- •Запоріжжя
- •І. Латинський алфавіт
- •III. Приголосні. Сполучення приголосних.
- •Сполучення приголосних
- •IV. Поділ на склади
- •Поділ на склади відбувається:
- •V. Наголос
- •IV. Прочитайте слова. Поясніть вимову сполучення ti:
- •V. Прочитайте слова. Поясніть вимову буквосполучень:
- •2. Numěrus (число)
- •Особливості відмінювання іменників і відміни
- •II. Перекладіть на рідну мову:
- •III. Перекладіть латинською мовою:
- •II. Modus (Спосіб)
- •IV. Numěrus (Число)
- •V. Persōna (Особа)
- •III. Основи й основні форми дієслова
- •II. Визначте за інфінітивом дієвідміну поданих дієслів:
- •IV. Утворіть наказову форму теперішнього часу.
- •Viі. Визначте, які слова походять від латинських дієслів:
- •Vulgus, I (n) натовп, юрба Особливості іменників іі відміни:
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •II. Прикметники і -іі відміни
- •Особові займенники. Pronomĭna personalia.
- •2. Присвійні займенники. Pronomĭna possessīva.
- •Відмінювання присвійних займенників
- •3. Займенникові прикметники. Adiectīva pronominalia.
- •До займенникових прикметників належать:
- •Зразок відмінювання totus, tota, totum
- •VI. Перекладіть:
- •VI. Термінологічний мінімум. Назви окремих таксонів у зоології.
- •Зразок відмінювання:
- •Зразок відмінювання прикметників ііі відміни
- •Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників:
- •II.Узгодьте прикметники з іменниками. Перекладіть:
- •VII. Лексичний мінімум іменників III відміни
- •V. Перекладіть рідною мовою:
- •I. Провідміняйте словосполучення:
- •II.Визначте відмінок подвних іменників. Перекладіть:
- •III. Перекладіть рідною мовою:
- •Латинсько-український словник
- •Латинські стійкі вирази
- •Латинська мова навчальний посібник
- •69600, М. Запоріжжя, мсп – 41
Особливості відмінювання іменників і відміни
До І відміни належать іменники чоловічого роду, що означають назви професій, рід занять, національність, власне ім’я:
collēga, ae (m) – товарищ
agricŏla, ae (m) – землероб
nauta, ae (m) – моряк
Catilina, ae (m) – Катиліна
Numa, ae (m) – Нума
Celta, ae (m) – кельт
Persa, ae (m) – перс
Sequana, ae (m) – Секвана (Сена)
Garumna, ae (m) – Гарумна (Гаронна)
Деякі іменники І відміни вживаються тільки у множині.
Kalendae, ārum (f, pl.t) – Календи
nuptiae, ārum (f, pl.t) – шлюб, весілля
Athenae, ārum (f) – Афіни
Декілька іменників першої відміни мають різні значення в однині та множині:
Однина Множина
copia, ae (f) - багатство copiae, ārum (f) - війско
littěra, ae (f) - буква litterae, ārum (f) – лист, література
fortūna, ae (f) - доля fortunae, ārum (f) – майно, багатство
Singulāris Plurālis
N. plant – a annu - a N. plant – ae annu - ae
G. plant – ae annu -ae G. plant – ārum annu - ārum
D. plant – ae annu -ae D. plant – is annu - is
Acc. plant – am annu -am Acc. plant – as annu - as
Abl. plant – ā annu -ā Abl. plant – is annu - is
III. Відмінювання дієслова sum, fui, –, esse (бути)
Praesens indicatīvi actīvi
Singulāris Plurālis
1. sum – я є 1. sumus – ми є
2. es – ти є 2. estis – ви є
3. est – він,вона, воно є 3. sunt – вони є
ІV. Синтаксис простого речення
Порядок слів у латинській мові класичного періоду відносно закріплений:
а) підмет ставиться здебільшого на початку речення;
б) присудок – в кінці. Якщо присудок стоїть на початку речення, то він має логічний наголос;
в) прямий додаток виражається знахідним відмінком без прийменника і ставиться перед присудком або ближче до присудка;
г) узгоджене означення ставиться переважно після означуваного слова (persōna grata);
д) іменна частина складеного присудка ставиться у називному відмінку і узгоджується з підметом.
Terra est sphaera.
е ) заперечення здійснюється за допомогою частки non. Конструкція речення не змінюється: In terra vita est.
In luna vita non est.
Вправи
І. Провідміняйте словосполучення:
Avēna sativa – посівний овес, Rosa canīna – шипшина, costa vera – справжнє ребро
II. Перекладіть на рідну мову:
Flagellum cellŭlae, gemmae Betŭlae, cellŭla recta, plantae fossārum, lamĭna glabra, flora antiqua, planta nova, Urtīca dioĭca.
1. Betŭla est planta arborea.
2. Avēna sativa est planta annua.
3. Lana caprārum et vaccārum varia est.
4. Lingua Latīna in medicīna necessaria est.