Тема: «Гносеологічні проблеми у філософії. Теорія пізнання»

Мета заняття: поглибити уявлення про особливості духовних процесів; з’ясувати зв'язок пізнання із становищем людини у світі, з її життєвою долею та перспективами; окреслити умови, можливості та рівні пізнання, його різновиди та форми; означити сутність поняття істини та виявити його відмінність від правди, а також його складний зв'язок із знанням та пізнанням.

Ключові поняття: пізнання, суб’єкт, об’єкт, практика, істина, абсолютна істина , відносна істина, критерії істини, метод, теорія, гіпотеза, наука, наукові методи пізнання.

Знати: основні поняття пізнання; основні види, рівні, форми пізнання; тлумачення істини, її співвідношення із життєвою правдою людини.

Вміти: наводити конкретні приклади поняття пізнання; зіставляти між собою життєво-досвідне , наукове та художньо-мистецьке пізнання, виділити їх переваги і недоліки; пояснювати відмінність між поняттям істини і правди.

Розуміти: складність і неоднозначність зв’язку людини і пізнання; багатоаспектність філософського поняття істини.

Питання для обговорення.

І. Природа та структура пізнавальної діяльності:

• в чому полягає актуальність пізнання?

• в чому відмінність між поняттям «знання» і «пізнання»;

Із запропонованого вислову (див. «Самостійна робота» завд. №3)з’ясуйте:

• пізнання це процес чи стан?

• охарактеризуйте моделі пізнання: метафізична, агностична, діалектична.

Використовуючи уривок першоджерел (див. «Самостійна робота» завд. №2) з’ясуйте:

• що таке суб’єкт і об’єкт пізнання? Чим об’єкт пізнання відрізняється від «об’єктивної реальності»?

• як взаємодіють між собою суб’єкт і об’єкт пізнання? В чому діалектика їх взаємозв’язку у медицині;

• що таке знання? В чому його особливість і специфічність.

- що таке агностицизм у пізнанні?

Із запропонованої тези (див. «Самостійна робота» завд. № 5 ) визначить про який філософський напрямок йдеться мова.

- назвіть принцип, що лежить в основі пізнання; продемонструйте діалектичний шлях пізнання об’єктивної дійсності;

- обґрунтуйте, чому пізнання є видом духовної діяльності?

ІІ. Структура пізнання:

• виявіть вид пізнання і їх форми, дайте визначення структурним формам;

• в чому полягає специфіка та роль чуттєвого і раціонального пізнання? В чому їх діалектична єдність?

• в чому ви бачите переваги і недоліки чуттєвого та раціонально-логічного пізнання?

- діагностичний процес як форма пізнання. Взаємозв’язок суб’єкта і об’єкта пізнання у діагностичному процесі;

• доведіть, що медичний діагноз – це єдність чуттєвого і раціонального пізнання;

- в чому виявляються позитивні і негативні сторони чуттєвого пізнання у постановці діагнозу;

- роль абстрактного мислення у діагностичному досліджені.

ІІІ. Практика – рушійна сила пізнання:

- обґрунтуйте значення практики в пізнанні;

- доведіть, що практика є критерієм істини.

Із запропонованого уривку( див. «Самостійна робота» завд. №7) з’ясуйте:

• що таке істина;

- види істини: об’єктивна, абсолютна і відносна і їх діалектична єдність;

- в чому відмінність між такими поняттями, як істина, правда, заблудження, брехня;

ІV. Специфіка наукового пізнання.

Прокоментуйте уривок ( див. «Самостійна робота» завд. № 6) і порівняйте:

• предмет, засоби, мету та спосіб дії в науці та мистецтві.

- наукове пізнання і його особливості; в чому відмінність наукового пізнання від практичного;

• що таке метод пізнання?

• що таке методологія?

- рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний. Форми і методи емпіричного і теоретичного пізнання;

• основні структурні компоненти теоретичного пізнання (ідея, проблема ,факт, гіпотеза, теорія), їх застосування в медицині.