- •Запоріжжя
- •І. Латинський алфавіт
- •III. Приголосні. Сполучення приголосних.
- •Сполучення приголосних
- •IV. Поділ на склади
- •Поділ на склади відбувається:
- •2. Numěrus (число)
- •V. Наголос
- •IV. Прочитайте слова. Поясніть вимову сполучення ti:
- •V. Прочитайте слова. Поясніть вимову буквосполучень:
- •Особливості відмінювання іменників і відміни
- •II. Перекладіть на рідну мову:
- •III. Перекладіть латинською мовою:
- •II. Modus (Спосіб)
- •IV. Numěrus (Число)
- •V. Persōna (Особа)
- •III. Основи й основні форми дієслова
- •II. Визначте за інфінітивом дієвідміну поданих дієслів:
- •IV. Утворіть наказову форму теперішнього часу.
- •Viі. Визначте, які слова походять від латинських дієслів:
- •Vulgus, I (n) натовп, юрба Особливості іменників іі відміни:
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •II. Прикметники і -іі відміни
- •Особові займенники. Pronomĭna personalia.
- •2. Присвійні займенники. Pronomĭna possessīva.
- •Відмінювання присвійних займенників
- •3. Займенникові прикметники. Adiectīva pronominalia.
- •До займенникових прикметників належать:
- •Зразок відмінювання totus, tota, totum
- •VI. Перекладіть:
- •VI. Термінологічний мінімум. Назви окремих таксонів у зоології.
- •Зразок відмінювання:
- •Зразок відмінювання прикметників ііі відміни
- •Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників:
- •II.Узгодьте прикметники з іменниками. Перекладіть:
- •VII. Лексичний мінімум іменників III відміни
- •V. Перекладіть рідною мовою:
- •I. Провідміняйте словосполучення:
- •II.Визначте відмінок подвних іменників. Перекладіть:
- •III. Перекладіть рідною мовою:
- •Латинсько-український словник
- •Латинські стійкі вирази
- •Латинська мова навчальний посібник
- •69600, М. Запоріжжя, мсп – 41
III. Перекладіть латинською мовою:
А) форма клітин, однорічна рослина, губчаста речовина, різні тварини.
Б) 1. Шипшина – рослина.
2. Форма клітин – різна.
3. Латинська мова – давня мова.
4. Роза і фіалка – рослини.
5. Справжня дружба велика сила.
IV. Лексичний мінімум термінів – іменників I відміни
ala, ae (f) – крило
aloë, ës (f) – алое, столітник
Althaea, ea (f) – алтей
aqua, ae (f) – вода
Ardea, ae (f) – чапля
Avēna, ae (f) – овес
bacca, ae (f) – ягода
bestia, ae (f) – тварина, звір
Betŭla, ae (f) – береза
Capra, ae (f) – коза
cellŭla, ae (f) – клітина
columna, ae (f) – стовп
costa, ae (f) – ребро
fibra, ae (f) – волокно
fissūra, ae (f) – щілина, тріщина
forma, ae (f) – форма
Frangŭla, ae (f) – крушіна
gemma, ae (f) – брунька
glandŭla, ae (f) – залоза
herba, ae (f) – трава
inflorescentia, ae (f) – суцвіття
lana, ae (f) – шерсть, вовна
Mentha, ae (f) – м’ята
planta, ae (f) – рослина
Rana, ae (f) – жаба
Rosa, ae (f) – троянда
Rosa canīna – шипшина
Salvia, ae (f) – шавлія
scapŭla, ae (f) – лопатка
silĭqua, ae (f) – стручок
silva, ae (f) – ліс
steppa, ae (f) – степ
substantia, ae (f) – речовина
Tilia, ae (f) – липа
umbella, ae (f) – зонтик
Urtīca, ae (f) – кропива
vacca, ae (f) – корова
vertebra, ae (f) – хребець
Viǒla, ae (f) – фіалка
Заняття 3. Verbum (дієслово)
План:
Загальні відомості про граматичні категорії дієслова.
Дієвідміни.
Основи й основні форми дієслова.
Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicativi actīvi)
Теперішній час дійсного способу пасивного стану (Praesens indicativi рassīvi).
Наказовий спосіб теперішнього часу активного стану (Imperatīvus praesentis actīvi).
І. Граматичні категорії дієслова.
І. Tempus (час)
Система інфекта Система перфекта
1. Praesens 1. Perfectum
2. Imperfectum 2. Plusquamperfectum
3. Futūrum I 3. Futūrum II
II. Modus (Спосіб)
indicatīvus imperatīvus coniunctīvus
дійсний спосіб наказовий спосіб умовний спосіб
ІІІ. Genus (Стан)
actīvum passīvum
активний стан пасивний стан
IV. Numěrus (Число)
singulāris plurālis
однина множина
V. Persōna (Особа)
рrima перша
secunda друга
tertia третя
VІ. Coniugatio Дієвідміна
Крім особових форм у латинській мові вживаються неособові форми дієслова: infinitīvus, participium, gerundium, gerundīvum, supīnum.
II. Дієвідміни
Латинські дієслова поділяються на чотири дієвідміни за закінченням основи інфекта.
Якщо від дієслів у неозначеній формі відкинути закінчення -re (1,2,4 дієвідміни), -ěre (3 дієвідміна), то ми одержимо основу інфекта.
gubernāre – gubernā 1
respondēre – respondē 2
legěre – leg 3
audīre – audī 4
-
Дієвідміна
Infinitīvus
Основа інфекта
Закінчення основи інфекта
І
dictāre
dictā
ā
ІІ
docēre
docē
ē
ІІІ а
scriběre
scrib
приголосний
ІІІ б
facěre
facĭ
ĭ
ІV
venīre
venī
ī
