Розділ 3 планування ресурсного забезпечення тема 6. Планування матеріально-технічного забезпечення на підприємстві

1. Зміст та завдання плану матеріально-технічного забезпечення

2. Планування потреби в матеріальних ресурсах

3. Планування розміру матеріальних запасів

Запитання для перевірки знань.

Тести підсумкового контролю

6.1 Зміст та завдання плану матеріально-технічного забезпечення

Надзвичайно великий вплив на ефективність діяльності виробничого підприємства справляє матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) підприємства.

Матеріально-технічне забезпечення має своїм завданням пошук найкращої відповіді на пропозицію ринку за мінімальних витрат.

План матеріально-технічного забезпечення виробництва є одним із основних розділів плану економічного і соціального розвитку підприємства. Розробка планів МТЗ сприяє успішному вирішенню проблем забезпечення сировиною, матеріалами, комплектуючими, паливами, енергією та іншими видами матеріалів, які необхідні для здійснення процесу виробництва.

Основним завданням плану МТЗ є визначення оптимальної потреби підприємства в матеріальних ресурсах для здійснення виробничо-господарської та комерційної діяльності.

При цьому розрізняють:

• потребу до витрачання, яка встановлює кількість матеріалів, необхідних підприємству для виконання плану обсягу продаж та інших робіт, пов’язаних із виробництвом та реалізацією продукції, для ремонтно-експлуатаційних потреб, капітального будівництва;

• потребу до постачання, яка показує, скільки підприємство повинно отримати із зовнішніх джерел.

Функції МТЗ класифікують на основні і допоміжні.

До основних функцій відносять:

• визначення потреби в матеріальних ресурсах (сировині, матеріалах, паливі, енергії, обладнанні);

• закупівлю матеріальних ресурсів;

• оренду матеріальних ресурсів, що супроводжуються зміною форми власності;

• доставку матеріальних ресурсів;

• складування матеріальних ресурсів;

• доведення матеріальних ресурсів, необхідної кількості та якості до робочих місць;

• визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсів для виконання різнотермінових інноваційних планів;

• укладання договорів з постачальниками, складання специфікацій;

• контроль графіків постачання й виконання договірних обов’язків;

• організацію оперативного обліку руху матеріалів, централізованої доставки матеріалів у цехи й на ділянки;

• аналіз витрат і рівня використання матеріалів, реалізацію відходів тощо.

Допоміжні функції МТЗ:

• маркетингові функції комерційного характеру, які охоплюють питання визначення й вибору конкретних постачальників матеріальних ресурсів;

• юридичні функції пов’язані з правовим забезпеченням і захистом прав власності, підготовкою та веденням ділових переговорів і юридичним оформленням угод, контролем за їх виконанням.

План матеріально-технічного забезпечення складається з таких частин:

• розрахунків потреби в матеріально-технічних ресурсах;

• балансів матеріально-технічного забезпечення.

Розрахунок потреби в матеріально-технічних ресурсах здійснюється залежно від характеру матеріалів, що застосовуються для виробничого процесу:

• потреба в сировині та матеріалах;

• потреба в паливі та електроенергії;

• потреба в обладнанні.

У зміст планування з МТЗ входить:

• визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, сировині, енергії на базі норм їх витрачання;

• розрахунок норм запасів усіх товарно-матеріальних цінностей на плановий період;

• облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення;

• поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів підприємства.

План МТЗ розраховується на рік, квартал та місяць.

Підсумовуючи потребу по кожному із напрямків, визначають загальну потребу в матеріальних ресурсах, джерела їх покриття та складають баланс матеріально-технічного забезпечення по визначеній формі.

В балансі матеріальних ресурсів зіставляються потреби в матеріальних ресурсах з джерелами та розмірами їх задоволення, та визначається кількість матеріалів, які будуть постачатися зі сторони. Баланс складається по кожному виду ресурсів. В загальному випадку матеріальний баланс являє собою наступну рівність:

, (6.1)

П_вп - потреба у виконання виробничої програми, грн.;

П_нзв.п - потреба в поповненні незавершеного виробництва, грн.;

П_р.е - потреба в ремонтно-експлуатаційних роботах, грн;

П_к - потреба на капітальне будівництво, грн.;

П_з - потреба в формуванні перехідних запасів, грн.;

О_оч - очікуваний залишок на початок планового періоду, грн.

О_нов.п - залишок матеріалу в незавершеному виробництві на початок планового періоду, грн.;

М_в.р - велична мобілізації внутрішніх ресурсів, грн.;

ОП_с - обсяг постачання зі сторони, грн.

Важливе значення при плануванні матеріально-технічного забезпечення має аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

Ефективність використання матеріальних ресурсів визначається з метою:

• ефективної оцінки стану споживання ресурсів у основному та допоміжному виробництві, обсягів запасів;

• контролю величини витрат на їх придбання та збереження;

• прийняття рішень з питань організації економії ресурсів та розробки шляхів раціонального використання.

Ефективність використання матеріальних ресурсів підприємства визначається за допомогою системи показників, які можна умовно поділити на дві групи – загальні і конкретні.

До загальних показників належать:

• Матеріаловіддача (М_в) у вартісному виразі визначається на рівні галузі і підприємства як відношення продукції в грошовому виразі до витрачених на її виробництво матеріальних ресурсів, і показує, скільки вироблено продукції в грошовому виразі на 1 грн матеріальних ресурсів. Визначається за формулою:

, (6.2)

де ВП – вартість валової продукції, тис.грн.

МВ – вартість матеріальних витрат, тис.грн.

• Матеріаломісткість (М_м) показує величину витрат матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції. Цей показник обернений до матеріаловіддачі.

До конкретних показників використання матеріальних ресурсів належать:

• Коефіцієнт використання сировини та матеріалів, який характеризує міру використання сировини та матеріалів на виробництво продукції і визначається як відношення корисних (чистих, теоретичних) витрат сировини та матеріалів до норми їх витрат на виробництво одиниці продукції.

• Витратний коефіцієнт є оберненою величиною коефіцієнту використання.

• Коефіцієнт виходу продукції із сировини визначає, скільки одержано чистого продукту і який рівень відходів.