Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник (біол.).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
27.08.2019
Размер:
820.22 Кб
Скачать

37

Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний університет

Л.І. Ярцева

ЛАТИНСЬКА МОВА

Навчальний посібник

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № 3 від 31.10.2006

Запоріжжя

2006

УДК 811.124 (075.8)

ББК Ш 146-923

Латинська мова. Навчальний посібник / Уклад.: Л.І. Ярцева. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - 57 с.

Навчальний посібник складається з 8 занять, в яких подано граматичний матеріал, вправи для закріплення граматики, латинські тексти, крилаті вислови і прислів’я.

Призначений для студентів заочного відділення біологічного відділення.

Рецензент О.О. Павлюк

Відповідальний за випуск Є.А. Москаленко

Вступ

Метою вивчення латинської мови на біологічному факультеті є читання фахових текстів за допомогою довідкового матеріалу, знайомство з правилами словотвору, засвоєння словотворчих елементів, що входять до складу спеціальних термінів, вивчення міжнародної термінології в галузі біології. Термін посідає особливе місце на всіх етапах біологічної освіти, бо виступає і як інструмент пізнання, і як словесний знак, який закріплює результат цього пізнання. Термінологічна спрямованість процесу навчання зумовлює відбір матеріалу і збільшення обсягу термінологічної інформації.

Основами латинської біологічної термінології студенти оволодівають вивчаючи граматику і певний лексичний мінімум, принципи узгодження прикметників з іменниками, засвоюють значення словотворчих елементів, засади словотворення, грецькі дублетні позначення (терміноелементи) латинських іменників і прикметників.

Практичні заняття з латинської мови становлять перед студентами наступні задачі:

  • опанування граматичною системою латинської мови у порівнянні з системами рідної та західноєвропейських мов, що вивчаються;

  • навчання читанню;

  • розвиток навичок перекладу;

  • опанування лексичним мінімумом латинської мови у порівнянні з похідними словами в рідній та західноєвропейських мовах, що вивчаються;

  • знайомство із словотворчими елементами латини, що найбільш продуктивні у сучасних мовах;

  • знайомство з літературою та культурою народів Давнього Світу;

  • читання фахових текстів за допомогою довідкового матеріалу;

  • знайомство з правилами словотвору, засвоєння словотворчих елементів, що входять до складу спеціальних термінів, вивчення міжнародної термінології в галузі біології.

За підсумками вивчення курсу студент повинен:

  • володіти навичками читання і перекладу текстів за фахом;

  • знати граматичну систему латинської мови, а також вміти порівняти граматичні явища латинської, слов’янських та західноєвропейських мов;

  • знати 500 непохідних слів основного лексичного фонду та вміти пояснити значення тих з них, які увійшли в українську мову;

  • оволодіти основами латинської біологічної термінології.

Заняття 1. Фонетика

План:

  1. Латинський алфавіт.

  2. Голосні. Дифтонги і диграфи.

  3. Приголосні. Сполучення приголосних.

  4. Поділ на склади.

  5. Наголос.

І. Латинський алфавіт

Буква

Назва

Вимова

Приклади

Українська транскрипція

Aa

a

a

Avēna

авéна (овес)

Bb

бе

б

bacca

бáкка (ягода)

Cc

це

[к] [ц]

Cerăsus

Capra

церазус (вишня)

кáпра (коза)

Dd

де

[д]

Diptĕra

дúптера (двокрилі)

Ee

е

[е]

Equus

éквус (кінь)

Ff

еф

[ф]

folium

фоліум (листок)

Gg

ге

[ґ]

gemma

гéмма (брунька)

Hh

га

[г]

herba

гéрба (трава)

Ii

і

[і]

institutum

інстітýтум (інститут)

Jj

йота

[й]

Junius

ю́́́́́́ніус (червень)

Kk

ка

[к]

Karthágo

Картаго (Карфаген)

Ll

ель

[л]

lapsus

ляпсус (помилка)

Mm

ем

[м]

Malus

мáлюс (яблуня)

Nn

ен

[н]

nidus

нíдус (гніздо)

Oo

о

[о]

Oliva

олíва (маслинка)

Pp

пе

[п]

Popŭlus

пóпулюс (тополя)

Qq

ку

[к]

Quercus

квéркус (дуб)

Rr

ер

[р]

Rosa

роза (троянда)

Ss

ес

[с] [з]

sepălum

сéпалюм (чашелисток)

Tt

те

[т]

Tritĭcum

трíтікум (пшениця)

Uu

у

[у]

unus

ýнус (один)

Vv

Ww

ве

дубль-ве

[в]

ventricŭlus

Wagner

вентрíкулюс (шлунок)

Вагнер (Вагнер)

Xx

ікс

[кс]

radix

радікс (корінь)

Yy

іпсилон

[і]

Hydra

гíдра (гідра)

Zz

зета

[зета]

zona

зóна (зона)

ІІ. Голосні. Дифтонги і диграфи.

Шість голосних літер а, e, i, o, u, y передають 12 голосних звуків:

шість довгих: ā, ē, ī, ō, ū, y

шість коротких: ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, ў

Дифтонги – два голосних звуки, що вимовляються, як один склад.

аu [ау] aurum [áурум]– золото,

eu – [еу] Eurōpa – [Еуропа] - Європа,

ei – [ей] hei! [гей!]

Диграфи – два голосних, що вимовляються як один звук (за правилами середньовічної латини)

аe -[ e ] praemium [преміум] нагорода

оe -[ e ] poena [пена] покарання

Примітка: якщо аe і оe вимовляються окремо, то над е ставлиться знак довготи (), або дві крапки (··): poēma – поéма, poёta – поéма