7. Німецька класична філософія.

Німецька класична філософія – особливий етап розвитку новоєвропейської філософії. Інтелектуальні джерела німецької класичної філософії та її особливості. Філософські позиції І.Канта. Природничонаукові ідеї «докритичного» періоду. Розробка теорії походження сонячної системи за законами механіки. Філософія «критичного періоду». Трансцендентальний ідеалізм. Теорія пізнання. Агностицизм. «Апостеріорні» і «апріорні» форми теорія пізнання. Філософська система І.Фіхте. Діалектика «Я» і «не-Я». Інтелектуальна інтуїція. «Філософія тотожності» Ф.-В.-Й.Шеллінга. Філософська система та метод Г.Гегеля. Існування і розвиток Абсолютної Ідеї. Поняття об’єктивного, суб’єктивного і абсолютного духу. Діалектична логіка Гегеля. Діалектика та її принципи. Категорії та закони діалектики. Суперечність між системою і методом у філософії Гегеля. Теорія пізнання та філософія історії. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Орієнтація на природну сутність людини.

8. Некласична західноєвропейська філософія кінця хіх –хх ст..

Посткласична філософія ХІХ-ХХ століття та її проблеми.

Критичний перегляд класичної моделі світорозуміння. Зміна парадигми філософського мислення. Своєрідність західноєвропейського ірраціоналізму. Відкриття несвідомих поривів життя. Антропологічний напрямок: філософія життя, екзистенціалізм, філософська антропологія. А.Шопенгауер теоретик «всесвітнього песимізму». Філософії життя Ф.Ніцше, проблема надлюдини; В.Дільтей, Г.Зіммель, А.Бергсон. Проблема людини в західній філософії ХХ ст. Екзистенціальна філософія та її різновиди Німецький і французький екзистенціалізм (С.К’єркегор, М.Хайдеггер, А.Камю, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс). Життя і смерть, сенс існування, проблема свободи. Становлення філософської антропології (М.Шелер, А.Гелен).

Вплив науки на філософію. Західноєвропейський позитивізм ХІХ ст. Перша «хвиля» позитивізму (О.Конт, Г.Спенсер). «Друга хвиля» позитивізму емпіріокритицизм, неопозитивізм. Постпозитивізм. Проблема знання і мови в філософії ХХ ст. Принципи в організації знання. Структуралізм. Герменевтика. Марксизм і прагматизм, проблеми буття-мислення, матерії-свідомості, матеріального-ідеального, діалектики, відчуження, матеріалістичного розуміння історії.

Філософсько-теологічний напрямок: філософія неотомізму, релігійного персоналізму, християнського еволюціонізму Тейяр де Шардена, світоглядна тенденція до примирення віри і розуму, теології і філософії, науки і релігії.

Соціально-критичний напрямок. Криза цінностей західної цивілізації і філософії. Сцієнтизм та антисцієнтизм. Соціальна філософія франкфуртскої школи – П.Адорно, Г.Маркузе, Ю.Хабермас. Психоаналіз та теорія фрейдизму. Теорії суспільної психотерапії К.Лорні, Г.Силлівана, Е.Фромма, А.Адлера. Особливості інформаційного суспільства (Д.Белл, А.Тофлер). Технократизм і його критика. Технократизм і медицина. Філософія в кінці ХХ ст. Постмодернізм як відображення кризи цінностей західної цивілізації Ж.Лаотар, Ж.Деріда, Р.Роті. Проповідь тотального плюралізму, скептицизму і етнічного релятивізму.