Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора з Адміністративного права.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
30.07.2019
Размер:
524.8 Кб
Скачать
  1. Поняття методу державного управління.

Методи виконавчо-розпорядчої діяльності – це способи та прийоми безпосереднього і цілеспрямованого впливу органів виконавчої влади і місцевого самоврядування та їх посадових осіб на підпорядковані їм об’єкти та відносини .

Методи виконавчо-розпорядчої діяльності нерозривно пов’язані з їхніми формами, оскільки метод обов’язково знаходить своє вираження у виконавчо-розпорядчої діяльності.

Методам виконавчо-розпорядчої діяльності характерні такі риси:

1) Використання органами державної влади як засоби реалізації закріпленої за ними компетенції

2) Завжди мають своїм адресатом відповідні керовані об’єкти( індивідуальні та колективні)

3) В даних методах отримуємо вияв публічних інтересів

4) Реалізація методів завжди знаходить свій вияв в конкретних формах виконавчо-розпорядчої діяльності

5) Вибір цих методів залежить не тільки від особливостей з організаційно правового статусу суб’єктів владних повноважень, але й від особливостей керованого об’єкта.

Система методів виконавчо-розпорядчої діяльності класифікується за різними критеріями. Така класифікація охоплює розмежування методів:

- Економічних, соціальних, політичних, правових, адміністративних, виховних.

Але найбільш поширеною є класифікацією: Методів від ступеня використання в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності обов’язковості повноважень керуючого суб’єкта: Метод переконання, Метод примусу.

  1. Переконання і примус в державному управлінні.

Переконання – це система заходів які проводяться органами виконавчої влади і місцевого самоврядування і виявляються у здійсненні виховних, роз’яснювальних та заохочувальних дій, спрямованих на формування у осіб розуміти необхідності чіткого виконання законів та інших правових актів

Метод переконання в адміністративному праві переважно використовується в 2 напрямках : Зовнішньому, Внутрішньо організаційному.

Зовнішній напрямок спрямований на фізичних осіб. Пов'язаний з переконанням та заохоченням громадян у необхідності правомірної поведінки. Основні форми такого переконання: Роз’яснення завдань та мети, Виховання, Нагородження громадян орденами, присвоєння почесних звань тощо.

Внутрішньо організаційний стосується сфери державної служби, де діє система заохочень, спрямованих на стимулювання моральної та зацікавленої

Форми: Заохочення, Інструктаж службовців с питань, найбільш ефективного виконання перед ними поставлених завдань, Критика роботи і поведінка роботи осіб, Організація заходів спрямованих на вирішення конкретних завдань.

Адміністративний примус – це система засобів психологічного або фізичного впливу на свідомість і поведінку людей з метою чіткого виконання встановлених обов’язків, розвитку суспільних відносин, забезпечення правопорядку і законності.

  1. Структура адміністративного примусу.

В юридичній науці склалася така класифікація засобів адміністративного примусу:

- Засоби адміністративного запобігання

- Заходи припинення правопорушень

- Адміністративні стягнення

Адміністративне запобігання характерним тим що їх застосування не пов’язане з вчиненням не правомірних дій, а слугує попередженням вчинення можливого правопорушення. Такі заходи адміністративного запобігання :

1) Вимога припинення окремих дій

2) Перевірка документів

3) Огляд речей та особистий огляд

4) Тимчасове обмеження або заборона доступу громадян до окремих ділянок, місцевості чи окремих об’єктів

5) Обмежує або забороняє рух громадського транспорту

6) Закриття ділянок державного контролю

7) Здійснення адміністративного нагляду за особами щодо яких він встановлений

8) Ведення карантину при епідеміях чи епізодіях

9) Огляд медичного стану осіб

10) Контроль та наглядові перевірки

Заходи припинення правопорушення – це примусове припинення протиправних діянь, що носять ознаки адміністративного проступку, спрямовані на недопущення шкідливих наслідків та забезпечення до застосування винної особи заходів відповідальності.

Заходи припинення поділяється на 2 групи:

1) До загального призначення належать: Адміністративні затримання, Особистий огляд і огляд речей, Примусове лікування, Тимчасове відсторонення від роботи інформаційних хворих, Тимчасове відсторонення від засобів транспорту, Припинення робіт та заборона експлуатації механізму.

2) До спеціального призначення належать: Заходи фізичного впливу, Використання спеціальних заходів, Використання вогнепальної зброї.

Адміністративне стягнення – це вид адміністративного примусу використання до осіб які вчинили адміністративні правопорушення .