- •Частина 1:
- •«Феномен релігії»
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за кредитно-
- •Модульною системою навчання
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за заліково- екзаменаційною системою навчання
- •1. Релігієзнавство як наука. Філософія релігії. Релігія як духовний феномен людства.
- •2. Первісні форми релігійних вірувань. Етнонаціональні релігії.
- •3. Світові релігії: Буддизм. Християнство. Іслам.
- •4. Розкол християнства. Православ’я, католицизм, протестантизм.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •10 Християнських заповідей
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Релігії Стародавнього Китаю.
- •Даосизм
- •Релігії Стародавньої Індії.
- •Релігія давніх євреїв - іудаїзм
- •Релігія давніх персів - зороастризм
- •Тема: «Світові релігії: Буддизм. Християнство. Іслам»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання
- •Євангелія від Матея (5 ).
- •Євангелія від Матея (6)
- •Нехай буде воля твоя
- •Євангелія від Матея (7)
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Розкол християнства. Православ’я, католицизм, протестантизм»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернет сайти
- •Методичні поради
- •Зверніть увагу, що у православ’ї богослужіння отримало назву Божественна літургія (літургія – з грецької – «спільна справа»).
- •Тема 5: «Дохристиянські вірування українського народу. Особливість київського християнства»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Небесні світила
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Існує декілька версій, чому український народ, зокрема, Володимир приймає саме християнську віру. Розглянемо їх.
- •Тема: «Українське православ’я»
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Особливості української релігійної вдачі
- •На хреснім шляху Різниця духовної вдачі українців і росіян
- •Перепони до вільного розвитку релігійно-національної культури в Україні
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Методичні поради
- •Тема 7: «Українська греко-католицька церква»
- •Розуміти: умови, за яких була укладена унія; зміст і спрямованість сучасної греко-католицької церкви.
- •Питання для обговорення:
- •І. Соціально-політичні та історичні причини виникнення уніатства в Україні:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Артикули умов та вимог договору Берестейського Собору 1596 року.
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема 8: «Сучасні нетрадиційні релігії»
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Першоджерела для додаткового самостійного опрацювання
- •Смерть та реінтеграція групи
- •Завдання 2. Опрацьовуючи працю в.Франкла «Релігійність як пошук сенсу життя», дайте відповідь на питання:
- •Релігійність як пошук сенсу життя
- •Конституція України
- •Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації." Розділ і. Загальні положення.
- •Розділ II. Релігійні організації в Україні
- •Розділ IV. Права релігійних організацій та громадян, пов'язані зі свободою віросповідання
- •Розділ VI. Державні органи та релігійні організації
- •Кримінальний кодекс України
- •Міжнародні правові акти Загальна декларація прав людини (га 00н, 10 грудня 1948 року)
- •Перелік тем рефератів для виконання самостійної роботи студента
- •Перелік підсумкових питань для студентів
- •Частина 2 «Філософія: сутність та історія» Орієнтовний тематичний план для студентів за кредитно-модульною системою навчання
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за заліково-екзаменаційною системою навчання
- •Предмет філософії, коло філософських проблем. Світогляд.
- •Філософія Стародавнього Сходу.
- •Антична філософія.
- •Філософія Середньовіччя.
- •Філософія Відродження.
- •Філософія Нового часу.
- •Німецька класична філософія.
- •Некласична західноєвропейська філософія кінця хіх –хх ст..
- •Філософська думка в Україні.
- •Тема: «Предмет філософії, коло її проблем. Світогляд»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Філософія Стародавнього Сходу»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти:
- •Методичні поради
- •Тема: «Антична філософія»
- •Заняття 1. Рання антична філософія питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 2: «Давньогрецька класична філософія» питання для обговорення
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 3: «Елліністично-римська філософія» питання для обговорення
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Про ідеї взагалі та їх походження
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Німецька класична філософія»
- •Заняття 1. Німецька класична філософія. І.Кант, й.Фіхте. Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Заняття 2. Німецька класична філософія. Г.Гегель, ф.Шеллінг, л.Фейєрбах питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Контрольні питання для закріплення матеріалу
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 1. Зародження сучасної некласичної філософії питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти
- •Заняття 2. Сучасна світова філософія та її трансформації питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема:«Філософська думка в Україні»
- •Заняття 1. Виникнення та зародження філософських ідей в україні питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання:
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •Заняття 2. Виникнення та зародження філософських ідей в україні питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •«Матеріалізм і завдання філософії»
- •З приводу статей богословського змісту, вміщених у «філософському лексиконі»
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Методичні поради
- •Перелік тем рефератів для виконання самостійної роботи студента
- •Перелік підсумкових питань для студентів.
- •Частина 3: «Основні філософські проблеми» Орієнтовний тематичний план для студентів за кредитно-модульною системою навчання
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за заліково-екзаменаційною системою навчання
- •Онтологічні проблеми в філософії. Проблема буття.
- •Діалектика як теорія розвитку і метод пізнання. Основні категорії і закони діалектики.
- •3. Гносеологічні проблеми в філософії. Теорія пізнання.
- •4. Філософська антропологія.
- •5. Соціальна філософія.
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 1: Діалектичні Принципи. Альтернативи діалектики. Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Додаткова література.
- •Інтернетсайти
- •Заняття 2: Категорії діалектики. Загальні Закони розвитку. Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Додаткова літератуРа.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Гносеологічні проблеми у філософії. Теорія пізнання»
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Додаткова література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Шість стартових цілей
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Соціальна філософія»
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 2: Соціальна філософія. Проблеми глобалізації. Біоетика. Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Про сенс історії
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Перелік підсумкових питань для студентів
- •Філософсько-релігієзнавчий словник
- •Іменний покажчик
Тема 7: «Українська греко-католицька церква»
Мета заняття: дати аналіз унії української церкви з західною (католицькою); окреслити позитивні і негативні наслідки Берестейського Собору 1596 р.; визначити роль греко-католицького духовенства у національному відродженні України.
Ключові поняття: унія , єзуїти, конфедерація, уніати, собор.
Знати: на яких релігійних засадах виникає союз церков?; якими були основні етапи заключення уній?; в чому полягає особливість греко-католицької церкви?
Вміти: провести порівняння вихідних положень греко-католицької церкви, православної і католицької; аргументовано виявити позитивність унії; оцінювати діяльність греко-католицької церкви у процесі національного відродження.
Розуміти: умови, за яких була укладена унія; зміст і спрямованість сучасної греко-католицької церкви.
Питання для обговорення:
І. Соціально-політичні та історичні причини виникнення уніатства в Україні:
- визначте поняття терміну “унія”;
- прокоментуйте спроби союзу православної церкви з католицькою;
- охарактеризуйте стан Київської метрополії після татаро-монгольської навали і виявіть причину створення Галицької митрополії;
- реакція західних сусідів, зокрема, Польщі щодо створення Галицької митрополії;
- скасування Галицької метрополії і її наслідки;
- становище української церкви під владою Литовського князівства;
- стан української православної церкви під окупацією Польщі.
ІІ. Собор у Бересті 1596 р. як акт утвердження влади західної (католицької) церкви на українських землях:
- причини, що зумовили собор у Бересті 1596 р.
- позиція православного духовенства до собору;
- проблематика собору;
- здобутки унії для культурно-просвітницької діяльності;
З наведених першоджерел (див. «Самостійна робота» завд. №1) прокоментуйте:
• артикули умов та вимог договору Берестейського Собору 1596р. і з’ясуйте, які вимоги і гарантії були поставлені українським православним духовенством перед Римською Церквою.
- стан УГКЦ в повоєнний період;
- Львівський собор 1946 р., його значення.
ІІІ. Сучасний стан УГКЦ і її роль у національному відродженні України.
- рух за відновлення діяльності уніатської церкви;
- початок реєстрації релігійних громад греко-католиків;
- статистичні відомості щодо греко-католицьких громад.
Завдання для самостійного логічного опрацювання
Завдання 1. З артикулів умов та вимог договору Брестського Собору 1596р. з’ясувати, які вимоги і гарантії були поставлені українським православним духовенством перед Римською Церквою.
Артикули умов та вимог договору Берестейського Собору 1596 року.
Артикули, на які потребуєм гарантії від панів римлян раніше, заки приступимо до єдності з Римською Церквою.
Перша умова: Тому, що між людьми з Римської Церкви і грецької віри є спір про походження Св. Духа, що дуже перешкоджає з'єдиненню, а правдоподібно не з іншої причини як із тієї, що не хочемо себе взаємно розуміти, отож вимагаємо: щоб нас не примушувано до іншого віровизнання, а тільки до того, щоб нам було вільно держатися всього того, що знаходимо переданим в св. Писанні, Євангелії і в письмах Св. Учителів Церкви грецької віри, а це, що Св. Дух не з двох початків, ані подвійним походженням, але з одного початку, немов із джерела, від Отця через Сина походить.
Друга умова: Богопочитання і всі молитви, ранішні, вечірні й нічні, щоб нам залишилися незмінними по звичаю, прийнятному в Східній Церкві, а саме – три св. Літургії: Василія, Золотоустого й Епифанія, яка буває в часі великого посту з наперед освяченими Дарами, а також усі інші обряди та церемонії нашої Церкви, що ними ми дотепер користувалися, подібно як і в Римі, під послухом Найвищого Архиєрея це зберігається, щоб те все ми виконували в нашій мові.
Третя умова: Тайна Пресвятішого Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа щоб нам була збережена навічно, повно і непорушно під обидвома видами, хліба й вина, як ми дотепер уживали.
Четверта умова: Щоб св. Тайна Хрещення була нам повнотою і щодо форми запевнена і без ніяких додатків, теж як ми її уживали до сьогодні.
П'ята умова: Про чистилище не входимо ні в які спори, а бажаємо бути поучені св. Церквою.
Шоста умова: новий календар, якщо неможливо вживати старого, приймемо; але під тією умовою, що час і спосіб святкування Пасхи й інших свят буде нам збережений і залишений повний та незмінний, як ми уживали під час єдності. Бо маємо деякі окремі свята, що їх не має Римська церква, як, наприклад, шостого січня, коли то святкуємо хрещення Ісуса Христа та перше об'явлення Бога в Трійці, що його наші звичайно називають Богоявленням, тобто, об'явленням Божим; того дня маємо врочистий обряд посвячення води.
Сьома умова: Щоб не примушувано нас до процесій на свято Тіла Христового, тобто, щоб не накладно нам обов'язку проводити процесії з Найсвятішими Тайнами, бо в нас є інший спосіб почитання св. Тайн.
Восьма умова: Також щоб нас не змушувано посвячувати вогонь перед святом Пасхи та уживати калатал замість дзвонів та інших обрядів, що ми їх досі не мали. Більше того, щоб ми радше залишалися без змін у всьому відповідно до обрядів і звичаїв нашої Церкви.
Дев'ята умова: Подружжя священиків нехай залишаться вповні без зміни, за винятком двоженців.
Десята вимога: Достоїнства Митрополита, Єпископів чи іншого духовенства, щоб не давати людям іншого народу, а тільки народу руського або грецького, якщо вони є нашого обряду. Тому, що в канонах маємо застереження таке, що як Митрополит, так і Єпископи наперед мають бути обирані духовенством з-поміж гідних людей, то прохаємо його королівську Милість, щоб ми мали свободу їх обирати, зберігаючи за його королівською Милістю право давати їх, кому забажає, але прохаємо, щоб по смерті кого-небудь з цих достойників нам вільно було обирати чотирьох кандидатів, одному з яких його королівська Милість дасть цю гідність, а це передусім з тієї причини, щоб на ці уряди ставити людей учених і гідних. Його королівська Милість є іншого обряду, а тому не може так легко знати, хто саме на те є гідний. Тому й притраплялося деколи, що давано на ці уряди неуків, що ледве вміли читати. А якщо такий уряд давали б світській особі, то ця особа повинна прийняти свячення протягом трьох місяців під загрозою втрати цього уряду, а то згідно з постановою Гродненського Сойму й артикулів світлої пам'яті короля Жигмонта Августа, які підтвердив і теперішній світлий король. Бо ще й тепер є, що від багатьох літ духовний уряд приймають, а на духовний стан не висвячуються, вимовляючи якимись королівськими винятками. Прохаємо, щоб на майбутнє таке не траплялося.
Одиннадцята вимога: По грамоту на освячення Єпископів нашого обряду нехай не посилають до Риму, але коли його королівська Милість іменує Єпископа, то Архиєпископ-Митрополит повинен по старому звичаю кожного з них висвячувати. А сам Митрополит, що вступає на митрополичу гідність, буде обов'язаний посилати по таку грамоту свячення до Найвищого Архиєрея, а по принесенні такої грамоти свячення з Риму, два, а найвище три Єпископи нашого обряду висвятять та поблагословлять його згідно зі своїм звичаєм. А якщо б притрапилося, що когось із Єпископів оберуть на Митрополита, то він по грамоту висвяти не буде посилати, бо вже раніше був висвячений на Єпископа, а тільки може скласти своє підчинення Найвищому Архиєреєві перед Отцем Архиєпископом Гнєзненським, і то не як перед Архиєпископом, але як перед Первоієрархом (у державі).
Дванадцята вимога: Щоб ми мали більшу повагу, а наші вірні овечки щоб тим більше нас шанували й слухали, то прохаємо про допущення нашого Митрополита й Єпископів нашого обряду до Сенату його королівської Милості, а то з багатьох і слушних причин: бо ж ми маємо ту саму гідність і уряд, що й Єпископи обряду Римської Церкви. А далі, коли хтось із нас буде складати сенаторську присягу, повинен подібну присягу скласти на послух Найвищому Архиєреєві, щоб у майбутньому не трапився такий нелад, як стався по смерті Київського Митрополита Ізидора. А це тому, що Єпископи нашого обряду не були зобов'язані ніякою присягою, і, будучи далеко віддалені, легко відступали від єдності, яку встановлено на Флорентійському Соборі. Бо, якщо б кожний з них був би зобов'язаний сенаторською присягою, трудно було б комусь з них затівати щось для роз'єднання і незгоди. Прохаємо, щоб листи на Сойми і Соймики були нам писані.
Вимога тринадцята: Якщо б колись, за Божою волею, також решта наших братів грецького народу та (грецької) Церкви приступили до тієї святої єдності зі Західною Церквою, то треба буде подбати про те, щоб нам того не закидали як прогріх, що ми їх випередили в тій згоді. Тому, що ми це зробили для добра і миру вселенської християнської держави і для уникнення дальших незгод.
Чотирнадцята вимога: Щоб із Греції не допускано ніяких починів для заворушень і приїжджати до держави з грамотами про викляття з метою розривати цю згоду, то прохаємо їх не допускати у володіння його королівської милості, навіть під загрозою окремих кар, якщо хтось на таке б поважився, щоб таким способом не підривати якимись замішаннями між людьми, бо чимало між людьми є таких, які за всякою спонукою можуть довести інших людей до заколоту. Хто б такі заколоти робив і з грамотами про прокляття до держави в'їхав, той повинен підлягати карі, бо цим способом могла б виникнути громадянська війна. А передусім про це треба пильно дбати, щоб архимандрити, священики, ігумени й інші духовники нашого обряду не могли виконувати духовних чинностей тоді, коли не підчиняться, а також, щоб чужі Єпископи і ченці, які з Греції приїжджають, не сміли виконувати духовних чинностей у наших єпархіях, бо якщо б їм таке було дозволено, то із згоди не буде нічого.
П'ятнадцята вимога: Якщо на майбутнє люди нашого обряду, погордивши своїм обрядом і церемоніями, забажали б прийняти обряд і церемонії римські, то нехай їх не приймають, бо всі вони вже в одній Церкві і під одним Пастирем.
Шістнадцята умова: Подружжя між людьми грецького і римського обряду будуть свобідні без примушування до одного обряду в одній Церкві.
Сімнадцята вимога: Тому що ми позбавлені посідання багатьох церковних маєтків, що їх не знати яким правом витратили наші попередники, бо їх вони могли заставляти тільки на час власного життя, прохаємо уклінно, щоб ці маєтки були повернені нашим церквам; бо ми притиснені такою нуждою й убожеством, що не лише не можемо подбати про проблеми наших церков, але й самі не маємо з чого жити. Отож, як хто правно посідає на церковних маєтках право доживоття, то щоб він був зобов'язаний платити принаймні якусь оренду, а по їхній смерті, щоб ці маєтки повернулися до церков, і щоб подібним правом не давано їх нікому без згоди Єпископа і його крилосу. Також усі маєткові надання, які Церква тепер має в посіданні, а які є вписані в Євангелію, хоча б на них не було привілеїв, але які є давним посіданням, щоб вони залишилися в силі та щоб Церкві було вільно відзискати давно втрачені добра.
Вісімнадцята вимога: Після смерті Митрополита й Єпископів, щоб земські каштеляни і державні скарбники не встрявали в справи церковних маєтків, але по звичаю Римської Церкви, щоб до повного вибору церковним маєтком завідував клірос. А в приватних добрах і маєтках померлого, щоб рідні померлого Єпископа не зазнавали кривди і ніякого насилля, але щоб усе тут діялося так, як у Римській Церкві. І хоча на це маємо запевнення привілеєм, то прохаємо, щоб цей привілей був уключений у (Сеймову) конституцію.
Дев'ятнадцята умова: Архимандрити, Ігумени, ченці й їхні манастирі аби по-старому були під послухом своїх Єпископів у своїх єпархіях, бо в нас є лише один чернечий чин-устав, яким користуються Єпископи, а провінціалів у нас нема.
Двадцята умова: Прохаємо також, щоб по звичаю Римської Церкви ми могли висилати до державних трибуналів двох духовників нашого обряду, які будуть берегти наші права і вольності обряду.
Двадцять перша умова: Архимандрити, Ігумени, Священики, Архидиякони та інші духовники нашого обряду нехай користуються і втішаються такими самими почестями й пошанівком у народу, як і особи римського обряду, та нехай користуються достойностями й привілеями, що їх колись визнав для нас блаженної пам'яті король Володислав. Нехай не будуть примушувані до плачення податків з уваги на свої особи і церковні маєтки, як це досі часто бувало, хіба що мають якісь приватні маєтки; а з таких (маєтків) даватимуть те, що слушне. А ті священики і духовники, що мають церковні маєтки в посілостях сенаторів чи шляхти, а передусім ті, що походять з їхніх підданих, будуть повинні віддавати їм свою повинність і послух виключно задля посілости, не апелюючи до іншої інстанції та не спорячи зі своїми панами, але зберігатимуть щодо них повне патронатське право.
Двадцять друга умова: Нехай пани римляни не заборонять ніколи нашим церквам дзвонити у Велику П'ятницю.
Двадцять третя умова: Нехай буде вільно нам, за нашим звичаєм і носити Св. Тайни до недужих і то публічно з світлом та в ризах, що їх при цьому вживають за своїм звичаєм.
Двадцять четверта умова: Нехай буде вільно нам ходити з процесіями в святочних і врочистих днях без всякої перешкоди.
Двадцять п'ята умова: Монастирів і церков наших руських, щоб на костели не обертано, а навпаки, якби який католик у своєму маєтку церкву пошкодив, то повинен її знову направити для підданих руського народу, або наново побудувати або старі зрепарувати.
Двадцять шоста умова: Релігійні церковні братства, нещодавно засновані Патріярхами і підтверджені його королівською милістю, як, наприклад, у Львові, Бересті та інших місцевостях, з яких для Церкви випливають великі користі і примноження хвали Божої, щоб непорушне були збережені під послухом своїх власних Єпископів тієї Єпархії, де вони належать.
Двадцять сьома умова: Нехай нам буде також вільно закладати школи і семінарії грецької і слов'янської мови всюди, де це буде виглядати вигідно й відповідно, а також і друкарні для друкування книг, які, однак, будуть підпорядковані владі Митрополита й Єпископів, та нехай нічого не друкується підпорядковані без їхнього дозволу, щоб тим способом забрати лиходіям нагоду поширювати свої єресі.
Двадцять восьма умова: А тому, що священики нашого обряду, як у королівщинах, так і в посілостях панів сенаторів і шляхти, спираючись на охорону своїх панів і урядників, стали дуже зухвалі і дають без розбору розводи подружжя, а деколи пани каштеляни й їхні урядники задля великих прибутків, що їх прибирають на такі розводи, боронять таких священиків і не дозволяють їх позивати перед суд своїх Єпископів і перед Синод, забороняють Єпископам карати таких своєвільних, а з візитаторами поводяться без ніякого пошанівку, а навіть побивають їх, то прохаємо, щоб мали свободу таких карати та утримувати в церковному правопорядку. Якщо хтось із таких був би виклятий своїм Єпископом за непослух або зловживання, то прохаємо, щоб урядники (королівські) і пани, які тільки довідаються про таке від Єпископа чи візитатора, не дозволяли чинити їх духовні послуги та служити Св. Літургію, поки перед своїм Єпископом не виправдаються з обвинувачення. Це стосується також щодо Архимандритів і Ігуменів та інших духовних осіб, які підлягають владі Єпископів.
Двадцять дев'ята умова: Соборні церкви та інші (парафіяльні) церкви по більших містах і всюди в державі його королівської милости, все одно під якою владою і послухом, чи то королівського, міщанського чи шляхетського надання, щоб підлягали управі і владі своїх Єпископів; світські люди нехай не встрявають у їхню управу. Бо є деякі такі, які послуху своїм Єпископам відмовляють і самі самовільно ними управляють, бо своїм Єпископам не бажають бути послушними.
Тридцята умова: Якщо б хто-будь за якусь провину був виклятий своїм Єпископом, то щоб такого в Римській Церкві не приймали, а навпаки, щоб про це там оголошено, подібно як і ми будемо ставитися до тих, що будуть викляті Римською Церквою.
Тридцять перша умова: Якщо за Божою допомогою сталося б так, що наші брати Східної Церкви колись приступили б до єдності з Західною Церквою і потім за спільним порозумінням цілої Церкви постановили щось таке, що стосується правопорядку і поправи церемоній, то ми також прохаємо, щоб ми були цього учасниками, як люди того самого обряду і віри. Бо щодо цього йдеться про спільну нам усім справу.
Тридцять друга умова: Тому, що ми зачуваємо, що немовби дехто мав поїхати в Грецію, щоб вистаратися собі деякі церковні уряди, а потім, повернувшися назад, оволодіти клиром і виконувати над ним юрисдикцію, то прохаємо, щоб його королівська милість подбала на кордонах держави про те, щоб нікого з такими повноваженнями й екскомунікаціями не допускати в наші області. Без сумніву, що без того постало б велике замішання між пастирями і народом.
Тридцять третя умова: Отож ми, нижче підписані, бажаючи вчинити те святе поєднання на Божу славу і для миру Церкви, повищі умови, які уважаємо необхідними для нашої Церкви та які треба, щоб наперед підтвердили Найвищий Архиєрей і його королівська милість, передаємо для більшої достовірності цією нашою грамотою Преподобним Братам Отцеві Іпатієві Потієві, протоєреєві Єпископові Володимирському і Берестейському, та отцеві Кирилові Терлецькому, Екзархові і Єпископові Луцькому та Острозькому, щоб вони наперед прохали підтвердження і запевнення тих усіх артикулів, які ми письмово подали від імені нашого, від свого найвищого Отця Папи, а також щоб просили його королівську милість; а ми, будучі упевнені про нашу віру, святі Тайни й обряди наші, тим певніше, без найменшого порушення сумління нашого і доручених нам духовних овечок, могли приступити до святого з'єднання з Римською Церквою, а й інші, бачучи, що все було там збережене непорушним і цілим, щоб тим радніше пішли нашими слідами.
(Стахів М. Христова церква в Україні. 988-1596 . - Львів, 1993. - С. 396-405).