1. «Прогресивістський» погляд на розвиток моралі

2. Скептичний погляд на розвиток моралі

1. Історія етичної думки є відображенням еволюції норм моралі. Цей процес включає як позитивні досягнення, так і негативні явища в області моралі.

Мораль була сформована в процесі соціалізації людини:

• виділення людини із тваринного світу, подолання біологічних рефлексів;

• утворення соціальних спільнот;

• становлення відносин у колективі;

• виникнення правил сумісного проживання.

Мораль еволюціонувала від внутрішньоплеменних правил до загальнолюдських моральних норм. Виникають вищі орієнтири моральної поведінки і свідомості людей (принципи «високої» моралі).

Зі встановленням панування християнської релігії чесноти минулих років (справедливість, мужність та ін.) доповнилися християнськими чеснотами: милосердям, любов’ю (яка поширюється навіть на ворогів) і т.п. Релігійна мораль є об’єднуючим початком: вона звернена до всіх людей незалежно від їх соціальної приналежності, статті, національності, місця та країни проживання.

Покращення моралі суспільства пов’язано з підвищенням ролі людського розуму. Нововведення в моралі є результатом зростання самосвідомості людини, морального мистецтва індивіда.

Ідеї моралі поширюються на всі сфери суспільної свідомості:

• політику – засудження аморальних політичних рішень і т.п.; гуманістичні принципи моралі зафіксовані в міжнародних угодах;

• економіку – дотримання договорів та ін.;

• гуманізацію сфери права (рух за скасування смертної кари);

• екологічний рух – захист навколишнього середовища і т.д.

Розширюється сфера застосування норм моралі. Явища, які в минулі роки були морально нейтральними, отримують моральні оцінки (наприклад, сучасних людей обурюють випадки жорстокого поводження з тваринами).

Ускладнюється механізм впливу моралі. У минулому основними регуляторами були примус, страх та ін.

У сучасному суспільстві людина отримала можливість вільного морального вибору.

2. Багато моралістів дотримуються скептичних поглядів на процес моральності. Моральний прогрес пов'язаний із соціальними умовами. Падіння звичаїв відбувається в період переходу від одного суспільно-економічного устрою до іншого.

Цей процес супроводжується кризовими явищами у всіх сферах життя суспільства (економіці, соціальній та духовній сферах і т.п.).

Питирим Сорокін виділив наступні ознаки моральної кризи суспільства:

• утилітарний підхід до оцінки соціальних явищ та діяльності людей;

• прагнення людей до збагачення та чуттєвих насолод;

• моральна атомізація індивідів;

• моральна анархія.

Моральна анархія проявляється у :

• встановленні кожною людиною власних моральних норм;

• мінливості моралі;

• відсутності почуття моральної відповідальності;

• ірраціональності морального мислення;

• звеличенні ролі насилля у суспільстві та ін.

У ХХ ст. в умовах розвинутої індустріальної цивілізації частота воєн перевищила середню частоту воєн минулих віків у 1,5 рази (Серебряннікова В.В. Соціологія війни).

Збройні конфлікти ХХ ст. (військові, етнічні) включають різноманітні методи боротьби, які в основному спрямовані проти мирного населення: економічні (санкції, ембарго), інформаційні, ідеологічні, диверсійні, терористичні. Створювалися концентраційні табори, гетто, застосовувалися масовані бомбардування, удосконалена зброя масового ураження.

Збройні конфлікти стають засобом наживи: війни можуть бути розв’язані через зіткнення економічних інтересів, на постачаннях зброї наживаються величезні капітали.

В умовах кризи індустріального суспільства виникає загроза морального відчуження особистості внаслідок опосередкованого характеру суспільних відносин, взаємовідносин людей (Інтернет та ін.), раціоналізація сприйняття зовнішнього світу, втрати природного, емоційного сприйняття.

Цьому сприяють засоби масової інформації, що практикують:

• маніпулювання свідомістю людей, суспільною думкою;

• фальсифікацією духовних явищ;

• пропагандою естетики насилля та жорстокості і т.п.

Проте у всі епохи моралісти констатували падіння моралі. Послідовне погіршення моральності повинно було в результаті звестися до нуля, але цього не сталося, як не було в історії людства і «золотого віку» моралі.

Питання 45: Категорії моралі. Цінності.