно за відпрацьований час
Надалі щорічна відпустка надається працівникам за графіком відпусток, які затверджуються керівником разом з Профспілками
Поділ щорічної відпустки допускається за проханням працівника на умовах залишення основної відпустки не менше 14 днів. Відкликання працівника з відпустки дозволяється тільки у виняткових випадках на тих же умовах. В разі відкликання, його праця підлягає оплаті, з урахуванням тієї суми, що була надана за відпустку
Невикористана частина відпустки надається до кінця 12 міс його роботи, або компенсується
В разі звільнення працівнику видається за весь час не використаної відпустки – грошова компенсація. При переведенні працівника на інше підприємство, грошова компенсація за його заявою перераховується на нове місце роботи для надання там не використаної відпустки з цією оплатою.