§ 92. Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами

До безсполучникових складних речень з різнотипними час­тинами належать складні речення неоднорідного складу, преди­кативні частини яких поєднуються в одне ціле зумовлювальною та пояснювальною інтонацією, а також такими засобами, як порядок розташування частин, співвідношення видо-часових і способових форм дієслів-присудків та типізовані лексичні еле­менти.

Предикативні частини безсполучникових складних речень з різнотипними частинами семантично неоднорідні, залежні, спів­відносні з головною і підрядною частинами складнопідрядних речень, що дає певні підстави для зближення цих типів речень між собою.

Зі структурного погляду складні безсполучникові речення з різнотипними частинами характеризуються тим, що вони, утво­рюючи замкнутий ряд, належать до речень закритої структури, тобто завжди складаються лише з двох предикативних частин і не можуть бути поширені третьою і наступними частинами.

Будучи співвідносними зі складнопідрядними реченнями, безсполучникові складні речення з різнотипними частинами можуть виражати різні типи відношень: 1) з'ясувально-об'єктні; 2) часові; 3) умовні; 4) причинні; 5) наслідкові; 6) порівняльні таін.

Безсполучникові складні речення із з'ясувально-об'єктними відношеннями співвідносні із складнопідрядними з'ясувальни­ми реченнями. Присудок їх першої частини виражений дієсло­вом чи предикативним прислівником, а іноді й прикметником

223

та іменником певної семантики, зокрема зі значенням мовлення, мислення, почуття, стану тощо: Йдемо вулицею і ще з другого кінця побачили: в хаті світиться (М. В.); / досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати (Т. Ш.); Знаю: з попелу сходять квіти. Вірю: з каменю б'є джерело (А. М.). В усіх наведених прикладах перед другою предикативною частиною можна вста­вити з'ясувальний сполучник що і в такий спосіб перетворити безсполучникове речення на сполучникове.

У безсполучникових складних реченнях з часовими відно­шеннями час дії другої предикативної частини зумовлюється часом дії першої: Зійшла вода — колеса стали (Л. Г.); Зійде сон­це — утру сльози, ніхто не побачить (Т. Ш.); Гаї шумлять -—я слухаю. Хмарки біжать —милуюся (П. Т.). В усіх цих реченнях перед першою предикативною частиною можна вставити спо­лучне слово коли, внаслідок чого безсполучникове речення та­кож перетворюється на сполучникове.

До речень цього типу дуже близькі безсполучникові складні речення з умовними відношеннями, в яких перша предикатив­на частина виражає умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться в другій частині: Вам страшно — геть ідіть з дороги (Л. У.); Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне, вселюдське замовчиш — обчухраним зростеш (П. Т.). Для пере­творення цих речень на сполучникові до першої предикатив­ної частини треба додати сполучники коли або якщо.

У безсполучникових складних реченнях з причинними від­ношеннями друга предикативна частина розкриває причину того, про що йдеться в першій: Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Ш.); День обіцяє бути погожий: на небі ні хмариночки, ні плямочки (П. М.); В такі ночі довго хвилюється серце косаря: йому згадується літо (М. С). В усіх цих речен­нях перед другою предикативною частиною можна вставити сполучник бо, внаслідок чого вони перетворяться на сполуч­никові.

У безсполучникових складних реченнях із наслідковими відношеннями друга предикативна частина означає наслідок дії чи стану, значення яких міститься у першій частині: Защебе­тав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Ш.); Продержало з тиж­день морозом — земля заклякла, як кістка (П. М.); Змокли хлопці—рубця сухого не було (А. Г.). Усі ці речення можна пе­ретворити на сполучникові, вставивши між предикативними частинами їх сполучник так що або що аж.

У безсполучникових реченнях з порівняльними відношення­ми зміст першої предикативної частини порівнюється зі змістом другої: Погляне — холодною водою обіллє (М. В.); Подивилась ясно — заспівала скрипка (П. Т.). Для перетворення цих речень

224

на сполучникові перед другою предикативною частиною до­сить вставити порівняльний сполучник мов, наче і т. ін.

Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами широко використовуються в художній літературі і є характер­ною ознакою розмовного стилю мовлення. У мові художньої літератури трапляються також безсполучникові речення усклад­неного типу, що об'єднують як однотипні, так і різнотипні без­сполучникові складні речення, а також комбіновані складні сполучниково-безсполучникові речення.