9.5 Планування роботи транспортного цеху

Транспортний цех підприємства здійснює внутрішнє та зовнішнє обслуговування автомобільним, залізничним, авіаційним та іншими видами транспорту. Його основними завданнями є:

• забезпечення чіткого та безперебійного функціонування виробничих технологічних процесів;

• своєчасна доставка на підприємства та його підрозділи необхідних матеріальних ресурсів;

• проведення необхідного комплексу робіт з ремонту та обслуговування транспортних засобів;

• оптимальне використання всіх транспортних засобів, як умова забезпечення їх ефективності.

Планування роботи транспортного цеху здійснюється за наступними показниками.

1. Вантажооборот являє собою загальну кількість вантажу, який переміщається на даному підприємстві за певний проміжок часу (годину, зміну, добу, місяць, рік).

2. Вантажопотік являє собою обсяг вантажів (т, шт., кг), які перевозять транспортні засоби у певному напрямку на задану відстань за певний проміжок часу.

3. Кількість транспортних засобів за їх видами, що визначається виходячи із обсягу перевезень за добу, із добової продуктивності одиниці транспорту, відстані та напрямків перевезень.

Планування роботи транспортного цеху полягає в розробці:

1. Річних (квартальних) планів обсягу перевезень, який складається із обсягів послуг у натуральному та вартісному вираженні. До складу номенклатурного плану можуть належати такі види робіт:

• доставка матеріально-технічних ресурсів на підприємство;

• транспортування готової продукції до місця розвантаження або до споживача;

• внутрішньовиробничі вантажопотоки;

• навантажувально-розвантажувальні роботи;

• технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, інші роботи та послуги.

2. Для плану за чисельністю і заробітною платою планова чисельність розраховується за видами та типами транспортних засобів. Чисельність водіїв розраховується на підставі обсягів перевезень у машино-годинах, до якого потрібно додати час необхідний для обслуговування та ремонту машин. Плановий фонд оплати праці визначається виходячи із середньомісячної заробітної плати кожної категорії працюючих.

3. План витрат цеху містить розрахунок річного (квартального) кошторису витрат в цілому по цеху та розрахунок собівартості, а відповідно і внутрішню ціну:

• 1 тонно-кілометра зовнішніх перевезень,

• 1 тонни внутрішніх перевезень,

• 1 машино-години роботи транспорту тощо.

Об’єктом калькулювання собівартості в транспортному цеху є основні види робіт і послуг, що їх виконує цех.

Калькуляційною одиницею може бути:

• для перевезення зовнішніх вантажів — тонно-кілометр, тонна;

• для внутрішньозаводських перевезень — тонна;

• для спеціалізованого транспорту — машино-година роботи;

• для навантажувально-розвантажувальних робіт — тонна вантажу;

• для ремонтного обслуговування — вид технічного обслуговування (ТО) і ремонту;

• для залізничного транспорту — машино-година роботи тепловоза (локомотива).

Планову собівартість одиниці вантажу визначають окремо за видами транспорту діленням планового кошторису витрат по цеху на кількість тонно-кілометрів або тонн перевезених вантажів. Так само розраховують собівартість одиниці інших видів робіт і послуг.

Планування кошторису витрат виробництва транспортного цеху в цілому проводять так само, як і в основному виробництві, але за скороченим переліком статей витрат.

Загальний кошторис витрат транспортного цеху визначають як суму кошторисів витрат на транспортні, навантажувально-розвантажувальні та ремонтні роботи й кошториси витрат на оплату послуг сторонніх організацій.

Виробнича інфраструктура в повному складі в основному функціонує на великих підприємствах, і в більшості випадків вона дорого їм обходиться. Це пов’язано з тим, що:

• чисельність робітників допоміжного виробництва на підприємстві досягає 50% від загальної кількості робітників;

• не в повній мірі використовуються потужності допоміжних служб;

• не повністю завантажуються площі;

• відбувається розпорошеність основних і оборотних засобів та робочої сили;

• низький рівень механізації та автоматизації робіт;

• високі витрати на допоміжні та обслуговуючи роботи.

Тому світова практика ставить під сумнів доцільність утримання обслуговуючих і допоміжних господарств безпосередньо на підприємстві і спостерігається тенденція до виконання їх функцій спеціалізованими невеликими підприємствами.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1.Планування роботи інструментального господарства.

2. Планування діяльності ремонтного виробництва.

3. Планування енергозабезпечення підприємства.

4. Планування транспортного обслуговування виробництва.

5. У чому полягають особливості функціонування підрозділів виробничої інфраструктури?

6. Які вихідні дані використовують під час планування потреби в інструментах?

7. Як обчислюють загальну трудомісткість виготовлення інструментів?

8. Як обчислюють середньорічні обсяги робіт з ремонту устаткування?

9. Як розраховують середньорічні обсяги робіт із технічного обслуговування?

10. Як обчислюють потребу підприємства в енергії та паливі?

11. Які види робіт включають у виробничу програму транспортного цеху?

ТЕСТИ

1. Виробнича інфраструктура підприємства - це:

1. сукупність підрозділів, які своєю діяльністю створюють умови для нормального перебігу виробничого процесу;

2. кількість інструменту, що потрібна для виконання певного обсягу робіт;

3. кількість транспорту, що необхідний для перевезення вантажів на підприємстві;

4. система енергозабезпечення підприємства.

2. До основних цехів підприємства відносяться:

1. ремонтно-механічні;

2. ливарні;

3. транспортні;

4. інструментальні.

3. Назвіть нормативи, які використовуються у системі планово-запобіжного ремонту:

1. норма часу;

2. норма виробітку;

3. міжремонтний період;

4. норми витрат матеріалів.

4. З якою метою на підприємстві розробляють схеми вантажопотоків:

1. для розрахунку чисельності водіїв;

2. для визначення коефіцієнта завантаження транспортних засобів;

3. для організації і планування транспортного господарства;

4. для розрахунку пробігу транспорту.

5. Трудомісткість ремонтних робіт залежить від:

1. кількості одиниць устаткування;

2. норми часу;

3. норми виробітку;

4. норми обслуговування.

6. В енергетичних балансах відображають:

1. джерела надходження енергоресурсів;

2. централізоване енергопостачання;

3. собівартість виробництва енергії;

4. чисельність працівників.

7. Спеціалізовані складські приміщення створюють для:

1. зберігання матеріальних ресурсів;

2. зберігання готової продукції;

3. зберігання тари та відходів виробництва;

4. усі відповіді правильні.

8. Енергетичний баланс – це:

1. система взаємопов’язаних показників виробництва, отримання й розподілу різних видів енергії та палива;

2. кількість енергії, яка переміщується за певний час;

3. кількість енергії, що потрібна для виконання певного обсягу продукції;

4. джерела надходження енергії.

9. Виробнича програма транспортного цеху складається:

1. з обсягів транспортних послуг у натуральному та вартісному виразі;

2. із прогресивних норм витрат енергії та палива;

3. з обсягів послуг інструментального господарства в натуральному виразі;

4. з обсягу чисельності персоналу транспортного цеху.

10. На підприємствах доцільно створювати такі види складів:

1. матеріальні;

2. виробничі;

3. збутові;

4. усі відповіді вірні.

11. Вкажіть правильну відповідь:

1. економія або перевитрати енергоресурсів визначаються на основі складання балансу енергоресурсів;

2. економія або перевитрати енергоресурсів визначаються на основі балансу підприємства;

3. економія бо перевитрати енергоресурсів визначаються на основі собівартості продукції;

4. економія або перевитрати енергоресурсів визначаються на основі фінансових результатів.

12. Норма витрат інструменту враховує:

1. стійкість інструменту;

2. кількість інструментів, необхідних для виробництва продукції;

3. кількість часу, необхідних для виготовлення одиниці продукції;

4. усі відповіді вірні.