- •Запоріжжя
- •І. Латинський алфавіт
- •III. Приголосні. Сполучення приголосних.
- •Сполучення приголосних
- •IV. Поділ на склади
- •Поділ на склади відбувається:
- •V. Наголос
- •IV. Прочитайте слова. Поясніть вимову сполучення ti:
- •V. Прочитайте слова. Поясніть вимову буквосполучень:
- •2. Numěrus (число)
- •Особливості відмінювання іменників і відміни
- •II. Перекладіть на рідну мову:
- •III. Перекладіть латинською мовою:
- •II. Modus (Спосіб)
- •IV. Numěrus (Число)
- •V. Persōna (Особа)
- •III. Основи й основні форми дієслова
- •II. Визначте за інфінітивом дієвідміну поданих дієслів:
- •IV. Утворіть наказову форму теперішнього часу.
- •Viі. Визначте, які слова походять від латинських дієслів:
- •Vulgus, I (n) натовп, юрба Особливості іменників іі відміни:
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •II. Прикметники і -іі відміни
- •Особові займенники. Pronomĭna personalia.
- •2. Присвійні займенники. Pronomĭna possessīva.
- •Відмінювання присвійних займенників
- •3. Займенникові прикметники. Adiectīva pronominalia.
- •До займенникових прикметників належать:
- •Зразок відмінювання totus, tota, totum
- •VI. Перекладіть:
- •VI. Термінологічний мінімум. Назви окремих таксонів у зоології.
- •Зразок відмінювання:
- •Зразок відмінювання прикметників ііі відміни
- •Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників:
- •II.Узгодьте прикметники з іменниками. Перекладіть:
- •VII. Лексичний мінімум іменників III відміни
- •V. Перекладіть рідною мовою:
- •I. Провідміняйте словосполучення:
- •II.Визначте відмінок подвних іменників. Перекладіть:
- •III. Перекладіть рідною мовою:
- •Латинсько-український словник
- •Латинські стійкі вирази
- •Латинська мова навчальний посібник
- •69600, М. Запоріжжя, мсп – 41
Міністерство освіти і науки України
Запорізький національний університет
Л.І. Ярцева
ЛАТИНСЬКА МОВА
Навчальний посібник
Затверджено
вченою радою ЗНУ
Протокол № 3 від 31.10.2006
Запоріжжя
2006
УДК 811.124 (075.8)
ББК Ш 146-923
Латинська мова. Навчальний посібник / Уклад.: Л.І. Ярцева. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - 57 с.
Навчальний посібник складається з 8 занять, в яких подано граматичний матеріал, вправи для закріплення граматики, латинські тексти, крилаті вислови і прислів’я.
Призначений для студентів заочного відділення біологічного відділення.
Рецензент О.О. Павлюк
Відповідальний за випуск Є.А. Москаленко
Вступ
Метою вивчення латинської мови на біологічному факультеті є читання фахових текстів за допомогою довідкового матеріалу, знайомство з правилами словотвору, засвоєння словотворчих елементів, що входять до складу спеціальних термінів, вивчення міжнародної термінології в галузі біології. Термін посідає особливе місце на всіх етапах біологічної освіти, бо виступає і як інструмент пізнання, і як словесний знак, який закріплює результат цього пізнання. Термінологічна спрямованість процесу навчання зумовлює відбір матеріалу і збільшення обсягу термінологічної інформації.
Основами латинської біологічної термінології студенти оволодівають вивчаючи граматику і певний лексичний мінімум, принципи узгодження прикметників з іменниками, засвоюють значення словотворчих елементів, засади словотворення, грецькі дублетні позначення (терміноелементи) латинських іменників і прикметників.
Практичні заняття з латинської мови становлять перед студентами наступні задачі:
опанування граматичною системою латинської мови у порівнянні з системами рідної та західноєвропейських мов, що вивчаються;
навчання читанню;
розвиток навичок перекладу;
опанування лексичним мінімумом латинської мови у порівнянні з похідними словами в рідній та західноєвропейських мовах, що вивчаються;
знайомство із словотворчими елементами латини, що найбільш продуктивні у сучасних мовах;
знайомство з літературою та культурою народів Давнього Світу;
читання фахових текстів за допомогою довідкового матеріалу;
знайомство з правилами словотвору, засвоєння словотворчих елементів, що входять до складу спеціальних термінів, вивчення міжнародної термінології в галузі біології.
За підсумками вивчення курсу студент повинен:
володіти навичками читання і перекладу текстів за фахом;
знати граматичну систему латинської мови, а також вміти порівняти граматичні явища латинської, слов’янських та західноєвропейських мов;
знати 500 непохідних слів основного лексичного фонду та вміти пояснити значення тих з них, які увійшли в українську мову;
оволодіти основами латинської біологічної термінології.
Заняття 1. Фонетика
План:
Латинський алфавіт.
Голосні. Дифтонги і диграфи.
Приголосні. Сполучення приголосних.
Поділ на склади.
Наголос.
І. Латинський алфавіт
Буква |
Назва |
Вимова |
Приклади |
Українська транскрипція |
Aa |
a |
a |
Avēna |
авéна (овес) |
Bb |
бе |
б |
bacca |
бáкка (ягода) |
Cc |
це |
[к] [ц] |
Cerăsus Capra |
церазус (вишня) кáпра (коза) |
Dd |
де |
[д] |
Diptĕra |
дúптера (двокрилі) |
Ee |
е |
[е] |
Equus |
éквус (кінь) |
Ff |
еф |
[ф] |
folium |
фоліум (листок) |
Gg |
ге |
[ґ] |
gemma |
гéмма (брунька) |
Hh |
га |
[г] |
herba |
гéрба (трава) |
Ii |
і |
[і] |
institutum |
інстітýтум (інститут) |
Jj |
йота |
[й] |
Junius |
ю́́́́́́ніус (червень) |
Kk |
ка |
[к] |
Karthágo |
Картаго (Карфаген) |
Ll |
ель |
[л] |
lapsus |
ляпсус (помилка) |
Mm |
ем |
[м] |
Malus |
мáлюс (яблуня) |
Nn |
ен |
[н] |
nidus |
нíдус (гніздо) |
Oo |
о |
[о] |
Oliva |
олíва (маслинка) |
Pp |
пе |
[п] |
Popŭlus |
пóпулюс (тополя) |
ку |
[к] |
Quercus |
квéркус (дуб) |
|
Rr |
ер |
[р] |
Rosa |
роза (троянда) |
Ss |
ес |
[с] [з] |
sepălum |
сéпалюм (чашелисток) |
Tt |
те |
[т] |
Tritĭcum |
трíтікум (пшениця) |
Uu |
у |
[у] |
unus |
ýнус (один) |
Vv Ww |
ве дубль-ве |
[в] |
ventricŭlus Wagner |
вентрíкулюс (шлунок) Вагнер (Вагнер) |
Xx |
ікс |
[кс] |
radix |
радікс (корінь) |
Yy |
іпсилон |
[і] |
Hydra |
гíдра (гідра) |
Zz |
зета |
[зета] |
zona |
зóна (зона) |
ІІ. Голосні. Дифтонги і диграфи.
Шість голосних літер а, e, i, o, u, y передають 12 голосних звуків:
шість довгих: ā, ē, ī, ō, ū, y
шість коротких: ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, ў
Дифтонги – два голосних звуки, що вимовляються, як один склад.
аu – [ау] aurum [áурум]– золото,
eu – [еу] Eurōpa – [Еуропа] - Європа,
ei – [ей] hei! [гей!]
Диграфи – два голосних, що вимовляються як один звук (за правилами середньовічної латини)
аe -[ e ] praemium [преміум] нагорода
оe -[ e ] poena [пена] покарання
Примітка: якщо аe і оe вимовляються окремо, то над е ставлиться знак довготи (–), або дві крапки (··): poēma – поéма, poёta – поéма