Тема 17.

Специфіка і розвиток гуманітарних наук (2).

Зміст

Вступ

Розділ I. Загальні тенденції зародження та формування гуманітарних наук

Розділ II. Гуманітарна освіта та її роль у розвитку сучасного українського суспільства

Висновки

Використана література

Вступ

Процес зародження та розвитку гуманітарних наук – проблема унікальна та специфічна. Формування гуманітарних наук проходило задвома основними напрямками: по-перше, в межах такої області філософського знання, яка називається філософією історії; по-друге, в межах самих соціально-гуманітарних наук. Становлення цих двох напрямків відносять переважно до періоду «відщеплення» від єдиного знання таких двох потужних гілок як філософія і наука.

Визначаючи специфіку розвитку перш, за все приходиться констатувати, що гуманітарні науки дістали в спадок область не тільки не окреслену і не виміряну наскрізь, але, навпаки, зовсім незачіпану, яку їм потрібно було розробити за допомогою наукових понять і позитивних методів. Під іменем людини чи людської природи XVIII століття передало їм деякий окреслений зовні, але ще порожній всередині простір, який вони повинні були охопити і дослідити.

Епістемологічне поле, яке охоплюють гуманітарні науки не було відоме їм раніше: ніяка філософія, ніяка думка політичного чи етичного характеру, ніяка з вже існуючих емпіричних наук, ніяке спостереження над людським тілом, ніяке дослідження відчуттів, свідомості чи пристрасті ні в XVII, ні в XVIII ст. ні разу не зіткнулось з таким предметом як людина, оскільки людина і не існувала (як не існувало життя, мова і праця)[17:364].

Непотрібно думати, ніби гуманітарні науки появилися лише тоді, коли над прапором раціоналізму, невирішених наукових проблем чи практичних потреб все ж таки прийшлось, з більшим чи меншим успіхом перевести людину в розряд наукових об’єктів, хоча поки що зовсім не було доведено, що вона може належати до їхчисла[17: 370].

Гуманітарні науки сформувалися в той час, коли в західній культурі з’явилась «людина» - як те, про що слід помислити ї одночасно як те, що потрібно пізнати.

Важливим і актуальним на сьогоднішній день поряд з розвитком гуманітарних наук залишається і визріває в новій якості питання гуманітарної освіти та її значення в сучасному світі, оскільки людство вступає в третє тисячоліття з новими думками, великими планами і головне глобальним гуманітарним світоглядом.

Останнім часом у багатьох країнах, незалежно від їх суспільного розвитку, започатковані дослідження, в яких учені і педагоги намагаються відповісти на питання: «Яким має увійти молоде покоління в XXI сторіччя? Якою повинна бути освітня інституція в суспільстві, аби держава не залишилась на узбіччі світового суспільного прогресу?» Відповідно на ці питання повинна відповісти гуманітарна освіта, реформування якої в Україні, як відомо зумовлено радикальними змінами, що відбуваються в світі і в українському суспільстві на шляху незалежності: гуманізації та демократизації всіх сфер соціального життя.

Спробуємо коротко зупинитись на процесах формування гуманітарних наук, а також над тим, якого вигляду надавали проблемам цих наук їх засновники; визначимо роль гуманітаризації освіти, її перспективи в сучасній Українській державі.