2. Філософія Стародавнього Сходу.

Зародження філософії: міфологічні і релігійні витоки філософії Стародавнього Сходу. Східна і Західна світоглядна парадигма.

Давньоіндійська філософія – культурно-історичні передумови виникнення. Ведична та епічна література Різноманітність філософських шкіл: ортодоксальні (веданта, ньяя, вайшешика, міманса, йога, санкх’я) та неортодоксальні школи: чарвака-локаята, джайнізм, буддистська філософія. Проблема людини, вчення про сансару, дхарму, карму, нірвану. Відображення ідей східної філософії в розвитку медицини.

Давньокитайська філософія та її особливості. Даосизм. Ідея загальної рухомості та мінливості світу. Всесвітній закон «дао». Пошуки безсмертя, засоби управління енергією та їх втілення в медицині. Етико-гуманістичний характер вчення Конфуція.

3. Антична філософія.

Своєрідність філософії Стародавньої Греції. Антична філософія – перша спроба раціонального тлумачення світу. Взаємозв’язок з космологією, астрономією. Періодизація та проблематика античної філософії.

Докласичний період. Космоцентризм давньогрецької філософії. Стихійний матеріалізм мислителів Мілетської школи. Наївна діалектика і матеріалізм Геракліта Ефеського. Атомізм Левкіпа, Демокріта. Елейський плюралізм буття і мислення.

Давньогрецька філософія класичного періоду. Софісти. Антропоцентрична переорієнтація. Діалектичний метод Сократа як метод самопізнання. Теорія ідей та теорія пізнання Платона. Філософія Аристотеля: логіка, метафізика, етика.

Елліністична і римська філософія (епікуризм, скептицизм, стоїцизм, неоплатонізм). Значення античної філософії як вищого ступеня філософії Стародавнього Світу.

4. Філософія Середньовіччя.

Чинники формування середньовічної філософії. Релігійний характер філософії середньовіччя. Теоцентризм – світоглядна парадигма середньовічної філософії. Періодизація і проблематика. Апологетика, патристика, схоластика. Ірраціоналізм Тертуліана. Проблема співвідношення віри і розуму, вічності і часу, двоїстості людської природи у вченні Августина. Схоластика як раціоналістичне обґрунтування теології. Дискусія про природу універсалій: реалізм і номіналізм. Філософсько-теологічне вчення Т.Аквінського про єдність душі і тіла, про співвідношення релігії, філософії і науки. Томізм і неотомізм. Гален і схоластична медицина. Арабська філософія. Ібн-Рушд, Авіцена та їх вчення про «подвійну істину». Авіцена як засновник системної інтегральної медицини.

5. Філософія Відродження.

Антропоцентризм епохи Відродження. Гуманізм і проблема індивідуальності. Натурфілософія, пантеїзм. Геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту М.Кузанського і Дж.Бруно, М.Коперника, Г.Галілея. Суспільно-політичні концепції епохи Відродження. Ренесансний скептицизм. Реформація та її значення для філософсько-релігійного світогляду.

6. Філософія Нового часу.

Наукова революція ХУІІст.(І. Ньютон) і її вплив на розвиток науки і філософії. Проблема методу наукового пізнання у філософії. Філософське обґрунтування нової картини світу. Ф.Бекон – засновник емпіричного природознавства. Індуктивний метод Ф.Бекона. Механіцизм Т.Гоббса. Сенсуалізм Д.Локка, радикальний сенсуалізм Дж.Берклі. Класичний раціоналізм, дуалізм Р.Декарта. Створення механістично-матераілістичної картини світу. Пантеїзм Спінози. Поняття субстанції у філософії Нового часу (Б.Спіноза Г.Лейбніц). Проблема людини і свободи. Філософія французького Просвітництва. Французький матеріалізм, проблема людини та суспільного прогресу (Ш.Л.Монтеск’є, Вольтер, Ж.-Ж.Руссо, Ж.Ламетрі, П.Гольбах, Д.Дідро).