12

Методичні рекомендації для практичних занять з ендокринології

4 курс

Запоріжжя 2009

Міністерство охорони здоров'я україни запорізький державний медичний університет

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчальної роботи

доцент ______Ю.М. Нерянов

факультет - медичний

кафедра факультетської терапії

з курсом ендокринології

дисципліна - курс ендокринології

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ЕНДОКРИНОЛОГІЇ

(Розроблена на підставі типової навчальної програми 2003 року)

Затверджено на методичній нараді кафедри

«27» серпня 2006 року

протокол № 1 від 27.08.2006р.

Завідуючий кафедрою

Затверджено

на цикловій методичній комісії

« »

протокол № від

Голова

Запоріжжя -2006

Програма з ендокринології складена доцентом Каджаряном В.Г. згідно з «Програмою з ендокринології для студентів медичних ВУЗів України» (Київ, 2003 рік).

1. Пояснювальна записка

Ендокринологія давно виділилась як самостійний науковий напрямок і спеціальність у клінічній медицині завдяки значним досягненням у галузі експериментальної та клінічної ендокринології, імунології та інших суміжних наук. А сучасний стан ендокринної патології, який характеризується зростанням і розповсюдженням захворювань ендокринної системи, поліпшенням діагностики, поглибленням знань про механізми порушень функції ендокринних залоз при захворюваннях, зумовив виділення її як самостійної дисципліни в системі вищої медичної освіти. На виконання Закону України "Про вищу освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 20.01.98. № 65 "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" та від 07.08.98. №1247 "Про розроблення державних стандартів вищої освіти", наказу МОЗ України від 24.02.2000. № 35 "Про затвердження Положення ступеневої освіти медичного спрямування", затверджено та введено новий навчальний план підготовки фахівців за спеціальностями "лікувальна справа", "педіатрія", "медико-профілактична справа" (наказ МОЗ України №221 від 18.06.2000.)

Підвищення вимог до якості підготовки медичних кадрів вимагає створення нових галузевих стандартів - Освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) і Освітньо-професійних програм (ОПП) для медичного факультету. На етапі додипломної підготовки навчання здійснюється за ОПП загальної лікарської підготовки фахівця ос вітньо-кваліфікаційного рівня за спеціальностями: "лікувальна справа", "педіатрія", "медико-профілактична справа".

2. Мета вивчення навчальної дисципліни (кінцеві цілі)

Зміст, мета та завдання при вивченні ендокринології

Нова програма з ендокринології має на меті об'єднати в одному методичному документі зусилля теоретичних та клінічних кафедр, направлені на підготовку лікаря з питань ендокринології, координувати викладання дисциплін по ступеню зростання складності питань, які вивчаються, уніфікувати викладання з тим, щоб кожен студент отримав знання з ендокринології в об'ємі, необхідному лікарю загальної практики. Програма відображає сучасний стан розвитку ендокринології та її головних напрямків: гінекологічного, хірургічного, онкологічного та ін. Належне місце в програмі займає вивчення впливу радіаційного забруднення місцевості в розвитку основних ендокринних захворювань, у першу чергу щитоподібної залози та цукрового діабету, питання дитячої ендокринології. Програма включає також вивчення нових досягнень ендокринології, сучасних методів діагностики та лікування ендокринних захворювань, а для іноземних студентів, які вивчаються в Україні - розвиток та перебіг хвороб в умовах жаркого клімату.

Завдання викладання ендокринології у вищих медичних навчальних закладах - дати майбутнім лікарям основні знання з морфології, фізіології, патології ендокринної системи, навчити студентів методам клінічної, лабораторної, диференційної діагностики, лікарській тактиці, вміти надати невідкладну допомогу при найбільш поширених ендокринних захворюваннях, а також навчити розпізнавати їх, щоб направити до спеціаліста-ендокринолога; інші рідкісні ендокринні захворювання.

Головними методами навчання студентів є робота з хворими під керівництвом викладача, обстеження тематичних хворих, обґрунтування їх діагнозу, складання відповідної схеми лікування, вирішення ситуаційних задач, участь у ділових іграх і самостійна робота на практичних заняттях, а також поза навчальним часом, лекції з клінічними розборами та демонстрацією хворих.

Метою вивчення дисципліни є створення у студентів цілісного уявлення про ендокринну систему, глибоке знання всіх захворювань ендокринних залоз, в першу чергу цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози, надниркових залоз, невідкладних станів при них.

Навчальні цілі.

Базуючись на знаннях, набутих за попередні роки у відповідності до ОКХ лікаря загальної практики, студент після вивчення курсу ендокринології повинен знати:

1.1. Етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування основних захворювань ендокринної системи;

1.2. Роль ендокринної системи в патогенезі захворювань внутрішніх органів.

1.3. Організацію ендокринологічної служби в країні та принципи диспансеризації хворих з ендокринною патологією.

Студент повинен вміти:

• користуватися основними методами обстеження ендокринних хворих, оцінити їх результати;

• діагностувати, лікувати, організувати профілактику цукрового діабету, йододефіцитних захворювань щитоподібної залози (ендемічного, спорадичного зобу), дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, тиреоїдитів, захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи (хвороби Іценка-Кушінга, акромегалії, нецукрового діабету), хронічної недостатності надниркових залоз, кортикостероми, ожиріння;

• в педіатричній практиці вміти розпізнати природжений гіпотиреоз, вроджену дисфункцію надниркових залоз, порушення росту та статевого розвитку;

• діагностувати та надавати невідкладну допомогу дітям та дорослим на догоспітальному і госпітальному етапах при діабетичній (гіперкетонемічній), гіпоглікемічній комах, гострій недостатності надниркових залоз;

• розпізнати менш поширені ендокринні захворювання, щоб направити їх до спеціаліста-ендокринолога: синдром гіперпролактинемії, гіпопітуітаризм, гіпофізарний нанізм,

• пухлини щитоподібної залози, гіпо- та гіперпаратиреоз, гормональноактивні пухлини надниркових та статевих залоз, клімактеричний невроз;

• проводити підтримуючу (протирецидивну) терапію, вироблену спільно зі спеціалістом-ендокринологом при вказаних захворюваннях;

• розпізнати ендокринологічні аспекти синдромів: артеріальної гіпертензії та артеріальної гіпотензії, набрякового синдрому, сечового та нефротичного синдрому, анемії, болю в кінцівках, часткової або повної втрати зору, головного болю, судомного синдрому;

• оцінити аналіз глюкози крові, кетонурії, ультразвукове та радіонуклідне дослідження щитоподібної залози.