3.3. Основні методи та форми виховної роботи щодо зміцнення єдиноначальності

Виховна робота щодо підтримання та зміцнення єдиноначальності проводиться за двома напрямами: по-перше, це підвищення авторитету командування підрозділами, удосконалення його морально-бойових якостей, стилю і методів роботи з підлеглими; по-друге, зміцнення військової дисципліни та правопорядку в підрозділі, формування в особового складу беззаперечної довіри до командирів, свідомого виконання їх наказів.

Важливою рисою офіцера українських збройних сил має бути його високий патріотизм, вірність українському народові й готовність йому служити й захищати. Офіцер – це взірець вірності національній ідеї, українській державності, здатності обороняти Україну, її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість.

Деякі якості формуються системою гуманітарної підготовки. Ця система та весь арсенал суспільно-політичного та правового інформування формують у командирів глибоке розуміння свого призначення, суті єдиноначальності. Саме тут удосконалюється уміння володіти аудиторією, грамотно вести бесіди з особовим складом, відшліфовується ораторське мистецтво, а це немаловажна риса авторитету.

Зміцнення єдиноначальності неможливе без подальшого удосконалення воєнно-технічної, психолого-педагогічної, професійної підготовки офіцерів. Окрім високого рівня освіченості, яку в наш час набувають офіцери у вищих військових навчальних закладах, їм необхідно постійно підвищувати свій професійний рівень самостійно. Цього вимагають швидкоплинні зміни, що відбуваються у військовій справі. Тільки всебічно підготовлені офіцери, які знають природу сучасного бою, зброю та техніку, технології роботи з особовим складом зуміють управляти підрозділами, приймати найбільш доцільні рішення. Невипадково керівництво держави вимагає від офіцерів “...завжди і скрізь, від первинних, базових ланок бути цементуючою силою і взірцем у всьому – ратній майстерності і дисциплінованості, поведінці у побуті і зовнішньому вигляді. Від офіцерів у першу чергу залежить, щоб армійська служба стала для людини не втраченим, викресленим з повноцінного життя часом, а періодом громадянського змужніння, розширення світоглядних горизонтів, формування особистісних якостей” Отже, тільки такі офіцери будуть мати високий авторитет серед підлеглих та колег, їх накази та розпорядження будуть компетентними.

Одним із важливіших завдань подальшого зміцнення єдиноначальності стає удосконалення стилю керівництва підлеглими. Кожний офіцер зобов'язаний формувати у собі риси керівника. До них відноситься:

– здатність бачити головний напрямок у досягненні високої бойової готовності підрозділу, безумовне виконання планів бойової та гуманітарної підготовки;

– постійно впроваджувати новітні досягнення науки в практику, удосконалювати способи ведення сучасного бою, покращувати методи керівництва підрозділами;

– розвивати та удосконалювати форми та методи роботи з особовим складом, вивчати його морально-психологічний стан та впливати на його покращення, вміти організувати морально-психологічне забезпечення діяльності підрозділу.

Ідеал сучасного офіцера-керівника окреслений у Кодексі честі офіцера ЗС України.

Кодекс честі офіцера ЗС України – це сукупність морально-етичних норм, які базуються на ціннісних орієнтаціях, ідеалах, світогляді офіцера і принципово регламентують його стосунки із суспільним оточенням, службову та громадську діяльність.

Кодекс честі офіцера визначає: основні моральні цінності офіцера; професійні якості офіцера; військові традиції; взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями.

Серед професійно-важливих якостей офіцера визначені такі якості, як: висока громадянськість, патріотизм, принциповість, відповідальність, військово-професійна та психолого-педагогічна компетентності, вимогливість до себе і підлеглих, особиста організованість, вміння організувати контроль та перевірку виконання наказів та розпоряджень, критичність при оцінюванні своєї роботи, рішучість, близькість до людей та турбота про них.

Одним з найважливіших шляхів зміцнення єдиноначальності є навчання офіцерів практиці роботи з особовим складом. З цією метою офіцери підрозділів беруть участь у зборах, нарадах та семінарах, які проводиться у військовій частині. Для них читаються лекції, доповіді, проводиться обмін досвідом з питань організації морально-психологічного забезпечення діяльності підрозділів.

Зміцнення єдиноначальності в підрозділах ЗС України є одним із завдань діяльності офіцерів структури з гуманітарних питань. Ця робота спрямована на побудову відносин з громадськими організаціями, що передбачає обмін думками, взаємоінформацією, товариськими поради з важливіших та складних питань.

Але головною функцією, що виконує офіцер-психолог (заступник командира підрозділу з гуманітарних питань), в тому числі і в напрямі зміцнення єдиноначальності в ЗС України, є виховна.

У зазначеному напрямі це означає, що заступник командира підрозділу з гуманітарних питань повинен організовувати і проводити виховання особового складу в дусі свідомого беззаперечного виконання наказів командирів. Правильна орієнтація воїнів, забезпечення глибокого розуміння ними сутності військової служби та ролі єдиноначальності як оптимальної форми керівництва військами підвищує ефективність управління підрозділом. Цілеспрямована виховна робота, зміст якої включає роз’яснення воїнам призначення ЗС України, принципів військового будівництва, сутності основ єдиноначальності, його значення і необхідність в армії, сприяє формуванню у воїнів беззаперечного виконання вимог командирів, високої дисциплінованості, поваги до командирів і начальників, готовності захищати їх в бою, сприяти їм у виконанні складних питань.

У процесі зміцнення єдиноначальності приймають участь всі організаційні складові виховної роботи, що визначені її Концепцією. Й інформування особового складу, і заняття з гуманітарної підготовки, і заходи культурно-виховної та просвітницької роботи, й індивідуальна робота з воїнами повинні бути спрямовані на аргументоване роз’яснення вимог законів, військової присяги, статутів, ствердження авторитету командира підрозділу, як керівника-єдиноначальника. Важливе місце у вирішенні останнього завдання належить пропаганді бойових подвигів офіцерів, їх досягнень в сучасних умовах. З цією метою організуються зустрічі з офіцерами, в тому числі запасу і відставки, які мають заслуги перед Батьківщиною, учасниками війни та бойових дій.

Таким чином, принцип єдиноначальності належить до загальновизнаних, необхідних норм військового будівництва, без якого не може обійтися жодна армія.

У ЗС України цей принцип поєднується з дією принципу демократизації, що є ознакою сучасного громадянського українського суспільства.

Напрямами зміцнення єдиноначальності в підрозділах ЗС України є ствердження авторитету командного складу підрозділу, насамперед офіцерів; удосконалення форм і методів їх роботи з особовим складом; організація виховання особового складу підрозділу в дусі поваги до командирів, беззаперечного свідомого виконання їх наказів.

Розділ 4. ЗАСТУПНИК КОМАНДИРА ПІДРОЗДІЛУ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ – ОРГАНІЗАТОР МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

Концепція гуманітарного і соціального розвитку в ЗС України визначає, що у військах (силах) загальне керівництво гуманітарним і соціальним розвитком здійснюють командири (начальники) (п.14 концепції). А безпосередніми організаторами діяльності військових службових осіб з питань гуманітарного і соціального розвитку є відповідні заступники командирів (начальників) усіх рівнів. Права, обов'язки і порядок цих посадових осіб визначаються Положенням про органи з гуманітарних питань, вимогами Військових статутів.

Як зазначалось у попередніх розділах, соціальний і гуманітарний розвиток ЗС України реалізується через виконання завдань виховної роботи (в мирний час) і морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій (у особливий період).

Отже, заступник командира підрозділу з гуманітарних питань є організатором виховної роботи з особовим складом в мирний час і морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій в особливий період. Ці два напрями роботи заступника командира підрозділу відокремлені умовно, а в цілому входять в діяльність суб’єкта системи морально-психологічного забезпечення підрозділу і в мирний і особливий час.