§ 5. Тканини

У найпростіших організмів клітина здійснює всі життєві функції організму: в її протоплазмі відбувається травлення, асиміляція і виділення. Такі клітини можуть розмножуватись, пересуватись, їм властива подраз­ливість. У багатоклітинних організмів клітина виконує, як правило, одну якусь функцію, тобто існує розподіл функцій організму між окремими гру­пами клітин. Внаслідок такої спеціалізації, клітини багатоклітинного ор­ганізму не пристосовані до самостійного існування без зв’язку з цілим організмом.

Спеціалізовані клітини в багатоклітинному організмі не розкидані безладно, а зібрані в групи. Сукупність клітин, об’єднаних спільністю походження, будови і виконуваних функцій називається тканиною. До складу тканин входять також міжклітинні утворення і речовини, виділю­вані клітинами. В утворенні кожного органу бере участь не одна якась тканина, а різні їх види. Так, наприклад, в утворенні серця, крім м’язової тканини, беруть участь і інші тканини, а саме: сполучна, нервова та ін. У тварин і людини розрізняють такі основні групи тканин: 1) епіте­ліальну, 2) сполучну, 3) м’язову і 4) нервову.

§ 6. Епітеліальна тканина

Епітеліальна тканина утворена щільно з’єднаними одна з одною клі­тинами, між якими дуже мало міжклітинної речовини. Ця тканина вкриває зовнішню поверхню тіла, вистилає внутрішню поверхню травних і дихаль­них органів, а також порожнину тіла. Численні залози організму побудо­вані, в основному, з епітеліальної тканини, яка виконує секреторну функцію. З допомогою цієї тканини здійснюється обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем. Епітеліальна тканина здійснює також захисну функцію в організмі: утворюючи верхній шар шкіри і вистилаючи зсере­дини всі органи, вона захищає глибші їх шари від пошкоджень та від проникнення в них мікробів.

Епітеліальна тканина належить до тканин, в яких добре проявляється здатність до відновлення — регенерації. Ця здатність сприяє швидкій заміні епітеліальних клітин, які швидко зношуються внаслідок впливу зовнішнього середовища. В організмі зустрічається кілька видів епітелі­альної тканини. Розрізняють епітелій одношаровий, коли клітини розміщені в один шар, і багатошаровий, в якому клітини роз­міщені в кілька шарів. Прикладом одношарового епітелію може бути епітелій, що вистилає порожнину кишечника, а багатошарового — епітелій рогівки ока. Залежно від форми клітин, одношаровий епітелій буває плоский, кубічний і циліндричний.

Одношаровий плоский епітелій вистилає замкнені порожнини тіла (грудну і черевну); з нього складаються стінки легеневих альвеол.

Багатошаровий плоский епітелій зустрічається в слизових оболонках ротової порожнини і глотки; він утворює зовнішній шар (епідерміс) шкіри. Його клітини, що розміщені найглибше, звичайно мають циліндричну форму, але в міру наближення до поверхні вони поступово сплющуються, поки не досягнуть форми тонких пластинок. Одношаровий кубічний епітелій зустрі­чається у вивідних протоках залоз, у ниркових канальцях. Одношаровий циліндричний епітелій вистилає більшу частину шлунково-кишкового тракту.

До одношарового епітелію належить багаторядний епітелій, що скла­дається з клітин неоднакової висоти і форми. До багаторядного епітелію належить його різновидність — миготливий епітелій, який вистилає верхні дихальні шляхи. Миготливий епітелій на своїй вільній поверхні має війки, здатні виконувати коливні рухи в певному напрямку, що сприяє видаленню пилу з дихальних шляхів.

Залозистий епітелій. Особливий вид епітеліальної тканини становить залозистий епітелій, який утворює залози. Залозистий епітелій виконує функцію виділення (секреції) спеціальних речовин (секретів), необхідних для нормальної життєдіяльності організму. Органи, які виділяють секрети, називаються залозами. Залози бувають одноклітинні і багатоклітинні. Прикладом перших можуть бути бокаловидні клітини кишечника, які виділяють слиз. Багатоклітинними залозами є слинні залози, щитовидна залоза, печінка та ін. Розрізняють залози внутрішньої секреції, секрети яких надходять безпосередньо у кров і лімфу (щитовидна залоза, надниркові залози та ін.), і залози зовнішньої секреції, секрет яких вивідними протоками виділяється назовні (потові залози) або у внутрішні порожнини тіла (слин­ні залози, печінка, підшлункова залоза та ін.).