Завдання для самостійного логічного опрацювання:

Завдання 1. З допомогою словника дайте визначення поняттям: брахман, атман, дхарма, сансара, карма, нірвана, інь, янь, дао, мокша.

Завдання 2. З наведеного уривку з’ясуйте, з чого треба починати виховання і за якими критеріями оцінюється людина. Чи можуть ці принципи бути застосовані у сучасному житті.

«Шанобливе ставлення до батьків і повага до старших братів – основа людинолюбства».

Учень: «Я прошу розповісти про правила людинолюбства».

Вчитель: «Поза своєю оселею відносися до людей так, ніби ти приймаєш дорогих гостей. Використовуй народ так, ніби ти виконуєш важливе жертвоприношення. Не роби людям того, чого не бажаєш собі. Тоді в державі і в родині до тебе не будуть відчувати ворожнечі».

Учень запитав про пошану до батьків.

Вчитель відповів: «Сьогодні пошана до батьків становить їх утримання. Але люди утримують також собак і коней. Якщо батьків не шанувати, то чим буде відрізнятися відношення до них відношенням до собак і коней».

Учень: «Кого ми можемо назвати людинолюбивим?».

Вчитель: «Того, хто здатен проявляти п’ять якостей і є людинолюбивим. Що це за якості? Поважність, правдивість, ввічливість, доброта, кмітливість. Якщо людина поважна, її не зневажають. Якщо людина ввічлива, її підтримують, якщо правдива, їй довіряють, якщо кмітлива, вона досягає успіху, якщо людина добра, вона може використати іншого».

Учень: «Що ми можемо назвати обов’язком людини?».

Вчитель: «Батько повинен виказувати свої батьківські почуття, а син – шанування, старший брат – доброту, дружина – слухняність, старші – милосердя, молодші – покірність, правитель – людинолюбство, підлеглі – відданість. Саме ці десять якостей і називають людським обов’язком».

Учень: «Коли ми можемо назвати людину доброю?».

Вчитель: «Добра природа людини проявляється у почуттях. Співчуття – початок людинолюбства, відчуття сорому – початок обов’язку, поступатися – початок правил поведінки, відчуття правди і неправди – початок знань».

Завдання 3. З’ясуйте природу принципу «золотої середини» і прокоментуйте.

Вчитель: «Такий принцип як «золота середина» є найвищим принципом. Люди вже давно не володіють ним». …Коли не виявляють задоволення, гніву, смутку, радості – це і називається станом «золотої середини». Коли їх проявляють у належній мірі – це є стан гармонії. Середина є найважливішою основою дій людини. Гармонія – це шлях, яким мають прямувати люди. Коли вдається досягти стану середини і гармонії, у природі встановлюється порядок і все існуюче розквітає.

Завдання 4. Прихильником якого державного устрою (демократичного чи монархічного) виступає Конфуцій.

Учень: «Як зробити, щоб народ був шанобливим, старанним, вірним?»

Вчитель: «Якщо бути в спілкуванні з народом суворим, то народ буде поважати тебе. Якщо виявляти синівську повагу до своїх батьків і будете милосердним до народу, то народ буде відданим».

Учень: «Яким чином правитель використовує чиновників, а чиновники служать правителю?»

Вчитель: «Правитель використовує чиновників, дотримуючись ритуалу, а чиновники служать правителеві віддано».

Завдання 5. Спробуйте за вченням дао і принципом недіяння охарактеризувати цей стан. Як можна зрозуміти принцип недіяння, чи може цей принцип бути корисним для сучасної людини?

а) «Розумний полководець не буває войовничим. Умілий воїн не буває гнівним. Той, хто вміє перемагати ворога, не нападає. Той, хто вміє правити людьми, не зневажає себе. Це я називаю «де», яке уникає боротьби. Це сила в управлінні людьми».

б) «Вода – найм’якіша і найслабша істота у світі, але в подолання твердого і міцного вона – непереможна. Слабкі перемагають сильних, м’якість долає твердість. Це знають усі, але не всі так чинять».

Завдання 6. За схемою-зразком дайте характеристику шкіл і напрямів у філософії: санкх’я, йога, джайнізм, ньяя, вайшешика, даосизм, моїзм, легізм, чань-буддизм.

№ п/п	Назва філософ. шкіл, течій	Час заснув.	Країна, місто	Представники	Філософ. проблеми
	Вчення чарвака-локаята	Серед. І тис.	Стародавня Індія	Брихаспаті	Онтологічна: в основу кладуть 4 елементи: земля, вода, вогонь, повітря. Пізнання: чуттєве. Проблема людини: радість тілесного існування.