§ 6. Зміна харчових решток у товстій кишці

Будова товстої кишки. Неперетравлені і незасвоєні частини харчової маси з тонкої кишки переходять у товсту. У до­рослої людини довжина товстої кишки 1,5—2 м і ширина 5—7 см. В ній розрізняють три відділи: сліпу кишку, ободову і пряму. Ободова кишка в свою чергу ділиться на висхідну, поперечну, низхідну, сигмовидну. Стінки товстих кишок складаються з тих самих трьох шарів, що й тонких кишок, тільки будова їх трохи інша.

Сліпа кишка (довжина 6—8 см) розміщена на самому початку товстих кишок (у правій клубовій ямці) і е найширшим їх відділом. В нижній час­тині сліпої кишки е отвір, який веде в червоподібний відросток, або апен­дикс, довжина якого 5—20 см. Проникнення в порожнину апен­дикса твердих часток може викликати його запалення (апендицит). Про­довженням сліпої кишки є висхідна частина ободової кишки. Остання ле­жить у правій частині черевної порожнини. Піднімаючись вверх, вона тор­кається нижньої поверхні печінки, робить тут правий згин і переходить у поперечну ободову кишку. На початку висхід­ної ободової кишки в неї впадає тонка кишка. На місці її впадання є так звана баугінієва заслінка, завдяки якій вміст тонкої кишки може вільно проходити у товсту кишку, але не може повертатись назад у тонку кишку. Поперечна ободова кишка у лівій частині черевної порожнини робить лівий згин і пере­ходить у низхідну, остання переходить у сигмовидну, а сигмовидна — у пряму кишку.

Пряма кишка (довжиною 15—20 см) є кін­цевою частиною товстої кишки і всього трав­ного тракту. Закінчується вона анальним отвором. У ділянці анального отвору кільцеві гладенькі м’язи значно потовщуються і утво­рюють внутрішній сфінктер анального отвору. Він стискується і розслаблюється мимовільно (рефлекторно). Трохи нижче від нього, біля самого анального отвору, міститься довільний зовнішній сфінктер, утворений поперечно­смугастими м’язовими волокнами.

Процеси, що відбуваються в товстій кишці. В товстій кишці відбува­ється всмоктування головним чином води. Через це харчові рештки згу­щуються і перетворюються в калові маси. В товстій кишці є величезна кількість бактерій, які спричиняють бродіння вуглеводів і гниття білків. Перехід харчових решток з тонкої кишки у товсту здійснюється поступово, порціями. Рухи тонких і товстих кишок схожі за характером, але перисталь­тика товстої кишки значно повільніша і слабша. Поряд з перистальтикою в товстій кишці спостерігається антиперистальтика, тобто червоподібні скорочення мускулатури, що йдуть у бік тонких кишок. В результаті анти­перистальтики вміст товстої кишки краще перемішується і довше затриму­ється в її верхніх відділах. Це сприяє всмоктуванню води і згущенню неперетравлених решток їжі, які обволікаються густим слизом і в результаті перистальтичних рухів переміщуються в сигмовидну кишку, де формуються калові маси. Останні надходять у пряму кишку, а звідти видаляються назовні.

РОЗДІЛ IX

ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ В ДИТЯЧОМУ ОРГАНІЗМІ.

Фізіологічні і гігієнічні основи харчування дитини