Глосарій

Адаптація – пристосування органів чуттів до особливостей діючих на них стимулів з метою їх найкращого сприйняття і забезпечення рецепторів від перевантажень; психічне явище, що виявляється у перебудові динамічного стереотипу особистості відповідно до нових вимог навколишнього середовища.

Бренд – торгова марка, що позначає цілий ряд операцій і заходів, спрямованих на вміле створення міфу про об’єкт, що іміджується і його товар.

Візуалізація – вживаний в іміджелогії термін, який формує поняття «вплив на маси через візуальні рецептори».

Іміджбідінг – побудова гарного або поганого і неякісного іміджу.

Іміджмейкер – це людина, яка займається створенням і закріпленням іміджу. Подібного роду професіонали користуються підвищеним попитом у політиків та бізнесменів. Практично іміджмейкер необхідний всім, хто потребує допомоги в створенні індивідуально-оригінального іміджу.

Імідж-фактор – це поняття являє собою межі, в яких особистий імідж і стиль поведінки можуть впливати на внутрішнє «просування» і зовнішнє сприйняття визначеного об’єкта.

Іміджування гіпертрофоване – ряд заходів, спрямованих на укрупнення (перебільшення) дрібних і, на перший погляд, незначних позитивних деталей іміджованого об’єкта.

Індивідуальний стиль діяльності – стійка індивідуально-специфічна система психологічних засобів, прийомів, методів виконання тієї або іншої діяльності.

Компенсаторність – поняття в іміджелогії, що відповідає поняттю «здатність іміджу об’єкта доповнювати ті якості і характеристики, якими він не володів раніше».

Конотування – це лінгвістичний термін, що означає вміле використовування емоційно забарвлених слів і пропозицій у вербальній діяльності об’єкта, що промоутується.

Метафорізоване клішування – термін іміджелогії, що означає надання визначеному процесу іміджування поетичності, риторичності та прикрас.

Налагодження – узагальнений процес, за допомогою якого іміджуючий об’єкт навчається потрібним навичкам і манерам – говорити, ходити, сидіти, виступати, модно одягатися, носити відповідні створеному іміджу речі і прикраси.

Очищення – прийом, який виражається в тому, що суб’єктів, чий імідж може впливати на промоутуючий об’єкт, певним чином усувають чи ізолюють, віддаляючи від об’єкта.

Пабліситі – популярність у пресі, публічна популярність, що створюється за допомогою засобів масової інформації – ЗМІ (мас-медіа).

Підстроювання – поняття в іміджелогії, що означає здатність іміджуючого суб’єкта робити і говорити те, чого бажає від нього народ (електорат зокрема).

Побутовізм – заниження реальної значущості і цінності об’єкта іміджування, присвоєння йому побутових і близьких до пересічного громадянина характерних властивостей і якостей.

Промоутування, промоушн (від англ.promote – сприяти розвитку, покращити) – створення необхідної популярності й упізнання об’єкта, без чого не можна говорити про його «розкручування».

Презентація – уміння подати, представити промоутуючий об’єкт перед іншими суб’єктами.

Професійне згорання – комплекс симптомів фізичного й емоційного виснаження, включаючи розвиток негативної самооцінки, негативного відношення до роботи і втрату розуміння і співчуття стосовно іншої людини; це реакція виснаження, що виникає на тлі стресу, викликаного між особистісним спілкуванням.

Професіограма – опис соціально-економічних, виробничо-технічних, санітарно-гігієнічних, психологічних та інших особливостей професії.

Профпридатність – сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних для досягнення нею, за наявності спеціальних знань і вмінь, прийнятної ефективності праці.

Символ – це знак-замінник, умовний пізнавальний знак для членів певної суспільної групи, спільноти, суспільства. Іміджологічний аспект розуміння терміну «символ» близький до словникового, а саме: символ в іміджології – це речовинний чи віртуальний «замінник» об’єкта, що має потребу в створенні довкола нього певного «галасу», популярності і впізнання.

Слоган – це елемент стилю фірми, який містить основні принципи, кредо організації, при формулюванні якого важливо спиратись на певні психолінгвістичні критерії.

Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень професіонала, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні вміння та знання, має первісний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, що передбачені для відповідних посад.

Тренінг – сукупність групових методів формування навичок та вмінь, зокрема – самопізнання, спілкування та взаємодії людей в групі.

Фізіономіка – це сукупність знань і тлумачень взаємозв’язку між зовнішніми рисами людини та її характером, емоціями, інтелектом, самооцінкою.

Хронометраж – один із прийомів наукової організації праці, що полягає у точному замірюванні часу на виконання певної трудової операції або/та періоду відпочинку.

Ціннісні орієнтації – відносно стійка система спрямованості інтересів і потреб особистості, націлена на певний аспект соціальних цінностей.

Я-концепція – відносно стійка, більш чи менш усвідомлювана система уявлень індивіда про самого себе, яка переживається ним як неповторна, на основі якої він будує взаємодію з іншими людьми і ставлення до себе.