- •1 Теоретичні основи іміджу
- •1.1 Імідж: визначення поняття
- •1.2 Функції та характеристики іміджу
- •1.3 Види іміджу
- •1.4 Інструментарій створення іміджу
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •2 Самовизначення у особистісному та професійному іміджі
- •2.1 Структура особистісного іміджу
- •2.2 Професійно важливі якості спеціаліста
- •2.3 Психотехнологія формування іміджу спеціаліста
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •3 Візуальний імідж спеціаліста
- •3.1 Поняття «габітарний імідж»
- •3.2 Дрес-код молодого спеціаліста
- •3.3 Вплив колористики на візуальний імідж спеціаліста
- •3.4 Особливості створення позитивного візуального іміджу
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки:
- •Завдання для самостійної роботи
- •4 Створення вербального іміджу
- •4.1 Поняття вербального іміджу
- •4.2 Ділове спілкування і професійна діяльність
- •4.3 Ефективна самопрезентація
- •4.4 Комунікативна техніка
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •5 Професійна конфліктологія
- •5.1 Типологія та структура професійного конфлікту4
- •5.2 Стратегії і тактики виходу з конфліктних ситуацій
- •5.3 Засоби регуляції професійних конфліктів
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •6 Професійний стрес
- •6.1 Поняття професійного стресу
- •6.2 Динаміка професійного стресу спеціаліста
- •6.4 Синдром професійного згорання
- •6.5 Стратегії індивідуальної адаптації спеціаліста
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •7 Корпоративний імідж
- •7.1 Поняття та особливості формування корпоративного іміджу
- •7.2 Структура іміджу організації
- •7.3 Корпоративна культура і корпоративні відносини
- •Література
- •Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки
- •8 Прикладна іміджологія
- •8.1 Складові прикладної іміджології
- •8.2 Політична іміджологія
- •8.3 Підприємницька іміджологія
- •8.4 Педагогічна іміджологія
- •Література
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глосарій
- •Думки, що заслуговують уваги
- •Імідж сучасного спеціаліста
- •61166, Харків, просп. Леніна, 14
6 Професійний стрес
Стрес – це не те, що з вами трапилось,
а те, як ви це сприймаєте.
Ганс Сельє
6.1 Поняття професійного стресу
Стрес (англ.stress – тиск, напруга) – це психічний і фізіологічний стан людини, який виникає у відповідь на будь-який вплив. Уперше цей термін використав канадський вчений, лікар Г. Сельє, не підозрюючи, що це слово стане найпопулярнішим протягом багатьох років не тільки серед лікарів, фізіологів, психологів, але й серед політиків, діячів культури та ін. Фактори, що викликають стрес, отримали назву стресорів. Вони суб'єктивно значущі, тобто специфічні для кожної людини й залежать від ситуації. Заслугою Гансу Селье є розведення понять стресу – неспецифічної реакції й стресора.
Зараз під стресом розуміють широке коло явищ: стресові ситуації, стресори, стресові стани, різні фізіологічні та психічні стани людей, що виникають у відповідь на стресові впливи. З розвитком цивілізації стресовість життя і діяльності людей зростає, наприклад, погіршення соціальних умов, технічні катастрофи, етнічні, міжрегіональні та інші конфлікти. Стрес звичайно викликається короткочасними й довгостроковими стресорами. До короткочас-них відносяться невдачі, відволікання уваги, страхи, біль, дефіцит часу; до довгострокових – конфліктні ситуації, небезпечна робота, ізоляція, тривалі нервово-психічні перевантаження тощо.
Поряд зі стресогенними факторами, загальними для всіх людей, у діяльності сучасного спеціаліста присутній ряд професійних стрес-факторів: відповідальність, необхідність бути об'єктом спостереження й оцінювання, постійно підтверджувати свою компетентність, а також необхідність постійного професійного удосконалення. Основними психологічними проблемами в діяльності молодого спеціаліста є постійний стан напруженості, пов’язаний з необхідністю внутрішнього налаштування на певну поведінку, мобілізації всіх сил на активні й доцільні дії; а, також, з багатофункціональною соціально-відповідальною діяльністю в умовах інформаційних перевантажень.
Психологічна специфіка стресу залежить не тільки від зовнішніх факторів але й від особистісного сенсу мети діяльності, оцінки ситуації, в якій знаходиться людина. Тому професійна діяльність може виступати лише приводом для виникнення стресового стану. Список стрес-факторів досить широкий. Будь-які аспекти професійного середовища можуть розглядатися як причина стресу, якщо вони розцінюються особистістю як такі, що перевершують її можливості. При цьому справжні причини стресу – в особистісних особливостях людини: в її світогляді, потребах, мотивах і цілях, стереотипах сприймання, позиціях в міжособистісній взаємодії тощо.
Розрізнюють такі види професійного стресу:
Інформаційний стрес виникає у випадках інформаційних перевантажень, коли спеціаліст не справляється з проблемою, яка перед ним виникає і не встигає прийняти рішення в умовах жорстких обмежень у часі з високим рівнем відповідальності.
Емоційний стрес може гостро відчуватися людиною, тому що руйнуються глибинні установки і цінності спеціаліста, в умовах реальної та уявної небезпеки, переживань, образи, принижень, конфліктів з керівництвом та колегами.
Комунікативний стрес пов’язаний з реальними проблемами ділового спілкування, має прояви дратівливості, невміння захищатися від комунікативної агресії, нездатності сформулювати відмову там, де це необхідно, у незнанні спеціальних прийомів проти маніпулювання.
Управлінський стрес має прояви в підвищені вимогливості до підлеглих та зниження вимог до самого себе, кількості нарад, метушливості, неодноразових помилках у прийнятті рішень через їхню не відпрацьованість та поспішність, зростанні запальності та агресивності. Управлінський стрес може виникати з причини відсутності досвіду керівництва і є початковою стадією управлінської адаптації. В цьому випадку у молодого керівника можливі прояви страху помилки, перебільшена старанність, мотивація на високий рівень роботи. Також управлінський стрес може виникати ситуативно в умовах критики зверху, обмеження часу, підвищенні конкуренції.
Успіх професійної діяльності спеціаліста великою мірою залежить від запобігання професійним стресам. Тому знання їх специфіки, причин виникнення, шляхів і способів подолання важливе для спеціалістів будь-якої галузі.