
- •§ 1. Предмет і методи анатомії та фізіології людини
- •§ 2. Короткі історичні відомості про розвиток наук анатомії та фізіології дитини
- •§ 3. Значення знань про особливості розвитку дитячого організму
- •Розділ і загальний огляд будови і функцій організму
- •§ 1. Клітинна будова організму
- •§ 2. Будова і життєві функції клітини
- •§ 3. Хімічний склад клітин
- •§ 5. Тканини
- •§ 6. Епітеліальна тканина
- •§ 7. Сполучна тканина
- •§ 8. М’язова тканина
- •§ 9. Нервова тканина
- •§ 10. Організм як ціле
- •Розділ II розвиток організму дитини і характеристика окремих вікових періодів
- •Запліднення та розвиток плода
- •Розвиток плідного яйця
- •Плацента
- •Навколоплідні води
- •Критичні періоди розвитку плода
- •Розвиток плода по місяцях
- •Будова та розміри доношеного плоду
- •§ 2. Вікові періоди розвитку дитячого організму та їх анатомо-фізіологічна характеристика
- •Розділ III анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи дитини
- •§ 1, Значення, загальний план будови і властивості нервової системи
- •§ 2. Спинний мозок
- •§ 3. Стовбур головного мозку і мозочок
- •§ 4. Вегетативна нервова система
- •§ 5. Великі півкулі головного мозку
- •§ 6. Рефлекторна діяльність кори великих півкуль головного мозку
- •§ 7. Гальмування умовних рефлексів
- •§ 8. Рух нервових процесів у корі великих півкуль головного мозку
- •§ 9. Вчення і. П. Павлова про вищу нервову діяльність
- •§ 10. Умовні рефлекси у дітей
- •§ 11. Гальмування умовних рефлексів у дітей
- •§ 12. Перша і друга сигнальні системи
- •§ 13. Типи вищої нервової діяльності
- •§ 14. Гігієна нервової системи дитини
- •Розділ IV
- •§ 1. Органи чуття (аналізатори) та їх роль у житті людини
- •§ 2. Орган смаку
- •§ 3. Орган нюху
- •§ 4. Органи шкірного чуття
- •§ 5. Орган зору
- •§ 6. Орган слуху
- •§ 7. Чуття положення тіла в просторі (вестибулярний аналізатор)
- •Розділ V
- •А. Кісткова система дитини
- •§ 1. Загальні відомості про скелет
- •§ 2. Хребетний стовп і грудна клітка
- •§ 3. Верхні кінцівки
- •§ 4. Нижні кінцівки
- •§ 5. Череп
- •§ 6. Гігієна кісткової системи дитини
- •Б. М’язова система дитини
- •§ 7. Значення і загальна будова скелетних м’язів
- •§ 8. М’язи голови, тулуба і кінцівок
- •§ 9. Робота м’язів
- •§ 10. Розвиток мускулатури і моторики у дітей
- •§ 11. Гігієна м’язової системи дитини
- •Розділ VI
- •§ 1. Кров
- •§ 2. Плазма крові
- •§ 3. Формені елементи крові
- •§ 4. Захисні властивості крові
- •§ 5. Зсідання крові
- •§ 6. Переливання крові
- •§ 7. Лімфа і лімфообіг
- •§ 8. Органи серцево-судинної системи
- •§ 9. Робота серця
- •§ 10. Рух крові в судинах
- •§ 11. Регуляція руху крові в судинах
- •§ 12. Гігієна серцево-судинної системи дитини
- •Розділ VII анатомія, фізіологія і гігієна органів дихання дитини
- •§ 1. Значення органів дихання
- •§ 2. Склад атмосферного повітря і його значення для здоров’я.
- •§ 3. Будова органів дихання.
- •§ 4. Механізм дихання
- •§ 5. Легенева вентиляція
- •§ 6. Газообмін.
- •§ 7. Регуляція дихання
- •§ 8. Гігієна органів дихання дитини
- •Розділ VIII анатомія, фізіологія і гігієна органів травлення дитини
- •§ 1. Значення і суть процесів травлення
- •§ 2. Травлення в ротовій порожнині. Глотка і стравохід
- •§ 3. Травлення в порожнині шлунка
- •§ 4. Травлення в тонкій кишці
- •§ 5. Всмоктування
- •§ 6. Зміна харчових решток у товстій кишці
- •Фізіологічні і гігієнічні основи харчування дитини
- •§ 1. Обмін білків, жирів, вуглеводів, води і мінеральних солей
- •§ 2. Вітаміни та їх значення для організму дорослих і дітей
- •§ 3. Основний і загальний обмін речовин і енергії. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •§ 4. Харчування
- •Анатомія, фізіологія і гігієна шкіри дитини
- •§ 1. Будова шкіри
- •§ 2. Функції шкіри
- •§ 3. Теплорегуляція
- •§4. Гігієна шкіри дитини
- •§ 5. Загартовування дитячого організму
- •Розділ XI анатомія, фізіологія і гігієна органів виділення дитини
- •§ 1. Будова і функції нирок
- •§ 2. Сеча, її склад та виведення з організму
- •Розділ XII анатомія, фізіологія і гігієна залоз внутрішньоїсекреції
- •§ 1. Значення залоз внутрішньої секреції та методи їх дослідження
- •§ 2. Щитовидна залоза
- •§ 3. Паращитовидні, зобна і надниркові залози
- •§ 6. Підшлункова залоза
- •§ 7. Статеві залози і статевий розвиток
§ 6. Зміна харчових решток у товстій кишці
Будова товстої кишки. Неперетравлені і незасвоєні частини харчової маси з тонкої кишки переходять у товсту. У дорослої людини довжина товстої кишки 1,5—2 м і ширина 5—7 см. В ній розрізняють три відділи: сліпу кишку, ободову і пряму. Ободова кишка в свою чергу ділиться на висхідну, поперечну, низхідну, сигмовидну. Стінки товстих кишок складаються з тих самих трьох шарів, що й тонких кишок, тільки будова їх трохи інша.
Сліпа кишка (довжина 6—8 см) розміщена на самому початку товстих кишок (у правій клубовій ямці) і е найширшим їх відділом. В нижній частині сліпої кишки е отвір, який веде в червоподібний відросток, або апендикс, довжина якого 5—20 см. Проникнення в порожнину апендикса твердих часток може викликати його запалення (апендицит). Продовженням сліпої кишки є висхідна частина ободової кишки. Остання лежить у правій частині черевної порожнини. Піднімаючись вверх, вона торкається нижньої поверхні печінки, робить тут правий згин і переходить у поперечну ободову кишку. На початку висхідної ободової кишки в неї впадає тонка кишка. На місці її впадання є так звана баугінієва заслінка, завдяки якій вміст тонкої кишки може вільно проходити у товсту кишку, але не може повертатись назад у тонку кишку. Поперечна ободова кишка у лівій частині черевної порожнини робить лівий згин і переходить у низхідну, остання переходить у сигмовидну, а сигмовидна — у пряму кишку.
Пряма кишка (довжиною 15—20 см) є кінцевою частиною товстої кишки і всього травного тракту. Закінчується вона анальним отвором. У ділянці анального отвору кільцеві гладенькі м’язи значно потовщуються і утворюють внутрішній сфінктер анального отвору. Він стискується і розслаблюється мимовільно (рефлекторно). Трохи нижче від нього, біля самого анального отвору, міститься довільний зовнішній сфінктер, утворений поперечносмугастими м’язовими волокнами.
Процеси, що відбуваються в товстій кишці. В товстій кишці відбувається всмоктування головним чином води. Через це харчові рештки згущуються і перетворюються в калові маси. В товстій кишці є величезна кількість бактерій, які спричиняють бродіння вуглеводів і гниття білків. Перехід харчових решток з тонкої кишки у товсту здійснюється поступово, порціями. Рухи тонких і товстих кишок схожі за характером, але перистальтика товстої кишки значно повільніша і слабша. Поряд з перистальтикою в товстій кишці спостерігається антиперистальтика, тобто червоподібні скорочення мускулатури, що йдуть у бік тонких кишок. В результаті антиперистальтики вміст товстої кишки краще перемішується і довше затримується в її верхніх відділах. Це сприяє всмоктуванню води і згущенню неперетравлених решток їжі, які обволікаються густим слизом і в результаті перистальтичних рухів переміщуються в сигмовидну кишку, де формуються калові маси. Останні надходять у пряму кишку, а звідти видаляються назовні.
РОЗДІЛ IX
ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ В ДИТЯЧОМУ ОРГАНІЗМІ.
Фізіологічні і гігієнічні основи харчування дитини