- •1. Походження термінів
- •2. Зміст термінів
- •1.Мораль. Концепції її походження.
- •2. Варіанти структури моралі.
- •3) Категорії етики визначають:
- •1.Зв’язок моралі з формами суспільної свідомості (економікою, політикою, правом, релігією та ін.)
- •2. Мораль та суспільні відносини. Функції моралі.
- •1.Моральна свідомість
- •2.Моральна практика
- •3.Ознаки моралі
- •Імперативність моралі
- •Нормативність моралі
- •Оціночність моралі
- •Компоненти системи моральної регуляції
- •Моральна регуляція
- •2.Моральна регуляція носить характер:
- •2.Універсальність моральних правил. Етичні позиції людей можуть відображати:
- •3.Незалежність моральних мотивів. Дотримання правил моралі гарантує комфортне співіснування людини з іншими членами суспільства. Проте:
- •Формування моралі в первісному суспільстві.
- •Моральні відносини в класовому суспільстві.
- •Родоплемінна громада.
- •Патріархальна громада.
- •Мораль класового суспільства.
- •Філософія античної епохи.
- •Абсолютизм
- •Гедонізм
- •Ідеалізм Платона
- •Етика Арістотеля
- •1.Епікурійство
- •2.Евдемонізм Демокріта
- •3.Стоїцизм
- •Християнська мораль. Середньовіччя
- •Станово-корпоративний характер середньовічної моралі
- •1. Августин Блаженний
- •2. Фома Аквінський
- •3. Ансельм Кентерберийський
- •Буржуазна етика
- •Етичні погляди Монтеня
- •1. Томас Гоббс
- •2. Ф. Бекон, а. Сміт
- •1.Клод-Адріан Гельвецій
- •2.Поль-Генріх-Дітріх Гольбах
- •1.Емпіричний світ. Світ ноуменів.
- •2. Класифікація імперативів.
- •3.Формування категоричного імперативу.
- •«Світ як уявлення»;
- •«Світ як воля»;
- •Моральність.
- •1.Принцип користі.
- •2.Моральні санкції. Рівні морального щастя.
- •1.Вчення к. Маркса і ф. Енгельса
- •2.Мораль соціалістичного суспільства
- •1. Егоїстичний і моральний періоди життя. «Подвижничество».
- •2. «Благословення перед життям». Етика.
- •1. Сенс життя людини.
- •2. Несупротия злу насиллям.
- •1.Революційні демократии.
- •2.Ідеалістична філософсько-етична думка (філософія «всеєдності» і екзистенційна філософія).
- •Шлях до просвітлення.
- •« Серединний шлях», «Благородні істини».
- •10 Заповідей (десятислів’я , Декалог):
- •Боголюдина
- •Основні положення християнства. Заповіді Божі
- •Найважливіші християнські доброчинники.
- •1.Виникнення і сламу
- •2.Основи мусульманського віровчення
- •3.Особливості етики Корану
- •2. Засади ісламу
- •3.Особливості етики Корану
- •«Прогресивістський» погляд на розвиток моралі
- •Скептичний погляд на розвиток моралі
- •1. Цінності. Вище благо.
- •2. Різні підходи до розуміння ієрархії цінностей.
- •1. Визначення ідеалу, дані і. Кантом, в. Ф. Гегелем та ін.
- •2. Ідеал з точки зору сучасної етики.
- •3. Особистий ідеал. Функції ідеалу. Соціальний ідеал.
- •1.Ідеал єдності
- •2.Ідеалізм
- •3.Зміна ідеалів. Моральний конфлікт поколінь.
- •1. Поняття добра. Доброта. Доброчесність. Релятивізм
- •2. Користь
- •1.Зло. Види зла.
- •2. Релігійні теорії походження зла.
- •Взаємовизначення добра та зла.
- •Протиріччя в розумінні добра та зла.
- •Вибір між добром і злом
- •Конструктивність зла
- •1. Імперативність моралі.
- •2. Моральний обов’язок
- •Поняття сумління.
- •Формування сумління.
- •"Чисте сумління"
- •Поняття відповідальності.
- •Умови моральної відповідальності.
- •Перед ким відповідальна людина?
- •1. Щастя. Уявлення людей про щастя
- •2.Евдемонічний напрям етики. Характер етичної категорії щастя
- •3. Щастя и страждання
- •1. Умови досягнення щастя
- •2. Щастя і сенс життя
- •3. Система цінностей, яка задає сенс життя
- •1. Поняття правди, істини
- •2. Омана, хитрість, наклеп, ханжество
- •3. Чесність, довіра
- •Поняття справедливості. Справедливість розподільна та зрівняльна
- •Розвиток уявлень про справедливість
- •1. Принципи справедливості, сформульовані Дж. Ролзом.
- •2. Справедливість у відносинах людей.
- •1.Моральні принципи спілкування. Культура спілкування
- •2. Виховання моральної культури спілкування.
- •1. Милосердя-це:
- •1. Поняття задоволення. Гедонізм
- •2. Користь. Успіх. Ефективність. Прагматизм
- •Поняття досконалості. Перфекціоністські етичні погляди
- •Духовність. Шлях вдосконалення
- •1. Поняття професійної етики. Зміст та предмет професійної етики
- •2. Економічна етика
- •1.Егоїзм.Альтруїзм.Егоцентризм.
- •2.Розумний егоїзм.Принцип взаємокористі.
- •3.Обмеження егоїзму.
-
Поняття справедливості. Справедливість розподільна та зрівняльна
-
Розвиток уявлень про справедливість
1.Справедливість є:
-
характеристикою людських відносин;
-
принципом, що регулює взаємовідносини людей, розподіл соціальних цінностей (свободи, багатства, поваги і т.і.);
-
головною соціальною чеснотою, що сприяє загальному благу.
Можна виділити справедливість:
-
розподільну – вона пов’язана з розподілом матеріальних благ, почестей, тощо. Передбачає розподіл по заслугах (відповідно до заслуг);
-
зрівняльну (комунікативну) – пов’язана з обміном, взаємодією (угоди і т.і.). Покликана захистити інтереси усіх учасників обміну, зрівняти сторони.
Справедливість не залежить від добробуту, соціального статусу, особистих симпатій людей та ін. Її конкретне розуміння залежить від правил, звичок, звичаїв, властивих даному суспільству. (Порушення встановлених правил, нехай навіть несправедливих, може сприйматися як несправедливість).
2.Перше відоме формулювання правила справедливості – правило талиона. Воно відображає зв'язок справедливості і рівності, фіксує відносини взаємної віддачі (кровна помста). Правило талиона потребує обов’язкової відплати, рівної нанесеним збиткам («життя за життя, око за око»), але не відновлює справедливість у повній мірі.
Зрівняльна справедливість існувала в первісних суспільствах. Вона передбачала заохочення дій, корисних для плем’я, і покарання за порушення табу, звичаїв.
У класовому суспільстві господарювала розподільна справедливість: розподіл благ відповідно становій, кастовій приналежності.
З появою додаткового продукту суспільство ділиться на бідних і багатих, з’являється соціальна несправедливість. Кожен клас відстоює свої інтереси, виражені в уявленнях про справедливість.
З виникненням держави закони, право закріпляють положення, що склалися в суспільстві і претендують на висловлення справедливості. Вони вступають в конфлікт з традиціями суспільства, що визначали колишнє розуміння справедливості. Місце талиона займає морально-правова свідомість:
-
виникає заборона на індивідуальну помсту;
-
проголошується «золоте правило моралі» та ін..
Платон першим створив концепцію справедливості як соціального явища (трактат «Держава»), де визначав справедливість як середнє між крайностями (несправедливостями). Платон вказав, що в основі справедливості лежить принцип нерівності, ввів поняття зрівняльної та розподільної справедливості.
У Середні віки християнські мислителі стверджували:
-
Бог справедливий, віддає кожному за заслугами;
-
людина не здатна осмислити промисел Божий, тому повинна змиритися зі своєю долею і соціальною роллю.
У Новий час провідною стає ідея правової рівності:
-
економічна та статусна нерівність зберігається;
-
проголошується рівність соціальних обов’язків, дотримання укладених угод;
-
рівність прав;
-
справедливе покарання за злочин проти людини і суспільства;
-
недоторканість приватної власності;
-
формальна рівність можливостей.
В СРСР, країнах Східної Європи та інших країнах соціалістичної орієнтації були зроблені спроби встановити справедливість за принципом суспільної власності. Однак відміна приватної власності, планова економіка не забезпечили рівності можливостей соціалістичного суспільства.
У сучасному суспільстві:
-
справедливість включає в себе зрівняльний елемент;
-
рівність є найважливішою умовою життя людини і розвитку її особистості;
-
рівні права всіх людей закріплені законом, зафіксовані у Всезагальній декларації прав людини;
-
справедливість включає матеріальну та організаційну віддачу (розподіл благ, покарання за злочин);
-
соціально-правові установи держави виражають переважно інтереси правлячих груп, які не завжди співпадають з моральними уявленнями про справедливість;
-
правлячі кола за допомогою ЗМІ нав’язують громадянам своє уявлення про справедливість.
Питання 62:Моральний досвід. Справедливість у відносинах людей