Велика британія

СТАНОВИЩЕ КРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1. Велика Британія за підсумками війни:

• досягла мети — усунула свого конкурента в Європі — Німеччину;

• одержала велику частину німецьких репарацій (22%);

• захопила значну частину колишніх колоніальних воло­дінь Німеччини.

2. Однак з Першої світової війни Велика Британія вийшла ослабленою:

• вона втратила третину національного багатства;

• військові втрати — 750 тис. убитими і 1,7 млн поране­ними;

• вона втратила 40% торгового флоту;

• випуск промислової продукції знизився на 20%;

• повністю припинилося житлове будівництво;

• погіршилося становище зовнішньої торгівлі: збільшився імпорт сировини і продовольства, імпорт британських товарів зменшився на 50%;

• великих збитків зазнали англійські фінанси;

• податки в країні зросли в 6 разів;

• зросли державні позики:

внутрішні — у 10 разів, з 645 млн фунтів стерлінгів у 1913 р. до 6,5 млрд фунтів стерлінгів у 1919 р.; зовнішній борг у кінці війни становив 1 млрд 150 млн фунтів стерлінгів, із яких США були винні 850 млн фун­тів стерлінгів;

• із кредитора американських банків Велика Британія пе­ ретворилася на їхнього боржника.

Тільки на погашення процентів Британія щорічно витрачала 40% державного бюджету.

3. Зростала національно-визвольна боротьба в британських колоніях.

4. Післявоєнне піднесення економіки було недовготривалим:

• восени 1920 р. почалася перша післявоєнна економічна криза;

• навесні 1921 р. обсяг промислової продукції становив 2/3 довоєнного рівня, експорт скоротився наполовину, імпорт — на 40%.

5. До кінця 1921 р. криза була подолана, але нового проми­слового піднесення не відбулося.

6. У 1922-1923 рр. в економіці Британії спостерігався застій.

Висновок: Великій Британії не вдалося досягти своєї колиш­ньої могутності.

58

59

Внутрішня політика консервативних і лейбористських урядів у 20-х рр.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

У Великій Британії діяли три політичні партії: 1. Консервативна партія. Заснована у 1867 р.

Виражала інтереси промислових і фінансових підприєц ців, вищих урядовців, бюрократії та великих земле: власників.

Виступала за посилення позицій приватного капіталу свободу підприємництва. Проводила політику "раціоналізму". Зберігала прихильність до традиційних порядків. 2. Ліберальна партія. Заснована у 1832 р., остаточно офойї милася у 1877 р.

Виражала інтереси дрібних і середніх власників, чинов­ ників, частини інтелігенції. Виступала за демократичні свободи, поєднання інтереі сів держави і власників, за розвиток вільного підприємництва.

Після Першої світової війни втратила свій вплив і поча| ла виступати з більш поміркованих позицій.

3. Лейбористська партія. Заснована в 1900 р. (до 1906 р. на­зивалася Комітетом робітничого представництва). Виступала за демократичні реформи, широке національї не законодавство.

До 1918 р. не мала програмних документів. Лютий 1918 р. Прийнято Статут Лейбористської партії.! Вперше було введено, поряд із колективним, індивіду! альне членство.

КОАЛІЦІЙНИЙ УРЯД Д. ЛЛОЙД-ДЖОРДЖА (коаліція консерваторів і лібералів) Кінець 1918 р. Відбулися парламентські вибори.

Лейбористська партія брала участь у виборах самостійноі Перемогла коаліція консерваторів і лібералів — прихили ників прем'єр-міністра Д. Ллойд-Джорджа. Д. Ллойд-Джордж знову очолив уряд, ключові пости в якому одержали лідери консерваторів Е. Бонар Лоу, лорм Керзон, а також ліберал В. Черчилль.

60

Уряд Ллойд-Джорджа здійснив низку реформ:

1. Сприяв розвитку економіки, переходу економіки на ви­пуск мирної продукції.

2. Були ліквідовані всі державні контрольні органи, сгворе-ні в роки війни, з метою стимуляції вільної підприємни­цької діяльності.

3. Сприяв розширенню соціальної функції держави:

• була підвищена заробітна плата, скорочено робочий день;

• здійснювалася програма допомоги безробітним;

• допомога в житловому будівництві;

• встановлювалася матеріальна допомога демобілізова­ним солдатам, які поверталися до мирної праці;

• була прийнята програма розвитку народної освіти;

• запроваджувалася обов'язкова шкільна освіта для ді­тей до 14 років.

4. Лютий 1918 р. Було проведено реформу виборчого права, згідно з якою:

• вперше виборчі права одержали жінки віком після 30 років;

• ліквідовувався майновий ценз.

5.1921 р. Уряд Ллойд-Джорджа надав статус домініону своїй колонії—Ірландії (26 графств). Проте шість графств Пів­нічної Ірландії, в яких проживали протестанти, залиша­лися в складі Великої Британії.

Велика Британія зберегла за собою право тримати в Ір­ландії військово-морські бази і сухопутні війська.

Домініон (від лат. — володіння) — назва самоврядних частин і деяких колоній Великої Британії.

КОНСЕРВАТОРИ ПРИ ВЛАДІ

(1922-1923 рр. — уряд Е. Бонар Лоу,