3) Категорії етики визначають:

- цілі розвитку людини і суспільства;

- універсальні значення моралі і т.д. (поняття «добро», «справедливість», «щастя» і т.д.);

- склад моральної свідомості індивідів (поняття «честь», «совість» і т.д.).

Інші категорії фіксують негативні моральні принципи (загальне поняття «зло»).

Категорія «добро» - системоутворюючий початок моральних понять і етичного знання.

Категорія морального обов’язку виражає індивідуальний прояв добра і мотив моральних вчинків.

Категорія «честь», «совість» і т.д. розкривають склад моральної заданості людини.

Питання 4: Мораль та інші сфери суспільного життя

1.Зв’язок моралі з формами суспільної свідомості (економікою, політикою, правом, релігією та ін.)

2. Мораль та суспільні відносини. Функції моралі.

1. Мораль одночасно є:

● характеристикою індивіда;

● сукупністю моральних уявлень людей;

● формою суспільної свідомості.

На відміну від інших форм суспільної свідомості мораль:

● не має своїх інститутів;

● входить до складу усіх областей духовної діяльності людей;

● як категорія не має чітких визначень, їх значення тлумачаться суб’єктивно;

● у взаємодії з іншими формами суспільної свідомості мораль домінує.

Мораль тісно пов’язана з іншими формами суспільної свідомості.

Зв’язок моралі з економікою:

● моральність – важлива умова розвитку виробничих сил суспільства (ускладнення техніки, нові технології потребують відповідальності робітників, творчого підходу до праці та ін.);

● власники засобів виробництва вимушені враховувати інтереси працівників;

● у виробництві особливо в торгівлі важливими є чесність, порядність і т.д.

Мораль і політика. Однією з форм упорядкування життя суспільства є влада.

Політики й ідеологи оперують такими поняттями, як гуманізм, соціальна справедливість і т.п.

В той самий час сенсом політичної діяльності є боротьба за надбання та збереження влади. Моральна регуляція зводиться до мінімуму. На перший план виходять особисті або корпоративні інтереси, інтереси партій, класів (у тоталітарних державах). Ніколо Макіавеллі (1469 – 1527) у трактаті «Державець» затверджував політичну доцільність несправедливості («мета виправдовує засоби»).

Політична свідомість членів суспільства (особливо у демократичних суспільствах) орієнтована на соціальну справедливість, борг перед суспільством і т.п.

Реакцією людей на владу також можуть бути:

● недовіра, політична апатія;

● конформізм;

● супротив, дисиденство, анархія.

Зв’язок моралі з правом. Право регулює всі області життя суспільства за допомогою правових норм, кодексів (карних, громадянських та ін.).

Правові норми у своїй основі містять розуміння справедливості, але можуть розходитись з уявленнями простих людей про справедливість (наприклад незаконність, покарання кровної помсти).

Право може враховувати моральні переживання людей при оцінці злочину (суд присяжних).

Зв'язок моралі з релігією. В основі усіх світових релігій лежать загальнолюдські моральні норми. Однак релігійність сама по собі не гарантує моральність людей (наприклад, релігійний фанатизм, нетерпимість). Як вірно і зворотнє – невіруюча людина може бути моральною.

Мораль і мистецтво пересікаються. Мистецтво може бути:

• моральним, що проповідує високі моральні цінності;

• аморальним;

• таким, що не торкається проблем моральності.

Мораль і наука (особливо гуманітарні галузі) взаємопов’язані. Важливішою проблемою є визначення міри відповідальності вченого за своє відкриття (наприклад, розщеплення урану).

2.Мораль і суспільні відносини. Мораль – результат історичного розвитку суспільства: ускладнення його соціальної структури, росту потреби людей, розподілення і спеціалізації праці. Мораль є універсальним способом організації і розвитку як суспільства в цілому, так і окремих людей.

Функції моралі в суспільстві:

• моральна орієнтація людей;

• регуляція суспільних відносин (за допомогою моральних кодексів, традицій, релігійних норм і т.п.);

• визначення перспектив і цілей історичного розвитку людини і суспільства.

Питання 5: Духовна та практична сторони моралі