В галузі економіки:

1. Відсутність централізованого управління.

2. Країну було поділено на економічні райони.

3. Ю. Пілсудський підтримав панування різних форм власності.

4. Держава сприяла розвитку підприємницької діяльності, надавала державні субсидії.

5. Уряд сприяв розвитку промислового виробництва.

6. Було зміцнено курс власної валюти — злотого.

7. Надавалася підтримка великим землевласникам.

160

ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНИ

До Першої світової війни Чехія і Словакія входили до складу Австро-Угорщини. 1. Національно-визвольна боротьба чехів і словаків і їх

прагнення створити власну державу.

2. Поразка країн Четверного союзу в Першій світовій війні. 3. Розпад Австро-Угорської імперії.

УТВОРЕННЯ ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНИ Початок 1918 р. Чеські депутати австрійського парламенту прийняли декларацію з вимогою створити суверенну дер­жаву.

У Парижі діяв Національний чеський комітет, який ставив метою здобути незалежність. Очолював цей комітет видатний діяч чеського національно-визвольного руху Томаш Маса-рик.

Липень 1918 р. У Празі було створено Національний комітет,

який об'єднав усі політичні партії. Він встановив зв'язок із закордонним Національним комітетом у Парижі.

Кінець вересня 1918 р. Національний комітет був створений і в Словаччині.

17 жовтня 1918 р. Імператор Австро-Угорщини оголосив ма-I ніфест про створення на основі Габсбургської монархії со- юзної держави. Це була спроба зберегти Австро-Угорську

імперію, що доживала останні дні. Маніфест імператора передбачав також створення національних рад. Цей доку­мент використали чеські патріоти, які вели боротьбу за створення Чеської держави. Празький Національний ко­мітет вони перетворили на Національну раду.

161

28 жовтня 1918 р. Празька Національна рада оголосила пр₀

створення Чеської держави. ЗО жовтня 1918 р. Національна рада Словаччини оголосила

про відокремлення Словаччини від Угорщини і приєд.

нання її до Чехії. 14 листопада 1918 р. Були скликані тимчасові Національні

збори за участю представників різних політичних партій

Країна була оголошена республікою. Першим президен,

том став Томаш Масарик.

Був створений коаліційний уряд з чеських і словацьких

партій. Перший уряд республіки обіцяв:

• 8-годинний робочий день;

• громадянські права і свободи;

• проведення аграрної реформи.

Висновок: єдина держава чехів і словаків утворилася мир. ним шляхом.

1919 р. Спроба створити Словацьку радянську республіку на території Словаччини. Але республіка проіснувала недовго, бо широкі народні маси її не підтримали.

КОНСТИТУЦІЯ 1920 р.

20 лютого 1920 р. Національні збори прийняли Конституцію Чехо-Словаччини.

Державна влада Чехо-Словаччини за Конституцією 1920 р.

Уряд

Виконавча влада разом з президентом.

Президент

Глава держави. Обирався Національними

зборами на 7 років, Мав великі повноваження: разом з урядом здійснював

виконавчу владу; звільняв міністрів; міг розпустити парламент.

НАЦІОНАЛЬНІ ЗБОРИ (парламент) Законодавча влада

Дві палати Національних зборів

Громадяни, які не брали участь у виборах, сплачували штраф.

Висновки:

1. Конституція 1920 р. проголошувала рівні права для всіх національностей.

2. Вона закріпила республіканський, демократичний устрій Чехо-Словаччини.

3. Була однією з найдемократичніших конституцій у Європі.

ВИЗНАЧЕННЯ КОРДОНІВ ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНИ

Кордони держави було визначено на Паризькій мирній конференції (1919 р.) й уточнено умовами таких договорів: Версальського (1919 р.), Сен-Жерменського (1919 р.), Тріанонського (1920 р.). До складу Чехо-Словаччини ввійшли: Словаччина, Чехія, Закарпатська Україна, частина Сілезії, Моравія. її територія становила 140 тис. кв. км. Чехо-Словаччина стала багатонаціональною державою, в якій окремі національності становили таку кількість насе­лення:

чехи — 7 млн осіб, німці — 3 млн, словаки — 2 млн, угорці — 750 тис, українці — 450 тис, поляки — 100 тис. та ін.

Національні меншини не отримали автономії, що загос­трило національні суперечності.

Сенат

Обирався на 8 років гро­мадянами, які досягли

25 років.

Сенатором міг стати кожен громадянин віком від 45 років.

Палата депутатів

Обиралися на 6 років на основі

загального виборчого

права громадянами,

які досягли 21 року.

Депутатом міг стати кожен

громадянин віком від 30 років.

Виборці

162

163

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА Т. МАСАРИКА