Висновок

Сьогодні людство живе в третьому тисячолітті, ХХІ століття, ХХ століття в минулому,і це, хочимо ми того чи ні, змушує кожну особу над перебігом подій історії, здобутками і втратами в розвитку суспільства, взаємовідносинах між людиною і природою.

Дещо перефразувавши нашого співвідчизника Миколу Гоголя, хочиться запитати: “Людство! Куди ти йдеш?... Дай відповідь!…”, Далі – точно за текстом Гоголя: “…Не дає відповіді.” А так багато запитань, на які вона вкрай потрібна.

Своєрідно відбивається плин часу для кожної людини індивідуально. Кожна оціню є свої інтереси, можливості, цінності по – різному.

Тому кожна людина тісно пов‘язує цінності і науку. У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання молоді формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого, утвердження плюралізму, розмаїття думок, поглядів на різні питання суспільного життя.

Ідейною основою суспільного життя є наука. Вкорінення науки в найрізноманітніші сфери діяльності людини і суспільства, зростання її кількістних характеристик зумовлює посилення уваги до дослідження науки як суспільного явища.

Що стосується цінностей, то вони в суспільстві виступають соціально – значимими орієнтирами діяльності суб‘єктів, одним із факторів розгортання політичної історії. Вони є чимось більш високим, ніж звичайна зацікавленність людини. Саме через культурні цінності людина задовільняє свої потреби, і саме існування цінностей відрізняє людину від тварини.

Цінністний тип світорозуміння зумовлений суспільним шляхом життя людини, існуванням суспільних потреб. Ці потреби охоплювали основні сфери побуту вже первісної людини – працю, ритуальні танці, навчання, поховальні обряди, звичаї подарунків, гостинності, жарти, релігійні і магічні дійства (це відрізняє людину від тварин, приналежність людини до роду гомосапіенс).

Цінності – людський вимір речей, це ставлення до них людини з позиції своїх потреб та інтересів.

Чим більше людина затратила своїх фізичних та духовних сил на освоєння того чи іншого педмету, тим більш не байдужим, небезстороннім є ставлення до нього. Цінність існує об‘єктивно як властивість предмету. Але це неприродна властивість, а суспільна. Самі по собі предмети – не є позитивні, або негативні. Вони отримують цінністну характеристику лише по відношенню до потреб людини. Оцінюється не фізичний, природний зміст предметів, а їх суспільна функція. Тому цінність – поняття, яке визначає позитивне чи негативне значення об‘єкта саме для людини. Цінності об‘єктивні за своїм змістом, але вони завжди переживаються і сприймаються суб‘єктивно.

Список використаних джерел.

1. Діденко В. Ф Філософія: проблеми, категорії, теорії; Навчальний посібник для студентів вузів.; - К.: Педагогіка, 1996. – 190с. – Бібліографія: с. 8 – 10.

2. Білогуб В. Д. Соціальні орієнтири науки. – К.: Політвидав України, 1989. – 180 с. - Бібліографія: с. 174 – 179.

3. Сілаєва Т. О. Філософія: Курс лекцій. – Тернопіль, С.М.П. “Асток”;2000. – 160 с.

4. Філософія: Навчальний посібник / І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко, І. В. Баїченко, В. П. Розумний та ін.; За ред. І. Ф. Надольного–К.: Вікар, 1997.–584 с.

5. Філософія: Учбово - методичний посібник для студентів. За ред. М. К. Кубаєвського. – Тернрпіль – 1995. – 160 с.

6. Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. – 2. Вид., перероблене і доповнене. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. – 800 с.

7. Философия. Основные идеи и принципы: Попул. Очерк /Под общ. Ред. А.И.Ракитова, - 2-е изд., переработ. И доп.- М.: Политиздат, 1990.