- •Частина 1:
- •«Феномен релігії»
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за кредитно-
- •Модульною системою навчання
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за заліково- екзаменаційною системою навчання
- •1. Релігієзнавство як наука. Філософія релігії. Релігія як духовний феномен людства.
- •2. Первісні форми релігійних вірувань. Етнонаціональні релігії.
- •3. Світові релігії: Буддизм. Християнство. Іслам.
- •4. Розкол християнства. Православ’я, католицизм, протестантизм.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •10 Християнських заповідей
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Релігії Стародавнього Китаю.
- •Даосизм
- •Релігії Стародавньої Індії.
- •Релігія давніх євреїв - іудаїзм
- •Релігія давніх персів - зороастризм
- •Тема: «Світові релігії: Буддизм. Християнство. Іслам»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання
- •Євангелія від Матея (5 ).
- •Євангелія від Матея (6)
- •Нехай буде воля твоя
- •Євангелія від Матея (7)
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Розкол християнства. Православ’я, католицизм, протестантизм»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернет сайти
- •Методичні поради
- •Зверніть увагу, що у православ’ї богослужіння отримало назву Божественна літургія (літургія – з грецької – «спільна справа»).
- •Тема 5: «Дохристиянські вірування українського народу. Особливість київського християнства»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Небесні світила
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Існує декілька версій, чому український народ, зокрема, Володимир приймає саме християнську віру. Розглянемо їх.
- •Тема: «Українське православ’я»
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Особливості української релігійної вдачі
- •На хреснім шляху Різниця духовної вдачі українців і росіян
- •Перепони до вільного розвитку релігійно-національної культури в Україні
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Методичні поради
- •Тема 7: «Українська греко-католицька церква»
- •Розуміти: умови, за яких була укладена унія; зміст і спрямованість сучасної греко-католицької церкви.
- •Питання для обговорення:
- •І. Соціально-політичні та історичні причини виникнення уніатства в Україні:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Артикули умов та вимог договору Берестейського Собору 1596 року.
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема 8: «Сучасні нетрадиційні релігії»
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Першоджерела для додаткового самостійного опрацювання
- •Смерть та реінтеграція групи
- •Завдання 2. Опрацьовуючи працю в.Франкла «Релігійність як пошук сенсу життя», дайте відповідь на питання:
- •Релігійність як пошук сенсу життя
- •Конституція України
- •Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації." Розділ і. Загальні положення.
- •Розділ II. Релігійні організації в Україні
- •Розділ IV. Права релігійних організацій та громадян, пов'язані зі свободою віросповідання
- •Розділ VI. Державні органи та релігійні організації
- •Кримінальний кодекс України
- •Міжнародні правові акти Загальна декларація прав людини (га 00н, 10 грудня 1948 року)
- •Перелік тем рефератів для виконання самостійної роботи студента
- •Перелік підсумкових питань для студентів
- •Частина 2 «Філософія: сутність та історія» Орієнтовний тематичний план для студентів за кредитно-модульною системою навчання
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за заліково-екзаменаційною системою навчання
- •Предмет філософії, коло філософських проблем. Світогляд.
- •Філософія Стародавнього Сходу.
- •Антична філософія.
- •Філософія Середньовіччя.
- •Філософія Відродження.
- •Філософія Нового часу.
- •Німецька класична філософія.
- •Некласична західноєвропейська філософія кінця хіх –хх ст..
- •Філософська думка в Україні.
- •Тема: «Предмет філософії, коло її проблем. Світогляд»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Філософія Стародавнього Сходу»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти:
- •Методичні поради
- •Тема: «Антична філософія»
- •Заняття 1. Рання антична філософія питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 2: «Давньогрецька класична філософія» питання для обговорення
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 3: «Елліністично-римська філософія» питання для обговорення
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Про ідеї взагалі та їх походження
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Німецька класична філософія»
- •Заняття 1. Німецька класична філософія. І.Кант, й.Фіхте. Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Заняття 2. Німецька класична філософія. Г.Гегель, ф.Шеллінг, л.Фейєрбах питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Контрольні питання для закріплення матеріалу
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 1. Зародження сучасної некласичної філософії питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти
- •Заняття 2. Сучасна світова філософія та її трансформації питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема:«Філософська думка в Україні»
- •Заняття 1. Виникнення та зародження філософських ідей в україні питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання:
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •Заняття 2. Виникнення та зародження філософських ідей в україні питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •«Матеріалізм і завдання філософії»
- •З приводу статей богословського змісту, вміщених у «філософському лексиконі»
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Методичні поради
- •Перелік тем рефератів для виконання самостійної роботи студента
- •Перелік підсумкових питань для студентів.
- •Частина 3: «Основні філософські проблеми» Орієнтовний тематичний план для студентів за кредитно-модульною системою навчання
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за заліково-екзаменаційною системою навчання
- •Онтологічні проблеми в філософії. Проблема буття.
- •Діалектика як теорія розвитку і метод пізнання. Основні категорії і закони діалектики.
- •3. Гносеологічні проблеми в філософії. Теорія пізнання.
- •4. Філософська антропологія.
- •5. Соціальна філософія.
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 1: Діалектичні Принципи. Альтернативи діалектики. Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Додаткова література.
- •Інтернетсайти
- •Заняття 2: Категорії діалектики. Загальні Закони розвитку. Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Додаткова літератуРа.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Гносеологічні проблеми у філософії. Теорія пізнання»
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Додаткова література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Шість стартових цілей
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Соціальна філософія»
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 2: Соціальна філософія. Проблеми глобалізації. Біоетика. Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Про сенс історії
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Перелік підсумкових питань для студентів
- •Філософсько-релігієзнавчий словник
- •Іменний покажчик
Завдання 2. Опрацьовуючи працю в.Франкла «Релігійність як пошук сенсу життя», дайте відповідь на питання:
1. Як, на вашу думку, чи є логотерапія актуальна у сучасному житті людини?
2. Чому ми можемо говорити про певне співвідношення логотерапії і релігії? В чому ви бачите їх спільність і розбіжність?
3. Яка має бути роль освіти щодо сенсу життя людини?
4. Що має стати граничним сенсом буття людини?
Релігійність як пошук сенсу життя
Релігія – це один з феноменів, з яким стикається логотерапія у людини, свого пацієнта. В принципі для логотерапії релігійність та іррелігійність – співіснуючі феномени, і логотерапія зобов'язана займати стосовно них нейтральну позицію. Адже логотерапія – це один з напрямів психотерапії й нею мають право займатися виключно лікарі. Логотерапевт, який дав, як і всі лікарі, клятву Гіппократа, вже з самої тільки цієї причини повинен бути стурбований тим, щоб його логотерапевтична методика та техніка застосовувалися до кожного хворого, віруючого чи невіруючого, й могли застосовуватися будь-яким лікарем, незалежно від його світогляду. Іншими словами, для логотерапії релігія може бути лише предметом, але не грунтом, на якому вона стоїть. Вважаючи цим грунтом медицину, ми тепер звернемося до розмежування її з теологією, яке, на нашу думку, можна окреслити таким чином.
Мета психотерапії – зцілення душі, мета ж релігії – спасіння душі. Якщо, проте, релігію, згідно з її вихідною спрямованістю, мало хвилюють і турбують такі речі, як одужання або запобігання хворобам, а проте за своїми результатами – не навмисно – вона справляє психогігієнічний, навіть психотерапевтичний вплив. Це відбувається завдяки тому, що вона дає людині безпрецендентну можливість, яку вона не в змозі знайти де-небудь ще; можливість зміцнитися, утвердитися в трансцендентному, в абсолютному. В психотерапії ми також можемо зафіксувати аналогічний ненавмисний побічний ефект, оскільки ми спостерігаємо в окремих випадках, що пацієнт у ході психотерапії повертається назад до давно втрачених джерел вихідної, підсвідомої, витісненої релігійності. Проте, хоча таке й трапляється, лікар не має права ставити собі таку мету. Адже у цьому випадку лікар об'єднується з пацієнтом на грунті спільної віри й діє, виходячи з цього, але тим самим він уже від самого початку поводиться з ним не як з пацієнтом.
Якщо ми хочемо визначити відношення людського до божественного, тобто, до надлюдського, виміру, то напрошується порівняння із золотим перетином. Як відомо, у ньому менша частина відноситься до більшої так само, як більша частина відноситься до цілого. Чи не подібне до цього відношення тварини до людини і людини до Бога? Як відомо, у тварини є лише середовище, натомість людина "володіє світом" (Макс Шелер); проте світ людини відноситься до "надсвіту" так само, як середовище замешкання тварини відноситься до світу людини. І це означає, що подібно до того, як тварина, перебуваючи в своєму середовищі, не в змозі зрозуміти людину та її світ, так і людина не може мати уявлення про надсвіт. Візьмемо для прикладу мавпу, якій роблять болючого заштрика з метою отримання сироватки. Чи може мавпа зрозуміти, чому їй випадає страждати? Виходячи із свого середовища, вона не в змозі зрозуміти міркування людини, яка піддає її своїм експериментам. Їй недоступний світ людей світ сенсу, він неосяжний для неї, вона не може вийти у цей вимір. Чи не слід нам припустити, що у ще вищому вимірі є ще один неосяжний для людини світ, в якому тільки й набувають сенсу – надсенсу – її страждання.
Психотерапія не повинна також ставати на грунт віри в божественні одкровення. Адже визнання взагалі існування таких одкровень уже має на увазі вибій на користь віри. Марно сперечатися з невіруючим, говорячи, що одкровення існують: якби він переконався в цьому, він би давно вже був віруючим.
Але хоча релігія і є для логотерапії "всього лише" предметом, вона для неї принаймні дуже небайдужа з однієї простої причини: логос у логотерапії передбачає сенс. Людське буття завжди прагне за межі самого себе, завжди прагне до сенсу. А тому головним для людського буття є не насолода або влада й не самоздійснення, а радше здійснення сенсу. Тому логотерапія веде мову про "прагнення до сенсу".
Якщо психотерапія розглядатиме феномен віри не як віру в Бога, а як ширшу віру в сенс, то в принципі вона має право включити феномен віри в сферу своєї уваги й займатися ним. Тут вона заодно з Альбертом Ейнштейном, для якого порушувати питання про сенс життя – значить бути релігійним.
У будь-якому випадку можна сказати, що логотерапія, яка належить усе ж таки передусім до психотерапії, й тим самим до психіатрії, медицини, має право займатися не тільки прагненням до сенсу, але й прагненням до кінцевого сенсу, надсенсу, як я його звичайно називаю. Релігійна віра є в кінцевому підсумку вірою в надсенс, сподіванням на надсенс.
Звичайно, це наше розуміння релігії має дуже мало спільного з конфесійною обмеженістю та її наслідком – релігійною недалекоглядністю, за якої Бог бачиться як істота, для якої важливо, по суті, одне: щоб в неї вірила якомога більша кількість людей. Причому саме таким чином, як це приписує певна конфесія. Я просто не можу уявити собі Бога таким дріб'язковим. Але я не можу також уявити собі, щоб для церкви мало сенс вимагати від мене, щоб я вірив. Адже я не можу хотіти вірити, хотіти любити, як і не можу змусити себе сподіватися, не покрививши душею. Є речі, яких не можна хотіти і які не можна тому організувати на вимогу, за наказом. Наведу простий приклад: я не можу реготати за командою. Якщо хтось хоче викликати у мене регіт, йому доведеться попрацювати й розповісти мені анекдот.
Аналогічним чином стоять справи з любов'ю та вірою: ними не можна маніпулювати. Це інтенційні феномени, які виникають тоді, коли висвітлюється адекватний щодо них предметний зміст.
Одного разу у мене брала інтерв'ю журналістка з американського часопису "Таймс". Вона задала запитання, чи бачу я тенденцію до відходу від релігії. Я відповів, що існує тенденція до відходу не від релігії, а від тих вірувань, які, схоже, не займаються нічим іншим, крім переманювання одне у одного віруючих. Чи значить це, спитала журналістка, що рано чи пізно ми прийдемо до універсальної релігії. Навпаки, відповів я, ми рухаємося не до універсальної, а до особистої, щонайдоглибнішим чином персоналізованої релігійності, з допомогою якої кожний зможе спілкуватися з Богом своєю власною, особистою, інтимною мовою.
Зрозуміло, це не означає, що вже не буде ніяких спільних ритуалів та символів. Адже є безліч мов, але хіба багато які з них не об'єднує спільна абетка? Так чи так, різноманітність релігій подібна до різноманітності мов. Ніхто не може сказати, що його мова вища, ніж інші мови: будь-якою мовою людина може прийти до істини, до єдиної істини, і будь-якою мовою вона може помилятися й навіть брехати. Так само з допомогою будь-якої релігії вона може здобути Бога – єдиного Бога.
Освіта не повинна обмежуватися й задовольнятися передаванням традицій та знань, вона повинна вдосконалювати здатність людини знаходити ті унікальні смисли, які не заторкнуті розпадом універсальних цінностей. Ця здатність людини знаходити сенс, що міститься в унікальних ситуаціях, - совість. Отже, освіта повинна давати людині засоби для виявлення смислів. Ймовірно, замість цього, проте, освіта часто-густо робить свій внесок в екзистенційний вакуум. Почуття порожнечі та безглуздості у студентів часто-густо посилюється через те, як їм викладають досягнення науки, а саме через редукціонізм. У свідомість студентів упроваджують механічну теорію людини та релятивістську філософію життя. Редукціоністський підхід до людини уречевлює її, тобто, намагається поводитися з людиною, немовби вона є просто річ. Проте люди не об'єкти, які існують, мов столи та стільці, вони живуть, і якщо вони виявляють, що їхнє життя подібне до простого існування, подібне до існування столів та стільців, вони вчиняють самогубства.
...Цінностей не можна навчити, їх треба проживати. Не можна також передати сенс. Вчитель може дати своїм учням не сенс, а особистий приклад власної відданості справі дослідження, істини та науки.
...Хіба це не завдання великих релігійних та етичних вождів – бути посередниками між цінностями та смислами, з одного боку, та людиною – з іншого? Людина, таким чином, має можливість отримати з рук генія людяності, нехай то буде Магомет, Мойсей або Будда, отримати від них те, що вона не в кожному випадку може здобути сама. Бачте-но, у галузі науки нашого розуму може бути достатньо. Що ж стосується вірувань та переконань, то часто-густо ми повинні покладатися на інших людей, вірити тим, хто значніший, ніж ми, й приймати їхні прозріння. У пошуках граничного сенсу людина переважно спирається на емоційні, а не тільки на інтелектуальні ресурси, як ми знаємо; іншими словами, вона повинна вірити в граничний сенс буття. Понад те, ця віра повинна бути опосередкована вірою в когось.
Тисячі років тому людство створило монотеїзм. Сьогодні потрібен наступний крок. Я б назвав його монантропізмом. Не віра в єдиного Бога, а усвідомлення людства, єдності людства.
...Уявлення про метасенс не обов'язково теїстичне. Навіть поняття про Бога не обов'язково повинно бути теїстичним. Коли мені було близько п'ятнадцяти років, у мене склалося визначення Бога, до якого я звертаюся дедалі більше в мої старечі роки. Воно звучить так: Бог – партнер у ваших найінтимніших розмовах із самим собою. Коли ви говорите із собою найщиріше та на повній самотині, той, до кого ви звертаєтеся, по справедливості може бути названий Богом. Таке визначення уникає дихотомії атеїстичного та теїстичного світогаляду. Відмінність між ними з'явиться пізніше, коли нерелігійна людина починає наполягати, що її розмови із собою – це просто розмови із собою, а релігійна людина інтерпретує їх як реальний діалог з кимось ще. Я вважаю, що більше, ніж що-небудь інше, має значення цілковита щирість та чесність. Якщо Бог справді існує, він, звичайно ж, не має наміру сперечатися з нерелігійними людьми, якщо вони приймають за нього власні єства й дають йому хибні імена.
...Можливість знайти в житті сенс не залежить від статі, від інтелекту, від рівня освіти, від того, чи релігійні ми, чи ні, а якщо так, то від того, яку віру ми сповідуємо. Цс, власне, не повинно нас дивувати, оскільки ми дотримуємось думки, що навіть той, хто на свідомому рівні не є релігійним, цілком може бути релігійним несвідомо, нехай навіть у тому найширшому розумінні релігійності, яке мав на увазі, наприклад, Ейнштейн. Виховання має бути спрямоване на те, щоб не тільки передавати знання, але й відточувати совість так, щоб людині вистачило чуйності та чутливості почути вимогу, яка міститься в кожній окремій ситуації.
...У вік, коли десять заповідей, мабуть, уже втратили для багатьох свою силу, людина має бути приготовлена до того, щоб сприйняти десять тисяч заповідей, і вміщених у десять тисяч ситуацій, з якими її зіштовхує життя. Тоді не тільки саме це життя здаватиметься їй осмисленим (а осмисленим – значить заповненим справами), але й сама вона здобуде імунітет проти конформізму та тоталітаризму – цих двох наслідків екзистенційного вакууму [296-300].
(Історія світової релігієзнавчої думки: Хрестоматія. Авт. та упор. В.І.Лубський, В.М.Козленко, Т.Г.Горбаченко. – К., 1999. – С. 296-300.)
Завдання 3. Опрацьовуючи окремі статті Конституції України і Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» з’ясуйте:
Що гарантує, забезпечує Конституція України?
Яке обгрунтування можна дати поняттю “свобода совісті”?
Як реалізується принцип відокремлення церкви від держави?
Місце релігійної освіти у вихованні української молоді.
Релігійні організації і їх права щодо громадян України.
Яка роль Державного органу України у справах релігії?
Які форми покарання передбачає закон “Про свободу совісті та релігійні організації”?
Як співвідносяться основні статті Конституції України стосовно проблем свободи совісті з міжнародними правовими актами?
Чи відповідає Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” основним міжнародним правовим нормам? Ваше обгрунтування.