Завдання для самостійного логічного опрацювання:

Завдання 1. З допомогою словника дайте визначення поняттям: натурфілософія, елеати, атомізм, космологія, космогонія, архе, ніщо, логос, Нус, гомеомерії, метапсихоз, апорія, протилежності.

Завдання 2. Робота з першоджерелом.

Законспектуйте уривок твору Арістотеля «Метафізика», кн.І, р.ІІІ (Про сутність (начала) і причину світу) і дайте відповідь на питання:

1. чому одних філософів називають матеріалістами, а інших ідеалістами?

2. як зрозуміти вислів: «Ніщо не виникає і не зникає, бо єство (елемент, стихія) завжди зберігається?»

3. назвіть перших давньогрецьких філософів. Що кожний з них вважав елементом (началом, сутністю) світу?

4. чий термін «гомеомерії», що він означає?

5. що хотів сказати Аристотель думкою: «Не самий субстрат викликає свою зміну… не дерево і не мідь роблять скульптуру, а щось інше є причиною перетворення».

/ Про сутність /начала/ і причину світу/.

«...більшість перших філософів вважала початком усього одні лише матеріальні начала, а саме те, з чого складаються всі речі, з чого як першого вони виникають і у що як останнє вони, гинучи, перетворюються, при цьому сутність хоча і залишається, але змінюється, в своїх проявах; це вони вважають елементом і початком речей. І тому вони вважають, що ніщо не виникає і не зникає, бо таке єство завжди зберігається;

Фалес – засновник такого роду філософії – стверджував, що начало все, тому він заявляв, що земля перебуває на воді; до такого твердження він, можливо, дійшов, і бачачи, що їжа всіх істот волога і що саме тепло виникає з вологи і нею ж живиться те, з чого все виникає, – це і є початком усього. Таким чином, він саме тому, дійшов свого твердження, так само ж як до того, що насіння всього за природою вологе, а начало природи вологого - вода.

Анаксимен же і Діоген вважають, що повітря перше, ніж вода, і з простих тіл переважно його вважають за начало; ...Геракліт із Ефеса – вогонь, Емпедокл же – чотири елементи, додаючи до згаданих, землю як четверте. Ці елементи, на його думку, завжди зберігаються і не виникають, а у великій чи малій кількості з'єднуються в одне чи роз'єднуються з одного.

А Анаксагор з Клазомен, будучи старшим від Емпедокла, але писав свої твори пізніше за нього, стверджує, що начал безкінечна кількість: за його словами, майже всі гомеомерії (насіння), так само, як і вода чи вогонь, виникають і знищуються саме таким шляхом - тільки через з'єднання і роз'єднання, а інакше не виникають і не знищуються, а існують вічно.

Виходячи з цього, єдиною причиною можна було б вважати так звану матеріальну причину. Але згодом, просуваючись у цьому напрямку, сама суть справи вказала їм шлях і примусила їх шукати далі. Дійсно, нехай будь-яке виникнення і знищення з неминучістю виходить з чогось одного чи з великої кількості начал, але чому це відбувається і що є причиною цього? Адже, як би там не було, не самий же субстрат викликає свою зміну; я розумію, що, наприклад, не дерево і не мідь роблять скульптуру, а щось інше є причиною перетворення. А шукати цю причину – значить, шукати якесь інше начало, а саме, якби ми сказали, те, звідки начало руху.

Завдання 3. За таблицею дайте характеристику представникам шкіл і напрямів ранньої філософії

№ п/п	Назва філософ. течій, шкіл	Час заснування	Країна, місто	Представник	Філософ. проблеми	Що є осн. світобуд?

Демокріт, Геракліт, Анаксагор, Парменід, Піфагор, Емпедокл.

Завдання 4. Прокоментуйте вислови, обґрунтовуючи відповіді на запитання:

1. Як пов’язати уявлення Геракліта про першооснову з діалектичним розумінням буття як безперервного руху?

2. Яку роль відіграють протилежності в процесі виникнення космосу?

«Деталі його (Геракліта) вчення такі. Вогонь – першоелемент і всі речі – обмінний еквівалент вогню – виникають з нього шляхом розрідження (згущення). Все виникає через протилежності і все тече подібно річці. Всесвіт скінченний і космос єдиний. Народжується він з вогню і знову згоряє дотла через певні періоди часу, а відбувається це згідно з долею (логосом). Одна із протилежностей, яка призводить до виникнення (космосу) називається війною та незгодою, а інші, що приводять до згоряння, – згодою і миром, зміна-шляхом вгору-вниз, на якому і виникає космос.

....Цей космос, той же самий для всіх, не створив ніхто ні з богів, ні з людей, але він завжди був, є і буде вічно живим вогнем, що мірами спалахує та мірами згасає».

(Діоген Лаєртій)

Завдання 5. З цитати з’ясуйте:

1. Що дає підставу стверджувати, що філософія Піфагора – це початок ідеалізму?

2. Чому Піфагор і його послідовники вважали числа світовою першоосновою?

3. У числі він вбачав тільки першооснову речей, чи й психічних явищ також?

«Так звані піфагорійці, зайнявшись математичними науками, вперше висунули їх на перше місце у вихованні і стали вважати їх основами всіх речей. Але... в числах вони вбачали, як їм здавалось, багато рис, схожих з тим, що існує і відбувається, – більше, ніж у вогні, землі і воді; наприклад, така-то властивість чисел є справедливість, а така-то – душа і розум, інша – вдача... Все останнє вочевидь уподібнювалося числам за своєю суттю, а числа посідали перше місце у всій природі; елементи чисел вони вважали сутністю всіх речей і увесь Всесвіт є гармонією і числом. Число вони приймають за початок і як матерію для всього існуючого і як виявлення стану властивостей».

(Аристотель)