Тема:«Філософська думка в Україні»

Мета заняття: виробити цілісне уявлення про розвиток філософської думки України, зрозуміти особливості становлення української філософії, засвоїти зміст основних філософських праць українських мислителів з давніх часів до наших днів.

Ключові поняття: антеїзм, кордоцентризм, аеропагітики, , націоналізм, елітаризм, егалітаризм, традиція, філософська культура, «книжна культура», «філософія серця», український романтизм, українська академічна філософія, національна ідея, споріднена праця, україноцентризм

Знати: історичні та культурні особливості формування української філософської думки; етапи розвитку української філософії та їх загальна характеристика і проблематика; характерні риси й особливості української філософії на кожному з етапів її розвитку.

Вміти: пояснювати історичні особливості проявів українських філософських пошуків в залежності від суспільно-історичного і культурного контексту; робити порівняльний аналіз філософських надбань різних епох української історії.

Розуміти: причини історичних та культурних особливостей української філософської думки; культурне та соціальне значення філософської спадщини для розвитку сучасного українського суспільства.

Заняття 1. Виникнення та зародження філософських ідей в україні питання для обговорення:

I. Українська філософія – органічна складова української духовної культури:

• що дає підстави говорити про такий феномен, як філософська думка в Україні, а не українська філософія;

• як пов’язана філософська думка з національним характером українського народу;

• які риси національного характеру особливо позначилися на специфіці української філософії;

• окресліть основні риси української філософії;

• основні етапи періодизації української філософії і їх проблематика.

II. Філософські ідеї в культурі Київської Русі XI-XIII століть.

- проблематика і спрямованість філософської думки «княжої доби»;

- філософські ідеї в перших пам’ятках давньоруської культури («Повість давніх літ», «Слово про закон і благодать»,).

З наведеного уривку першоджерел (див. «Самостійна робота» завд. № 2) з’ясуйте:

• що дозволяє оцінювати цей твір як типовий для доби Середньовіччя;

• яку роль відіграє Бог у житті людини;

• якими етичними принципами заповідає керуватися дітям мислитель?

• якому релігійному компоненту віддає перевагу Володимир Мономах – культовим діям чи власне вірі?

III. Філософія періоду Відродження в Україні:

• духовні, культурні зв’язки доби Відродження. Гуманістичні ідеї на українському ґрунті;

• український гуманіст Юрій Дрогобич, його погляди на світ, людину, природу;

• творчість С.Оріховського-Роксолана.

З наведеного уривку (див. розділ «Самостійна робота», завд. № 3), з’ясуйте:

• яку цінність С.Оріховський-Роксолан надає знанню?

• обміркуйте, на чому грунтується переконання мислителя, що наука “саму людину зробить і правдивою, і справедливою”?

• які нові погляди на державу, форми політичного правління, місце та особисті якості правителя, значення закону демонструють наведені висловлювання?

IV. Острозька академія – український навчальний заклад, зорієнтований на європейську систему навчання. В чому це проявилось?

• полеміст І.Вишенський і його внесок у розвиток української культури і філософії; проблема «Бог-людина»; погляд І.Вишенського на людину;

V. Києво-Могилянська академія, її просвітницький характер:

- розуміння філософії (в порівнянні з усталеною філософською традицією Київської Русі);

- характер філософських ідей викладачів Києво-Могилянської академії: натурфілософські концепції, І.Гізель – позиція деїзму; Ф.Прокопович – переосмислення розуміння Бога, вчення про матерію;

- проблеми теорії пізнання та логіки;

- уявлення про людину та її моральний світ; суспільно-політичні погляди;

- фундатори філософської традиції: Стефан Яворський, Григорій Кониський, Йосип Кононович-Горбацький.

VI. Філософія Г.Сковороди:

• як розуміє Г.Сковорода філософію;

• що лежить в основі філософської системи Г.Сковороди;

• вчення про три світи і дві натури;

• в чому виявилась етико-гуманістична проблематика Г.Сковороди;

• принцип “спорідненої” (сродної) праці, що визначає сенс людського буття й “нерівної рівності”;

- кордоцентризм. В чому суть духовного самопізнання за Г.Сковородою.

З наведеного уривку (див. «Самостійна робота», завд. № 4) з’ясуйте:

• як подає Г.Сковорода найважливіші умови досягнення людиною її життєвого щастя? У чому полягає це щастя?

•що спонукає людську душу прагнути дістатись до вічного?

• спираючись на наведені міркування філософа, спробуйте визначити, до якої філософської течії пізньої античності схожа вибудована тут ієрархія людських якостей.