
- •Проблеми соціології науки……………………………………………...51
- •Тема 1. Предмет, функції і завдання філософії науки план
- •Розділ I. Сутність поняття філософії
- •1.1. Світогляд і філософія. Їхній взаємозв’язок
- •1.2. Основне питання філософії
- •1.2.1. Проблема істини. Практика як критерій істини
- •1.2.2. Вимоги до критеріїв істини. Критеріальна система
- •1.3. Структура теорії пізнання
- •Розділ II. Сутність поняття науки
- •2.1. Генезис науки. Закономірності розвитку науки та її функції
- •2.2. Структура науки
- •2.3. Питання методу науки
- •Розділ III. Філософія науки. Її предмет та призначення
- •3.1. Сутність поняття філософії науки
- •3.2. Три групи філософських проблем науки. Основні функції філософії науки
- •Висновки
- •Тема2. Генезис науки (1)
- •1. Розвиток науки в Німеччині
- •2. Проблеми науки у марксистській філософії
- •3. Ставлення до науки у некласичній філософії
- •4. Розвиток науки і ставлення до неї в XX столітті
- •Висновки
- •Література
- •Розділ і Розвиток науки у Стародавній Греції, феодальному суспільстві, в епоху Відродження
- •1.1. Філософія і знання Стародавньої Греції
- •1.2. Розвиток філософії і науки у феодальному суспільстві
- •1.3. Аналіз наукового знання в епоху Відродження.
- •Розділ II. Розвиток філософії і науки в період Нового часу.
- •Висновки.
- •Література
- •Тема 3. Проблеми соціології науки план
- •1. Наука — складний і специфічній об'єкт дослідження.
- •2. Еволюція концептуально-методологічних засад соціального аналізу науки.
- •Висновки.
- •Тема 6. Наука як форма суспільної свідомості та як феномен культури
- •I. Наука як форма суспільної свідомості
- •II. Наука як феномен культури
- •Висновки
- •Тема 7. Наука як феномен культури План
- •1. Загальні уявлення про науку і культуру
- •1.1. Поняття культури у філософії, її суть і структура
- •1.2 Феномен науки і особливості його аналізу
- •2. Головні аспекти культурної детермінації науки
- •2.1 Людиномірний характер наукових досліджень.
- •2.2 Соціокультурні основи науки.
- •2.3 Культурна цінність наукових знань
- •3.Принципи співвідношення науки і культури
- •Висновки
- •Література
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (1)
- •Розділ 1. Філософська концепція творчості.
- •Розділ 2. Історико-філософський контекст творчості.
- •Розділ 3. Розуміння сучасної творчості. Рівні і форми наукової творчості.
- •Розділ 4. Інтуїція і творчість.
- •Розділ 5. Творчість і особа.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (2) План
- •1 Філософська концепція творчості
- •1.1 Феномен творчості в філософії і науці
- •1.2 Зміст категорії творчості
- •1.3 Історичний аспект творчості
- •2 Сучасна концепція творчості
- •2.1 Суть сучасної концепції творчості
- •2.2 Етапи і структура творчого процесу
- •2.3 Гіпотеза – основна форма творчого пошуку
- •3. Протиріччя розвитку творчого процесу в науці
- •Тема 9. Методологія науки.
- •Розділ 1. Проблеми методології науки. Історичний екскурс
- •1.1. Розвиток методів наукового пізнання
- •1.2. Проблеми методу і методології в сучасній західній філософії
- •Розділ 2. Основне питання методології науки
- •2.1. Поняття методології науки
- •2.2. Основна проблема методології — обєктивність предмета наукового дослідження
- •Розділ 3. Методи наукового пізнання
- •3.1. Класифікація методів
- •3.2. Емпіричні методи
- •3.3. Теоретичні методи
- •Тема 10. Основні концепції філософії та методології науки
- •Розділ і основні ідеї позитивізму XIX ст.
- •Розділ іі марксистська філософська концепція науки
- •Розділ ііі неопозитивізм та його концепції
- •(Б. Рассел, м. Шлік, л. Вітгенштейн, р. Карнап, ф. Франк)
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Тема 11. Логіка та методологія наукового пізнання.
- •Наука як пізнавальна діяльність, соціальний інститут: феномен культури.
- •Тема 12.
- •Проблеми епістемології
- •Розділ ііі. Питання та проблеми розвитку науки
- •Розділ і. Теоретично-пізнавальні засади науки.
- •1.1. Становлення наукового пізнання як виду діяльності.
- •Розділ іі. Концепція істини та наукового пізнання.
- •2.1. Критерії істинності наукових знань.
- •2.1. Концепція істини та наукового пізнання к. Поппера та Феєрабенда.
- •Розділ III. Питання та проблеми розвитку науки.
- •3.1. Проблеми мови науки.
- •3.2. Еволюційні та революційні злети та кризи в розвитку науки, їх зумовленість.
- •3. 3. Наукове пізнання і розвитку сучасної науки.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 13.
- •Література вступ
- •1.Загальна та професійна етика. Проблеми етики наукового пізнання.
- •2. Проблеми гармонії істини, добра, прекрасного в творчості вченого. Досліди.
- •3. Мистецтво і наука і їх взаємодія і вплив.
- •Висновки
- •Література
- •Тема 14. Праксеологія науки. Вступ
- •Фундаментальні і прикладні знання
- •2.Технологія впровадження наукових знань у виробництво
- •Практична технологія
- •Динамізм технології
- •Конкретність технології
- •Матеріальна обумовленість технології
- •Логічність технології
- •Наукова технологія
- •Теоретична технологія
- •2.1. Метаморфози технології.
- •3. Нтр та нтп : сутність, соціальні наслідки, значення
- •4. Проблеми маркетингу в науці в умовах ринкових відносин
- •Висновок
- •Тема 15. Наука і цінності.
- •1. Аксіологічна функція науки.
- •Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •Цінності, як ядро світоглядної проблематики.
- •Висновок
- •Список використаних джерел.
- •Тема 15. Наука і цінності (2).
- •Розділ 1. Аксіологічна функція науки
- •Розділ 2.Історичний розвиток філософських уявлень.
- •Розділ 3. Цінності як ядро світоглядної проблематики
- •1. Людина як найвища цінність
- •З. Моральні цінності: їх основа і місце в ціннісній ієрархії
- •Л.Озеров
- •Висновки
- •Література
- •Тема 16. Антипозитивістські концепції науки.
- •1. Сутність позитивістських концепцій науки,
- •II.Сутність антипозитивістських концепцій науки.
- •Тема 17.
- •І. Поняття гуманітарних наук та їx генезис і.1. Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук
- •І.2. Специфіка гуманітарної області знання
- •І.3. Генезис наукових форм гуманітарного пізнання
- •Іі. Проблема диференціації наук та виникнення пограничних наук іі.1. Диференціація наук на різних етапах розвитку людського пізнання
- •Іі.2. Виникнення пограничних наук
- •Іі.3. Синтетичні галузі знання
- •Ііі. Гуманітарна освіта і її роль у розвитку суспільства ііі.1. Функції гуманітарної освіти
- •Ііі.2. Проблема трансформації гуманітарної освіти в україні
- •Висновки
- •IV. Література
- •Тема 17.
- •Розділ і. Загальні тенденції зародження та формування гуманітарних наук
- •Розділ II. Гуманітарна освіта та її роль у розвитку сучасного українського суспільства
- •Висновки
- •Використана література
- •Тема 18. Специфіка розвитку природничо- математичних наук
- •1. Розвиток природничих, математичних, технічних наук та їх вплив на розвиток суспільства.
- •1.1. Розвиток і значення математичних наук.
- •1.2. Розвиток природничих наук
- •1.3. Розвиток та значення технічних наук.
- •2. Розвиток прикладних та фундаментальних наук
- •3. Розвиток комп'ютерної техніки, сучасне і майбутнє
- •Висновки
- •Тема 19. Перспективи розвитку науки план
- •І. Перспективи розвитку гуманітарних, природничо-математичних, технічних наук.
- •Іі. Математизація і комп’ютеризація усіх наукових досліджень та сфери суспільного життя.
- •Література
- •Тема 20. Філософія освіти в сучасній Україні
- •Розділ I. Українська філософія освіти
- •1.1. Поняття про філософію освіти
- •1.2. Основні структурні рівні філософії освіти
- •1.3. Сучасні педагогічні парадигми
- •1.4. Українська філософія як методологія освіти
- •1.5. Класифікація сучасних напрямків філософії освіти
- •Розділ II. Перспективи розвитку філософії освіти в сучасній Україні
- •Питання реформування системи освіти
- •2.2.Особистісно-орієнтоване навчання
- •Висновки
- •Література
Тема 17.
Специфіка і розвиток гуманітарних наук (2).
Зміст
Вступ
Розділ I. Загальні тенденції зародження та формування гуманітарних наук
Розділ II. Гуманітарна освіта та її роль у розвитку сучасного українського суспільства
Висновки
Використана література
Вступ
Процес зародження та розвитку гуманітарних наук – проблема унікальна та специфічна. Формування гуманітарних наук проходило задвома основними напрямками: по-перше, в межах такої області філософського знання, яка називається філософією історії; по-друге, в межах самих соціально-гуманітарних наук. Становлення цих двох напрямків відносять переважно до періоду «відщеплення» від єдиного знання таких двох потужних гілок як філософія і наука.
Визначаючи специфіку розвитку перш, за все приходиться констатувати, що гуманітарні науки дістали в спадок область не тільки не окреслену і не виміряну наскрізь, але, навпаки, зовсім незачіпану, яку їм потрібно було розробити за допомогою наукових понять і позитивних методів. Під іменем людини чи людської природи XVIII століття передало їм деякий окреслений зовні, але ще порожній всередині простір, який вони повинні були охопити і дослідити.
Епістемологічне поле, яке охоплюють гуманітарні науки не було відоме їм раніше: ніяка філософія, ніяка думка політичного чи етичного характеру, ніяка з вже існуючих емпіричних наук, ніяке спостереження над людським тілом, ніяке дослідження відчуттів, свідомості чи пристрасті ні в XVII, ні в XVIII ст. ні разу не зіткнулось з таким предметом як людина, оскільки людина і не існувала (як не існувало життя, мова і праця)[17:364].
Непотрібно думати, ніби гуманітарні науки появилися лише тоді, коли над прапором раціоналізму, невирішених наукових проблем чи практичних потреб все ж таки прийшлось, з більшим чи меншим успіхом перевести людину в розряд наукових об’єктів, хоча поки що зовсім не було доведено, що вона може належати до їхчисла[17: 370].
Гуманітарні науки сформувалися в той час, коли в західній культурі з’явилась «людина» - як те, про що слід помислити ї одночасно як те, що потрібно пізнати.
Важливим і актуальним на сьогоднішній день поряд з розвитком гуманітарних наук залишається і визріває в новій якості питання гуманітарної освіти та її значення в сучасному світі, оскільки людство вступає в третє тисячоліття з новими думками, великими планами і головне глобальним гуманітарним світоглядом.
Останнім часом у багатьох країнах, незалежно від їх суспільного розвитку, започатковані дослідження, в яких учені і педагоги намагаються відповісти на питання: «Яким має увійти молоде покоління в XXI сторіччя? Якою повинна бути освітня інституція в суспільстві, аби держава не залишилась на узбіччі світового суспільного прогресу?» Відповідно на ці питання повинна відповісти гуманітарна освіта, реформування якої в Україні, як відомо зумовлено радикальними змінами, що відбуваються в світі і в українському суспільстві на шляху незалежності: гуманізації та демократизації всіх сфер соціального життя.
Спробуємо коротко зупинитись на процесах формування гуманітарних наук, а також над тим, якого вигляду надавали проблемам цих наук їх засновники; визначимо роль гуманітаризації освіти, її перспективи в сучасній Українській державі.