
- •1. Походження термінів
- •2. Зміст термінів
- •1.Мораль. Концепції її походження.
- •2. Варіанти структури моралі.
- •3) Категорії етики визначають:
- •1.Зв’язок моралі з формами суспільної свідомості (економікою, політикою, правом, релігією та ін.)
- •2. Мораль та суспільні відносини. Функції моралі.
- •1.Моральна свідомість
- •2.Моральна практика
- •3.Ознаки моралі
- •Імперативність моралі
- •Нормативність моралі
- •Оціночність моралі
- •Компоненти системи моральної регуляції
- •Моральна регуляція
- •2.Моральна регуляція носить характер:
- •2.Універсальність моральних правил. Етичні позиції людей можуть відображати:
- •3.Незалежність моральних мотивів. Дотримання правил моралі гарантує комфортне співіснування людини з іншими членами суспільства. Проте:
- •Формування моралі в первісному суспільстві.
- •Моральні відносини в класовому суспільстві.
- •Родоплемінна громада.
- •Патріархальна громада.
- •Мораль класового суспільства.
- •Філософія античної епохи.
- •Абсолютизм
- •Гедонізм
- •Ідеалізм Платона
- •Етика Арістотеля
- •1.Епікурійство
- •2.Евдемонізм Демокріта
- •3.Стоїцизм
- •Християнська мораль. Середньовіччя
- •Станово-корпоративний характер середньовічної моралі
- •1. Августин Блаженний
- •2. Фома Аквінський
- •3. Ансельм Кентерберийський
- •Буржуазна етика
- •Етичні погляди Монтеня
- •1. Томас Гоббс
- •2. Ф. Бекон, а. Сміт
- •1.Клод-Адріан Гельвецій
- •2.Поль-Генріх-Дітріх Гольбах
- •1.Емпіричний світ. Світ ноуменів.
- •2. Класифікація імперативів.
- •3.Формування категоричного імперативу.
- •«Світ як уявлення»;
- •«Світ як воля»;
- •Моральність.
- •1.Принцип користі.
- •2.Моральні санкції. Рівні морального щастя.
- •1.Вчення к. Маркса і ф. Енгельса
- •2.Мораль соціалістичного суспільства
- •1. Егоїстичний і моральний періоди життя. «Подвижничество».
- •2. «Благословення перед життям». Етика.
- •1. Сенс життя людини.
- •2. Несупротия злу насиллям.
- •1.Революційні демократии.
- •2.Ідеалістична філософсько-етична думка (філософія «всеєдності» і екзистенційна філософія).
- •Шлях до просвітлення.
- •« Серединний шлях», «Благородні істини».
- •10 Заповідей (десятислів’я , Декалог):
- •Боголюдина
- •Основні положення християнства. Заповіді Божі
- •Найважливіші християнські доброчинники.
- •1.Виникнення і сламу
- •2.Основи мусульманського віровчення
- •3.Особливості етики Корану
- •2. Засади ісламу
- •3.Особливості етики Корану
- •«Прогресивістський» погляд на розвиток моралі
- •Скептичний погляд на розвиток моралі
- •1. Цінності. Вище благо.
- •2. Різні підходи до розуміння ієрархії цінностей.
- •1. Визначення ідеалу, дані і. Кантом, в. Ф. Гегелем та ін.
- •2. Ідеал з точки зору сучасної етики.
- •3. Особистий ідеал. Функції ідеалу. Соціальний ідеал.
- •1.Ідеал єдності
- •2.Ідеалізм
- •3.Зміна ідеалів. Моральний конфлікт поколінь.
- •1. Поняття добра. Доброта. Доброчесність. Релятивізм
- •2. Користь
- •1.Зло. Види зла.
- •2. Релігійні теорії походження зла.
- •Взаємовизначення добра та зла.
- •Протиріччя в розумінні добра та зла.
- •Вибір між добром і злом
- •Конструктивність зла
- •1. Імперативність моралі.
- •2. Моральний обов’язок
- •Поняття сумління.
- •Формування сумління.
- •"Чисте сумління"
- •Поняття відповідальності.
- •Умови моральної відповідальності.
- •Перед ким відповідальна людина?
- •1. Щастя. Уявлення людей про щастя
- •2.Евдемонічний напрям етики. Характер етичної категорії щастя
- •3. Щастя и страждання
- •1. Умови досягнення щастя
- •2. Щастя і сенс життя
- •3. Система цінностей, яка задає сенс життя
- •1. Поняття правди, істини
- •2. Омана, хитрість, наклеп, ханжество
- •3. Чесність, довіра
- •Поняття справедливості. Справедливість розподільна та зрівняльна
- •Розвиток уявлень про справедливість
- •1. Принципи справедливості, сформульовані Дж. Ролзом.
- •2. Справедливість у відносинах людей.
- •1.Моральні принципи спілкування. Культура спілкування
- •2. Виховання моральної культури спілкування.
- •1. Милосердя-це:
- •1. Поняття задоволення. Гедонізм
- •2. Користь. Успіх. Ефективність. Прагматизм
- •Поняття досконалості. Перфекціоністські етичні погляди
- •Духовність. Шлях вдосконалення
- •1. Поняття професійної етики. Зміст та предмет професійної етики
- •2. Економічна етика
- •1.Егоїзм.Альтруїзм.Егоцентризм.
- •2.Розумний егоїзм.Принцип взаємокористі.
- •3.Обмеження егоїзму.
1.Зло. Види зла.
2. Релігійні теорії походження зла.
-
Зло асоціюється з руйнуванням, загибеллю. Можна виділити такі види зла:
-
природне зло ( стихійні сили, хвороби тощо ) не залежить від волі й діяльності людини;
-
соціальне зло:
-
є частиною історичного процесу;
-
народжується під впливом діяльності людей;
-
не може контролюватися людиною.
Наприклад, заколоти, революції, війни являються результатом зіткнення інтересів і волі безлічі людей, являються стихійною силою, яка не підвладна волі індивіда;
-
моральне зло, котре утворюється під впливом:
-
свідомості людини;
-
волі людини;
-
морального вибору людини.
Види морального зла, виражені в людських пороках ( морально негативних якостях) :
-
ворожість – активне зло, яке направлене на інших людей, їх життя й добробут; свідомо заподіяна шкода ( насилля), яке не являється засобом захисту;
-
розбещенність – зло, направлене на себе, пороки людини ( лінь, обжерлевість тощо). Розбещена людина:
-
стає рабом своїх пристрастей і потягу до задоволення;
-
порушує соціокультурні заборони;
-
не здатна к діяльному коханню до ближнього.
Багато мислителів намагалися пояснити вкоріненість морального зла в природі людини, тобто людина від природи зла й егоїстична, знаходиться в стані конкурентної боротьби з іншими людьми. З.Фрейд, наприклад, стверджував, що ворожість, агресія – це притаманний людині інстинкт смерті.
Теорія “ фрустрації – агресії”. Агресія виникає у відповідь на перешкоди в досягненні мети чи образи, може бути направлена не за адресою тощо.
Держава й мораль створені для регуляції «боротьби всіх проти всіх» і збереження людей від взаємного винищення. ( Цих поглядів дотримувались І.Кант, Т.Гоббс та інші)
Ф.Ніцше стверджував, що зло:
* укорінено в природі людини;
* є виявом бажання влади, яке притаманне всьому живому;
* морально виправдане ( бути злим – означає стверджуватись ).
В марксистському вченні зло вважалось породженням приватної власності.
-
Релігійні концепції походження зла. Вчення пророка Заратустри (зороастризм) відстоювало версію про моральну подвійність, яка лежить в основі світобудови:
-
добрий могутній дух створив все розумне, добре, чисте й підримує життя на землі;
-
злий могутній дух створив усе зле, нечисте, нерозумне ( смерть, безплідні землі тощо).
Єретична християнська секта манехійців підтримувала ідею морального дуалізму світу й поєднувала вчення Нового Заповіту із зороастризмом.
Християнство вбачало в створенні світу добро:
-
світ створений триєдиним Богом;
-
Бог є абсолютним Благом і Любов’ю;
-
Бог всемогутній і всюдисущий, нічого на землі не відбувається без його відому;
-
У творінні Божому не може бути закладене зло.
Те , що зло є у світі, теологи пояснили падінням ангела Люцифера, котрий:
-
використав у зло свободу, яка була дана йому Богом;
-
впав у гріх гордині, зажадав бути рівнем із Творцем, зайняти його місце;
-
спокусив сонм ангелів, котрі перетворилися на бісів, пособників зла.
Люцифер став символом заздрості до творчого генія, егоїстичного бажання самоствердження. Люцифер, уособлення зла, вторинне, є твариною Божою і , в кінцевому підсумку, підкорений Богу.
Людина створена Богом за своїм образом і подобою. Вона наділена свободою морального вибору: слідувати Божим заповітам чи йти шляхом гріха, через це несе відповідальність за свій вибір.
Розповсюдження зла у світі людей відбулось внаслідок гріхопадіння Адама та Єви, які впали у гріх гордині й зажадали вподобитись Богові і дізнатись , що є добро та зло.
Ведична версія походження зла:
-
зла у світі немає;
-
недосконалість світу є:
-
уявленістю, оскільки людина дивиться на світ зі своєї жалюгідної, обмеженої позиції;
-
являється невід’ємною складовою світобудови, яка гармонійно поєднується з іншими її елементами;
-
дійсність в її істиному вигляді можна зрозуміти й правильно оцінити, тільки піднісшись над людською жалюгідною точкою зору, вийшовши за рамки емпіричного.
Сучасні «холічні» уявлення про світ:
-
світ – досконала, гармонійна єдність протилежностей ( чорне-біле, чоловіче-жіноче тощо);
-
складові світобудови є необхідними умовами існування одне одного;
-
суперечливість дійсності не є ані добром, ні злом. Зло є результатом відношення людей до чого- небудь як до зла.
Питання 50. Категорії етики ( добро та зло). Протиріччя в розумінні добра та зла.