1. Формування моралі в первісному суспільстві.

2. Моральні відносини в класовому суспільстві.

1.Мораль сформувалась в ході:

• Виділення людини зі світу тварин;

• Виникнення соціальних спільнот;

• Утворення суспільних відносин.

Виживання первісних людей було можливим лише в колективі – родовій громаді. Колективна праця, спільне проживання потребували спільної поведінки, формування та дотримання правил спільного життя.

Порядок в первісній громаді підтримувався за допомогою системи табу-заборон (на певні види харчів, сексуальні відносини). Порушення табу жорстоко каралося всією громадою. В ході історичного розвитку на основі табу сформувалися звичаї, традиції, які:

• спирались на суспільну думку;

• розповсюджувалися виключно на членів громади;

• деякі з них носили моральний характер (вшанування старших та ін.);

• регулювали найбільш важливі для людей процеси (народження, шлюб, працю, смерть);

• лежали в основі ритуалів.

Людина первісного суспільства не мала індивідуальних моральних переконань, орієнтувалася на моральні уявлення суспільства. Вона засвоювала норми поведінки, наслідувала інших членів громади.

Справедливість засновувалась на принципі спокутування (нанесення рівноцінного збитку, помсти)- таліоні.

2. Моральні відносини в суспільстві почали формуватися в процесі соціального розшарування суспільства:

- розподіл та спеціалізація праці, підвищення її продуктивності;

- майнового розшарування суспільства.

Одиницею суспільства стає патріархальна родина, що складається з декількох поколінь, що живуть разом і самостійно ведуть спільне господарство. Залежність від громади слабшала.

Автономність сім*ї викликала виникнення індивідуальної моральної орієнтації, самовизначення особистості. Моральні норми громади стають більш гнучкими, узагальненими. Виникає моральна оцінка поведінки людей:

• порушення норм караються з урахуваннм міри провини і намірів винного;

• дії оцінюються з точки зору не тільки корисності але й відповідності уявленням про добро.

З виникненням держави, що об*єднала різні громади, з’явилась необхідність моральної рівності всіх шарів суспільства, відпрацювання універсальних правил поведінки, принципів справедливості.

Мораль рабовласницького суспільства:

• спиралась на звичаї та традиції;

• регулювала класові конфлікти;

• забезпечувала соціальну спадкоємність;

• була ідеологічним інструментом керуючих класів;

• не враховувала індивідуальності людини.

Питання 12: Моральна регуляція в родовому суспільстві

1. Родоплемінна громада.

2. Патріархальна громада.

1. Громада (спочатку родоплемінна, потім патріархально-сімейна) мала спільний культ, була заснована на принципі самоуправління. Первісна людина родоплемінної громади ототожнювала свою особистість з суспільством, підкорювалась колективній моралі.

В ході історичного розвитку біологічні форми діяльності (поведінка, обумовлена інстинктами) почали підкорюватися соціальним закономірностям та моральній регуляції. Від членів громади вимагалось:

• Об’єднання зусиль (колективна праця);

• Взаєморозуміння та взаємодопомога (кругова порука);

• Обмеження біологічних інстинктів, що заважають життю та праці громади (харчові, сексуальні та інші табу).

Здійснення табу було водночас соціальною та моральною вимогою.

Вимоги моралі в первісному суспільстві:

• Були обов’язковими и всезагальними;

• Були закріплені в звичаях, традиціях, правилах;

• Виражали інтереси суспільства в цілому (не враховуючи інтересів окремих людей).

Були визначені такі поняття, як борг, сором, підкорення старшим, і т.д. Моральні визначення і традиції передавались наступним поколінням засобом колективної праці, спеціальними обрядами, ритуалами.

Етичні норми родових племен розповсюджувались виключно на членів громади (наприклад, вбивство чужинця не судилось), розповсюджувались на всіх членів громади в однаковій мірі.

Людина первісного суспільства одухотворювала сили природи, рослин, тварин і розповсюджувала на них моральні вимоги.

Моральне регулювання здійснювалось за допомогою:

• Табу;

• Традицій, звичаїв, ритуалів;

• Колективної діяльності.

Особливості взаємовідносин в громаді:

• Моральна рівність всіх членів;

• Тотожність особистих і колективних інтересів;

• Громада задає людям стереотипи поведінки (це створює комфорт в громаді, зводе порушення норм до мінімуму);

• Суспільна думка оцінює кожен вчинок кожного члена громади.

2. Територіальна громада об*єднує безліч патріархальних родин, які:

• Самостійно оброблюють свій земельний наділ;

• Являють собою співвласників колективної власності (доріг, пасовищ);

• Приймають участь в колективних обговореннях спільних проблем (віче, сходки та ін.)

В процесі розвитку суспільства формуються моральні заповіти, виконання яких не обов’язкове (у людини з’являється право вибору). Статевовіковий розподіл праці створює основу для виникнення особистого «я» людини, виділення індивіду з колективу. Зявляються порушення норм моральності, пов’язані з соціальною нерівністю (що викликана підвищенням продуктивності праці).

Найпростіші норми моральності, відпрацьовані в громадах, що обєднують патріархальні родини:

• Вшанування батька (голови родини) та старших;

• Заступницьке відношення до молодших, слабших;

• Патріотизм;

• Культ предків, приналежності до роду;

• Повага до померлих;

• Колективізм та ін.

Питання 13: Мораль в рабовласницькому суспільстві. Антична філософія