12.3 Методика розробки плану підготовки та освоєння нової продукції

Для розроблення якісного плану підготовки освоєння нової продукції весь процес доцільно розбити на такі складові:

• конструкторські роботи;

• розроблення технологічних процесів;

• роботи з оснащення технологічних процесів.

Конструкторська підготовка охоплює:

• технічне завдання;

• ескізний проект;

• технічний проект;

• робочий проект.

У процесі конструкторської підготовки вирішуються такі економічні питання:

• дається оцінка економічності конструкції,

• зіставляються додаткові витрати на підвищення експлуатаційних параметрів виробу з ефектом від цього підвищення.

За рівнем новизни конструкції можуть бути:

• відтворенням існуючих без особливих змін;

• оновленням з внесенням технічних удосконалень;

• зовсім новими.

Для визначення собівартості майбутньої конструкції можна використати таку формулу:

, (12.1)

де С_н.в. - собівартість проектованого виробу, грн.;

С_м - вартість матеріальних витрат, грн.;

к_оц - співвідношення матеріальних витрат та витрат на оплату праці,

к_зв - співвідношення загальновиробничих витрат та витрат на оплату праці.

У процесі планування розроблення технологічний процесів визначаються:

• характер операцій, що складають проект;

• їх послідовність, кваліфікація виконавців;

• місце виконання;

• потрібні заготовки та оснастка;

• нормативи трудомісткості.

Передумовами поліпшення якості цього етапу є типізація технологічних процесів. Типізація - це відбір найраціональніших із існуючих виробів або інших елементів виробництва та усунення непотрібних типів. Основна мета типізації - встановлення типів деталей, розроблення ж типових технологічних процесів має на меті систематизувати процеси на однотипні деталі.

Планування розроблення технологічних процесів охоплює:

• визначення кількості та трудомісткості складання технологічних карт;

• розрахунок потрібної кількості виконавців за тривалістю етапу;

• складення зведеного плану графіку з доведенням часткових планів до виконавців.

При виборі найбільш економічного варіанта роботи використовують показник технологічної собівартості виробу (С_тх), яка розраховується за формулою:

, (12.2)

де С_м - вартість прямих матеріальних витрат на одиницю продукції, грн.,

С_оп - вартість прямих витрат на оплату праці на одиницю продукції, грн.,

С_сз - відрахування на соціальні заходи в розрахунку на одиницю продукції, грн.,

N - кількість виробів на рік, шт..

С_пз - витрати на підготовчо-заключні роботи впродовж року, грн.,

С_то - витрати пов’язані з експлуатацією технологічної оснастки за рік, грн.

Планування робіт з оснащення технологічних процесів охоплює:

• визначення кількості оснастки за видами (визначається за кількістю оригінальних деталей),

• розрахунок трудомісткості проектування та виготовлення предметів оснастки;

• складання кошторису витрат, пов’язаних з оснащенням процесів,

• складання плану-графіка проектування та виготовлення оснастки.

В загальному вигляді витрати на придбання технологічної оснастки та спеціального інструменту (С_мо) можна визначити за формулою:

, (12.3)

де Ц_і - вартість одиниці і-ої оснастки, грн.,

п_оі - кількість даної оснастки,

п_но - кількість назв оснастки.

При складання зведеного плану підготовки нових виробів використовують сітковий метод. В основі сіткового моделювання лежить зображення планового комплексу робіт у вигляді графа, який складається із заданих точок (вершин), сполучених певною системою ліній, які називають ребрами(дугами). Ребрами на графі показується робота, а вершинами - події. Деталі побудови сіткових графіків складають предмет вивчання в спеціальних курсах.

Надзвичайно відповідальною та важливою складовою плану підготовки та освоєння нової продукції є складання кошторису витрат, який охоплює такі статті:

• витрати, пов’язані з документальною підготовкою виробництва - конструюванням самих виробів та оснастки, розробленням технологічних процесів, складанням кошторисних калькуляцій собівартості нових виробів, розробленням витратних нормативів;

• витрати, пов’язані з матеріальною підготовкою - вартість виготовлення або придбання спеціального інструменту, моделей, штампів і т.п.;

• вартість випробувань матеріалів, напівфабрикатів, дослідних зразків,

• витрати, пов’язані з переплануванням та перестановкою обладнання.

Кошторис витрат має два розділи:

1. Витрати з розроблення та уточнення технічної документації.

2. Витрати, пов’язані з виконанням виробничих робіт.

У випадку разових замовлень, витрати, пов’язані з технічною підготовкою виробництва відносяться безпосередньо на це замовлення та покриваються відразу після його виконання.

У всіх інших випадках вони належать до витрат майбутніх періодів і включаються в собівартість виробів частинами протягом встановленого (не більш як дворічного) терміну з моменту початку їх серійного або масового випуску.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Зміст і завдання планів оновлення продукції.

2. Планування витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції.

3. Які основні завдання підготовки виробництва нової продукції?

4. Який зміст і етапи науково-технічної підготовки виробництва нової продукції?

5. Яким є економічне обґрунтування освоєння нової продукції?

6. Які є стадії технічної підготовки виробництва нової продукції і який їх зміст?

7. У чому суть підготовки виробництва нової продукції і з якого комплексу робіт вона складається?

8. Який порядок планування витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції?

ТЕСТИ

1. При розробці плану оновлення продукції на етапі планування технічної підготовки виробництва розрізняють такі типи нормативів технічної підготовки виробництва:

1. об'ємні і трудові;

2. календарні і трудові;

3. трудові;

4. календарні і об’ємні.

2. В основі планування виробництва оновлення продукції лежить:

1. концепція життєвого циклу продукції;

2. план виробництва продукції;

3. асортиментний портфель;

4. план замовлень.

3. Основними вихідними даними для складання плану підготовки та освоєння нової продукції є:

1. номенклатура нових виробів, які повинні бути підготовлені до виробництва або освоєні впродовж планового періоду;

2. терміни початку або закінчення підготовки виробництва та освоєння нової продукції;

3. нормативи та звітні матеріали з виробів, що проходили підготовку та були освоєні на даному чи іншому аналогічному підприємстві;

4. всі відповіді вірні.

4. При плануванні підготовки виробництва нової продукції використовують:

1. прогнозні методи планування;

2. методи комплексного підходу;

3. методи спеціальних досліджень;

4. сіткові методи планування.

5. Які з наведених робіт використовуються при підготовці освоєння нової продукції:

1. конструкторські роботи;

2. розроблення технологічних процесів;

3. роботи з оснащення технологічний процесів;

4. усі попередні відповіді вірні.

6. За рівнем новизни конструкції можуть бути:

1. відтворенням існуючих без особливих конструктивних чи розмірних змін;

2. оновленими з внесенням технічних удосконалень;

3. зовсім новими;

4. усі попередні відповіді вірні.

7. У процесі розроблення технологічних процесів визначаються:

1. характер операцій, що складають проектований процес;

2. вагу продукції;

3. зовнішній вигляд продукції;

4. ціну продукції.

8. До найважливіших показників оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку належать:

1. чистий приведений дохід;

2. коефіцієнт ліквідності;

3. рентабельність виробничих фондів;

4. коефіцієнт платоспроможності.