1.Зло. Види зла.

2. Релігійні теорії походження зла.

1. Зло асоціюється з руйнуванням, загибеллю. Можна виділити такі види зла:

• природне зло ( стихійні сили, хвороби тощо ) не залежить від волі й діяльності людини;

• соціальне зло:

• є частиною історичного процесу;

• народжується під впливом діяльності людей;

• не може контролюватися людиною.

Наприклад, заколоти, революції, війни являються результатом зіткнення інтересів і волі безлічі людей, являються стихійною силою, яка не підвладна волі індивіда;

• моральне зло, котре утворюється під впливом:

• свідомості людини;

• волі людини;

• морального вибору людини.

Види морального зла, виражені в людських пороках ( морально негативних якостях) :

• ворожість – активне зло, яке направлене на інших людей, їх життя й добробут; свідомо заподіяна шкода ( насилля), яке не являється засобом захисту;

• розбещенність – зло, направлене на себе, пороки людини ( лінь, обжерлевість тощо). Розбещена людина:

• стає рабом своїх пристрастей і потягу до задоволення;

• порушує соціокультурні заборони;

• не здатна к діяльному коханню до ближнього.

Багато мислителів намагалися пояснити вкоріненість морального зла в природі людини, тобто людина від природи зла й егоїстична, знаходиться в стані конкурентної боротьби з іншими людьми. З.Фрейд, наприклад, стверджував, що ворожість, агресія – це притаманний людині інстинкт смерті.

Теорія “ фрустрації – агресії”. Агресія виникає у відповідь на перешкоди в досягненні мети чи образи, може бути направлена не за адресою тощо.

Держава й мораль створені для регуляції «боротьби всіх проти всіх» і збереження людей від взаємного винищення. ( Цих поглядів дотримувались І.Кант, Т.Гоббс та інші)

Ф.Ніцше стверджував, що зло:

* укорінено в природі людини;

* є виявом бажання влади, яке притаманне всьому живому;

* морально виправдане ( бути злим – означає стверджуватись ).

В марксистському вченні зло вважалось породженням приватної власності.

2. Релігійні концепції походження зла. Вчення пророка Заратустри (зороастризм) відстоювало версію про моральну подвійність, яка лежить в основі світобудови:

• добрий могутній дух створив все розумне, добре, чисте й підримує життя на землі;

• злий могутній дух створив усе зле, нечисте, нерозумне ( смерть, безплідні землі тощо).

Єретична християнська секта манехійців підтримувала ідею морального дуалізму світу й поєднувала вчення Нового Заповіту із зороастризмом.

Християнство вбачало в створенні світу добро:

• світ створений триєдиним Богом;

• Бог є абсолютним Благом і Любов’ю;

• Бог всемогутній і всюдисущий, нічого на землі не відбувається без його відому;

• У творінні Божому не може бути закладене зло.

Те , що зло є у світі, теологи пояснили падінням ангела Люцифера, котрий:

• використав у зло свободу, яка була дана йому Богом;

• впав у гріх гордині, зажадав бути рівнем із Творцем, зайняти його місце;

• спокусив сонм ангелів, котрі перетворилися на бісів, пособників зла.

Люцифер став символом заздрості до творчого генія, егоїстичного бажання самоствердження. Люцифер, уособлення зла, вторинне, є твариною Божою і , в кінцевому підсумку, підкорений Богу.

Людина створена Богом за своїм образом і подобою. Вона наділена свободою морального вибору: слідувати Божим заповітам чи йти шляхом гріха, через це несе відповідальність за свій вибір.

Розповсюдження зла у світі людей відбулось внаслідок гріхопадіння Адама та Єви, які впали у гріх гордині й зажадали вподобитись Богові і дізнатись , що є добро та зло.

Ведична версія походження зла:

• зла у світі немає;

• недосконалість світу є:

• уявленістю, оскільки людина дивиться на світ зі своєї жалюгідної, обмеженої позиції;

• являється невід’ємною складовою світобудови, яка гармонійно поєднується з іншими її елементами;

• дійсність в її істиному вигляді можна зрозуміти й правильно оцінити, тільки піднісшись над людською жалюгідною точкою зору, вийшовши за рамки емпіричного.

Сучасні «холічні» уявлення про світ:

• світ – досконала, гармонійна єдність протилежностей ( чорне-біле, чоловіче-жіноче тощо);

• складові світобудови є необхідними умовами існування одне одного;

• суперечливість дійсності не є ані добром, ні злом. Зло є результатом відношення людей до чого- небудь як до зла.

Питання 50. Категорії етики ( добро та зло). Протиріччя в розумінні добра та зла.