1. Поняття правди, істини

2. Омана, хитрість, наклеп, ханжество

3. Чесність, довіра

1. Правда - вища моральна цінність. Правду можна розуміти як:

• зразок життя і відносин людей, яким необхідно слідувати заради досягнення гармонії в суспільстві;

• вищу інстанцію, справедливість (вища правда).

Вища правда надемпірічна, протиставляється правді життя (сума негативних прикладів з життя).

«Жити по правді» - значить керуватися моральним законом, сумлінням, Божими заповідями. У міжлюдському спілкуванні правда виражається в:

* відкритості, чесності, довірі;

* чуйності, взаємодопомозі і т. п.;

* безкорисливості, відсутності експлуатації.

Правду можна визначити як адекватну характеристику ситуації, відповідність об'єктивного стану справ і уявлень людини про нього.

Правдива людина та, котра слідує правді, висвітлює факти зовнішні та внутрішні без спотворень. Правдивість лежить в основі будь-якої чесноти (Монтень), морального ставлення до інших людей. Вона протистоїть брехні. Правда пов'язана з гідністю людини. Людина, яка поважає сама себе, соромиться брехати.

Істина - це поняття, частіше вживається в теоретичному знанні. Воно є загальним для всіх людей і висловлює усталене уявлення про закони, характерні для різних сфер дійсності (науки і т. д.).

Істині протистоїть омана (ненавмисне перекручення істини) і нові істини (гіпотези).

На відміну від істини у кожного є своя правда - приватна позиція людини, що відображає особисту точку зору. Правда - індивідуально-особистісна, заснована на практичному інтересі, потребах людини, має емоційний характер.

Приватній правді людини протистоїть правда інших людей, яка може бути діаметрально протилежною й розумітися як несправедливість, брехня, агресія. «Спільна правда» досягається шляхом:

* визнання цінності інших людей, їх прав, гідності, думок;

* згоди, розуміння, взаємної готовності до компромісу;

* правдивості.

Затвердження правди не має принижувати гідність іншої людини, стверджувати перевагу одного із співрозмовників.

2. Брехня, обман використовуються людьми для досягнення:

* Практичної вигоди, благ;

* професійного успіху;

* соціального стану та ін. Обман - це навмисне:

• спотворення дійсності, що видається за правду,

• обіцянка благ тощо, яка не буде виконана.

Хитрість - якість, яка може виступати як:

• негативний (реалізація своїх інтересів в обхід заборон – шахрайство та ін.);

• позитивне (хитрість, що дозволяє досягти благих цілей).

Наклеп - це:

• розгляд іншої людини як перешкоди на шляху досягнення благ і спроба усунути її;

• приписання іншій людині негативних якостей, якими вона не володіє.

Ханжество, лицемірство - показні строгість моралі, доброзичливість, милосердя, маскування власних пороків.

Важливою етичною проблемою є «цнотлива брехня» - брехня для порятунку. Часто виникають ситуації, в яких обман є єдиним можливим виходом:

* Дезінформація в контррозвідці держави;

* збереження в таємниці інформації (у сфері політики, бізнесу, медицини, права та ін);

* приховування інформації, яка може завдати шкоди людині (замовчування діагнозу тяжкохворого) тощо.

3.Чесність - практична чеснота, що передбачає:

правдивість;

совісність;

сумлінність і вірність;

відкритість почуттів і намірів для іншої людини їх негативних і позитивних схильностей).

Довіра:

• здатність до щирих, відкритим відносинам між людьми;

• відносини, засновані на рівноправності, відсутності експлуатації іншої людини заради досягнення егоїстичних цілей.

Питання 61. Моральний досвід (справедливість). Поняття справедливості