II. Прикметники і -іі відміни

До І-ІІ відміни належать прикметники чоловічого роду із закінченнями – us, - er жіночого роду – a, середнього роду – um у N.s.

magnus, a, um – великий pulcher, chra, chrum – гарний

У словнику прикметники І-ІІ відміни подаються у скороченій формі і перекладаються тільки у чоловічому роді.

Прикметники чоловічого і середнього роду відмінюються як іменники

ІІ відміни, а прикметники жіночого роду, - як іменники І відміни.

Прикметники на - er розподіляються на 2 групи.

До 1 групи належать прикметники, що зберігають голосний е в основі:

asper, ěra, erum – нерівний

liber, ěra, erum –вільний

miser, ěra, erum – нещасний

tener, ěra, erum – ніжний

До ІІ групи належать прикметники, що втрачають голосний е в основі:

niger, gra, grum – чорний

pulcher, chra, chrum – красивий

Прикметники узгоджуються з іменниками у роді, числі та відмінку, тобто мають практично такі самі закінчення:

Us – у чол. роді, а – у жіночому, um – у середньому.

Наприклад:

ramus parvus – маленька гілка

planta parva – маленька рослина

folium parvum – маленький листок

Однак бувають випадки, коли іменник і прикметник не збігаються у відміні і мають різні закінчення. Так, назви дерев, виражені іменниками II відміни, вживаються з прикметниками жіночого роду Рорŭlus alta – висока тополя, а іменники I відміни (чол. роду) з прикметниками на us agricǒla bonus – досвідчений землероб.

ІІІ. Займенники.

7. Особові займенники. Pronomĭna personalia.

Особові займенники мають форми для першої та другої особи однини і множини ego – я; tu – ти; nos – ми; vos – ви. В 3 особі вживається один із вказівних займенників.

Singulāris			Plurālis
Відмінок	1 особа	2 особа	1 особа	2 особа
N.	ego я	tu ти	nos ми	vos ви
G.	mei мене	tui тебе	nostri нас nostrum із нас	vestri вас vestrum із вас
D.	mihi мені	tibi тобі	nobis нам	vobis вам
Acc.	me мене	te тебе	nos нас	vos вас
Abl.	Me мною	te тобою	nobis нами	vobis вами

Зворотний займенник

N. –

G. sui себе

D. sibi собі

Acc. se себе

Abl. Se собою

2. Присвійні займенники. Pronomĭna possessīva.

Meus, mea, meum – мій, моя, моє

tuus, tua, tuum – твій, твоя, твоє

suus, sua, suum – свій, своя, своє

noster, nostra, nostrum – наш, наша, наше

vester, vestra, vestrum – ваш, ваша, ваше

Присвійні займенники відмінюються як і прикметники І-ІІ відміни

( meus – V.s. – mi)