8.3 Підприємницька іміджологія

Справжній бізнес – це творча діяльність, що виявляється у виробництві певної продукції або наданні певних послуг. Бізнес тим і відрізняється від інших видів людської діяльності, що в ньому особиста матеріальна зацікавленість є чинником, що створює смисли. А приватна незалежність і ініціативність виступають як неодмінні умови його здійснення. Тому люди, що займаються бізнесом, завжди стурбовані пошуком засобів ефективної дії на споживача. Одним з таких є імідж. Невипадково відомий американський економіст К. Болдінг ще в 1961 році запропонував створити іміджезнавство як спеціальний напрям з вивчення умов, сприяючих бізнесу.

Практика бізнесу підтверджує правильність такого положення: підприєм-ницький імідж – могутній засіб, що справляє ефективну дію на клієнтів, партнерів і на самого себе. Володіючи ним, людина викликає до себе прихильність людей, вона їм подобається. У результаті створюються сприятливі можливості особистої дії на людей, вибудовування доброзичливих взаємостосунків з ними. Підприємницький імідж в діловому спілкуванні є суто особистісним інструментарієм, за допомогою якого можливе створення довірливих відносин.

На шляху ствердження іміджу у ділових людей неминуче виникають різні бар'єри. На їх подолання витрачається немало сил і часу.

Створення іміджу підприємця – кропітка справа. Враховуючи те, що потрібно орієнтуватися на розвиток та зміцнення позитивних рис як у представників внутрішньої структури організації, так і представників зовнішнього середовища (клієнтів, партнерів, ЗМІ та ін.) учені виділяють такі провідні стратегії побудови іміджу бізнесмена:

1) аналіз ситуації, в якій на даний момент знаходиться підприємець, виявлення його позитивних і можливо негативних характеристик (інформаційне поле, сприйняття цільової аудиторії, прогнозування і стимулювання розвитку позитивних рис і характеристик іміджу підприємця, особливості корпоративної культури організації);

2) детальний аналіз специфіки і конкурентних переваг для розробки детального плану створення і підтримки сприятливого іміджу – потрібно відпрацювати цілі, завдання в досягненні необхідного результату, а також співвіднести припустимі висновки з очікуваннями аудиторії;

3) чітка робота над планом дій зі створення іміджу з вказівками певних термінів реалізації кожного етапу роботи, постійний моніторинг інформаційних приводів у ЗМІ.

Успішне створення іміджу підприємця можливе завдяки: створенню власної легенди, успіху підприємства під власним ім’ям, перетворенню свого імені в марку, участі в освітніх програмах, публікаціям тощо.

«Люди, які вважають, що добробут службовців суперечить інтересам підприємства, відстали від часу. Підприємство може жити лише в тій мірі, в якій воно розвиває таланти своїх службовців і їх працездатність…» Це вислів одного з найвідоміших творців цивілізованої ринкової економіки і автомобільної індустрії – Генрі Форда. Його імідж був бездоганний. Одним з секретів його успіху було жорстке дотримання «правильних принципів» організації цивілізованої економіки.

Рано чи пізно практично перед кожним підприємцем встає питання про етику бізнесу. Етичні норми тісним чином пов'язані із способами отримання і формами вкладення прибутку. Вони стосуються як взаємодії з конкурентами, партнерами, що служать споживачами, так і членами суспільства, що не мають безпосереднього відношення до справи. Оцінка дій підприємців значною мірою залежить від релігійно-етичних норм соціуму, що значною мірою відобра-жується на етиці ділової поведінки. В цілому відмінна особливість підприємців розвинених країн полягає в прагненні слідувати етичним кодексам.

Р. Андерсон і П. Шихирєв досліджували проблеми етики і психології ділового партнерства і виділили чотири типи етичної орієнтації підприємців. Основними параметрами для цієї типології послужили такі якості, як соціальна орієнтація (альтруїзм – егоїзм) і енергія в досягненні мети, характеристики взаємозв'язку з суспільством, відношенням до інших людей, себе, справи, духовних цінностей.

Тип перший – «акула» – найбільш ранній і найпоширеніший. Відрізняється вираженою егоцентричною орієнтацією, великою енергією в досягненні цілей, його моральний вибір визначається матеріальною вигодою. Він дотримується принципів: «Гроші не пахнуть», «Все дозволено». Їх аналог, що має меншу енергетику, – типу «рак».

Тип третій – «дельфін» – менш поширений, але такий, що все більш стверджується. Характеризується енергійністю, альтруїстичною спрямованістю, вибором засобів досягнення цілей, що не суперечать закону і власним моральним принципам. Він дотримується принципів: «Добре ім'я дорожче», «не «вкради». «Риби» відрізняються аналогічною соціальною спрямованістю і меншою активністю.

На думку цих авторів, імідж найуспішніших підприємців характе-ризується такими мотивами:

– бажанням бути господарем своєї долі;

– прагненням подолати відчуження професійної діяльності від решти діяльності, поєднати роботу і життя воєдино, змінити принцип «Працювати, щоб жити» на «Жити, щоб працювати»;

– бажанням отримувати гідну винагороду за свою працю і значно поліпшити своє матеріальне положення.

Особливий колорит підприємницькій діяльності надає система особистих значень: успіху, невдачі, ризику.

Дослідження особистих джерел успіху підприємців, проведене інститутом Геллапа, засновано на аналізі рис вдачі 1500 відомих людей Америки. Серед загальних рис, що зустрічаються у найбільш процвітаючих учасників дослідження, можна назвати: здоровий глузд, знання своєї справи, упевненість у власних силах, високий загальний рівень розвитку, здатність доводити справу до кінця, здатність керувати, творчий потенціал.

Для сучасної ділової людини все важливо – чого вона хоче і як виглядає, що уміє практично робити, наскільки володіє ораторською майстерністю і технікою впливу на інших, як освічена, наскільки компетентна, інноваційна.

Підприємницька іміджологія сприяє досягненню сучасним спеціалістам серйозних успіхів у бізнесі, його гармонійному особовому зростанню, внутрішній згоді з самим собою й іншими, реалізації його планів.