12.2 Нормативна база планування, підготовки та освоєння нової продукції

Своєчасне виконання робіт з підготовки та освоєння нової продукції значною мірою залежать від наявності нормативної бази.

Створення системи нормативів підготовки та освоєння нової продукції повинне передбачати відбір виробів, які за своїми даними є найбільш типовими, це можуть бути:

• масштаб випуску (серійність) виробу;

• питома вага оригінальних деталей в їх загальній кількості;

• відповідність деталей різному ступеню складності;

• співвідношення деталей, що обробляються на різних переділах (заготовлення, металообробка і т.п.).

Наступним етапом розроблення нормативів є вибір нормованої одиниці (одиниці виміру), це може бути:

• виріб в цілому;

• конструктивна частина виробу (вузол, деталь тощо).

Систему нормативів можна поділити на такі види:

1. Об’ємні нормативи - нормативи обсягу робіт у натуральному виразі. Ці нормативи дають змогу визначити:

• кількість деталей та виробів,

• кількість технологічних карт на 1 оригінальну деталь за видами оброблення,

• типовий розподіл деталей та спец оснастки за групами складності.

2. Трудові нормативи технічної підготовки виробництва, поділяються на такі групи:

• Укрупнені нормативи трудомісткості, використання яких доцільно в процесі складання календарних графіків на тривалі відрізки часу (рік, квартал). Вихідними даними для них є фактичні трудові витрати на роботи з технічної підготовки виробництва на даному підприємстві.

• Диференційовані (оперативні) нормативи трудомісткості, використовуються для розроблення планів на короткі відрізки часу (місяць, декаду). Диференціація нормативів може бути забезпечена за рахунок створення в кожній класифікаційній групі виробів додаткового класифікатора назв деталей. Вихідними даними є результати систематизації та оброблення звітних даних, а також розподіл деталей за групами їх складності.

Нормативи трудомісткості розробляють окремо на:

1. конструкторські роботи, процес планування яких має певні труднощі, пов’язані з вибором одиниць вимірювання, які давали б можливість врахувати новизну, складність, вагу конструкції, серійність випуску тощо;

2. проектування технологічних процесів, також характеризується великою різноманітністю методичних підходів, вимагає створення відповідних банків даних та класифікаторів деталей і процесів;

3. проектування та виготовлення технологічної оснастки, для їх розроблення важливе значення має правильний вибір таких основних чинників:

• об’єктів (пристрої, штампи, різальний та допоміжний інструмент тощо) та одиниць нормування (креслення загального виду, загальний вид та деталювання, пристрій і т.д.);

• ступеня диференціації робіт, яка може проявлятися в контролі загальних видів деталей, нормалізованому контролі, підрахунку ваги;

• класифікація об’єктів нормування (верстатні пристрої, монтажні пристрої контрольно-вимірювальні пристрої і т.д. за відповідними групами складності).