- •Проблеми соціології науки……………………………………………...51
- •Тема 1. Предмет, функції і завдання філософії науки план
- •Розділ I. Сутність поняття філософії
- •1.1. Світогляд і філософія. Їхній взаємозв’язок
- •1.2. Основне питання філософії
- •1.2.1. Проблема істини. Практика як критерій істини
- •1.2.2. Вимоги до критеріїв істини. Критеріальна система
- •1.3. Структура теорії пізнання
- •Розділ II. Сутність поняття науки
- •2.1. Генезис науки. Закономірності розвитку науки та її функції
- •2.2. Структура науки
- •2.3. Питання методу науки
- •Розділ III. Філософія науки. Її предмет та призначення
- •3.1. Сутність поняття філософії науки
- •3.2. Три групи філософських проблем науки. Основні функції філософії науки
- •Висновки
- •Тема2. Генезис науки (1)
- •1. Розвиток науки в Німеччині
- •2. Проблеми науки у марксистській філософії
- •3. Ставлення до науки у некласичній філософії
- •4. Розвиток науки і ставлення до неї в XX столітті
- •Висновки
- •Література
- •Розділ і Розвиток науки у Стародавній Греції, феодальному суспільстві, в епоху Відродження
- •1.1. Філософія і знання Стародавньої Греції
- •1.2. Розвиток філософії і науки у феодальному суспільстві
- •1.3. Аналіз наукового знання в епоху Відродження.
- •Розділ II. Розвиток філософії і науки в період Нового часу.
- •Висновки.
- •Література
- •Тема 3. Проблеми соціології науки план
- •1. Наука — складний і специфічній об'єкт дослідження.
- •2. Еволюція концептуально-методологічних засад соціального аналізу науки.
- •Висновки.
- •Тема 6. Наука як форма суспільної свідомості та як феномен культури
- •I. Наука як форма суспільної свідомості
- •II. Наука як феномен культури
- •Висновки
- •Тема 7. Наука як феномен культури План
- •1. Загальні уявлення про науку і культуру
- •1.1. Поняття культури у філософії, її суть і структура
- •1.2 Феномен науки і особливості його аналізу
- •2. Головні аспекти культурної детермінації науки
- •2.1 Людиномірний характер наукових досліджень.
- •2.2 Соціокультурні основи науки.
- •2.3 Культурна цінність наукових знань
- •3.Принципи співвідношення науки і культури
- •Висновки
- •Література
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (1)
- •Розділ 1. Філософська концепція творчості.
- •Розділ 2. Історико-філософський контекст творчості.
- •Розділ 3. Розуміння сучасної творчості. Рівні і форми наукової творчості.
- •Розділ 4. Інтуїція і творчість.
- •Розділ 5. Творчість і особа.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (2) План
- •1 Філософська концепція творчості
- •1.1 Феномен творчості в філософії і науці
- •1.2 Зміст категорії творчості
- •1.3 Історичний аспект творчості
- •2 Сучасна концепція творчості
- •2.1 Суть сучасної концепції творчості
- •2.2 Етапи і структура творчого процесу
- •2.3 Гіпотеза – основна форма творчого пошуку
- •3. Протиріччя розвитку творчого процесу в науці
- •Тема 9. Методологія науки.
- •Розділ 1. Проблеми методології науки. Історичний екскурс
- •1.1. Розвиток методів наукового пізнання
- •1.2. Проблеми методу і методології в сучасній західній філософії
- •Розділ 2. Основне питання методології науки
- •2.1. Поняття методології науки
- •2.2. Основна проблема методології — обєктивність предмета наукового дослідження
- •Розділ 3. Методи наукового пізнання
- •3.1. Класифікація методів
- •3.2. Емпіричні методи
- •3.3. Теоретичні методи
- •Тема 10. Основні концепції філософії та методології науки
- •Розділ і основні ідеї позитивізму XIX ст.
- •Розділ іі марксистська філософська концепція науки
- •Розділ ііі неопозитивізм та його концепції
- •(Б. Рассел, м. Шлік, л. Вітгенштейн, р. Карнап, ф. Франк)
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Тема 11. Логіка та методологія наукового пізнання.
- •Наука як пізнавальна діяльність, соціальний інститут: феномен культури.
- •Тема 12.
- •Проблеми епістемології
- •Розділ ііі. Питання та проблеми розвитку науки
- •Розділ і. Теоретично-пізнавальні засади науки.
- •1.1. Становлення наукового пізнання як виду діяльності.
- •Розділ іі. Концепція істини та наукового пізнання.
- •2.1. Критерії істинності наукових знань.
- •2.1. Концепція істини та наукового пізнання к. Поппера та Феєрабенда.
- •Розділ III. Питання та проблеми розвитку науки.
- •3.1. Проблеми мови науки.
- •3.2. Еволюційні та революційні злети та кризи в розвитку науки, їх зумовленість.
- •3. 3. Наукове пізнання і розвитку сучасної науки.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 13.
- •Література вступ
- •1.Загальна та професійна етика. Проблеми етики наукового пізнання.
- •2. Проблеми гармонії істини, добра, прекрасного в творчості вченого. Досліди.
- •3. Мистецтво і наука і їх взаємодія і вплив.
- •Висновки
- •Література
- •Тема 14. Праксеологія науки. Вступ
- •Фундаментальні і прикладні знання
- •2.Технологія впровадження наукових знань у виробництво
- •Практична технологія
- •Динамізм технології
- •Конкретність технології
- •Матеріальна обумовленість технології
- •Логічність технології
- •Наукова технологія
- •Теоретична технологія
- •2.1. Метаморфози технології.
- •3. Нтр та нтп : сутність, соціальні наслідки, значення
- •4. Проблеми маркетингу в науці в умовах ринкових відносин
- •Висновок
- •Тема 15. Наука і цінності.
- •1. Аксіологічна функція науки.
- •Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •Цінності, як ядро світоглядної проблематики.
- •Висновок
- •Список використаних джерел.
- •Тема 15. Наука і цінності (2).
- •Розділ 1. Аксіологічна функція науки
- •Розділ 2.Історичний розвиток філософських уявлень.
- •Розділ 3. Цінності як ядро світоглядної проблематики
- •1. Людина як найвища цінність
- •З. Моральні цінності: їх основа і місце в ціннісній ієрархії
- •Л.Озеров
- •Висновки
- •Література
- •Тема 16. Антипозитивістські концепції науки.
- •1. Сутність позитивістських концепцій науки,
- •II.Сутність антипозитивістських концепцій науки.
- •Тема 17.
- •І. Поняття гуманітарних наук та їx генезис і.1. Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук
- •І.2. Специфіка гуманітарної області знання
- •І.3. Генезис наукових форм гуманітарного пізнання
- •Іі. Проблема диференціації наук та виникнення пограничних наук іі.1. Диференціація наук на різних етапах розвитку людського пізнання
- •Іі.2. Виникнення пограничних наук
- •Іі.3. Синтетичні галузі знання
- •Ііі. Гуманітарна освіта і її роль у розвитку суспільства ііі.1. Функції гуманітарної освіти
- •Ііі.2. Проблема трансформації гуманітарної освіти в україні
- •Висновки
- •IV. Література
- •Тема 17.
- •Розділ і. Загальні тенденції зародження та формування гуманітарних наук
- •Розділ II. Гуманітарна освіта та її роль у розвитку сучасного українського суспільства
- •Висновки
- •Використана література
- •Тема 18. Специфіка розвитку природничо- математичних наук
- •1. Розвиток природничих, математичних, технічних наук та їх вплив на розвиток суспільства.
- •1.1. Розвиток і значення математичних наук.
- •1.2. Розвиток природничих наук
- •1.3. Розвиток та значення технічних наук.
- •2. Розвиток прикладних та фундаментальних наук
- •3. Розвиток комп'ютерної техніки, сучасне і майбутнє
- •Висновки
- •Тема 19. Перспективи розвитку науки план
- •І. Перспективи розвитку гуманітарних, природничо-математичних, технічних наук.
- •Іі. Математизація і комп’ютеризація усіх наукових досліджень та сфери суспільного життя.
- •Література
- •Тема 20. Філософія освіти в сучасній Україні
- •Розділ I. Українська філософія освіти
- •1.1. Поняття про філософію освіти
- •1.2. Основні структурні рівні філософії освіти
- •1.3. Сучасні педагогічні парадигми
- •1.4. Українська філософія як методологія освіти
- •1.5. Класифікація сучасних напрямків філософії освіти
- •Розділ II. Перспективи розвитку філософії освіти в сучасній Україні
- •Питання реформування системи освіти
- •2.2.Особистісно-орієнтоване навчання
- •Висновки
- •Література
Тема 3. Проблеми соціології науки план
ВСТУП.
-
Наука - складний і специфічній об'єкт дослідження.
-
Еволюція концептуально-методологічних засад соціального аналізу науки.
ВИСНОВКИ.
ВСТУП.
Те, що наука є інститут в якому десятки чи навіть сотні тисяч людей знайшли свою професію, — результат досить недавнього розвитку. Лише в 20ст. професія вченого стає на рівень по значимості з більш старими професіями священиків та законників. В теперішній час багатьом людям незалежно від їх спеціальності наука стала родом діяльності, що здійснюється певними людьми — вченими. Саме ж по собі слово "наука" (science) не дуже древнього походження. Вевел вперше вжив слово "вчений" (scientist) в 1840 році в своїй "Філософії індуктивних наук". "Нам вкрай необхідно підібрати назву для описання того, хто займається наукою. Взагалі я схильний називати його Вченим".[1:19] В нашому розумінні це люди розрізнені: одні з них займаються складними вирахуваннями і доведеннями, а інші працюють в таємних і секретних лабораторіях з дивними апаратами. Таке ставлення дійсно має деяке оправдання: хоча наука і розвивається, все більш впливаючи на наше повсякденне життя, вона не стає від цього більш зрозумілою нам. Наука вже набула стільки рис, характерних для вільних професій, включаючи і такі вільні професії, які вимагають довгої практики і серйозного навчання, що, як загальновизнано, набагато легше розпізнати, ніж пізнати, що таке наука. Дійсно, легко визначити науку як те, що роблять вчені.
Наука — результат людської діяльності, яка завжди носить суспільний характер. Наукова, тобто творча діяльність, що породжує нове знання, може здійснюватись лише на базі досягнень попередників і в кооперації із сучасниками.
В СРСР вже в 20 рр. 20 ст. проводились досить широкі досліди аспектів розвитку науки. Але потім вони були припинені. Однак вони вплинули на розвиток досліджень такого роду в інших країнах. В Англії, наприклад, склалась група вчених на чолі з Дж. Берналом, яка опублікувала в 30-х рр. свою відому роботу "Соціальні функції науки" заклавши основи "науки про науку". В США в 30-х рр. проводив такого роду дослідження Р.Мертон.
Але достатньо систематично соціологія науки почала розвиватися в післявоєнний період, особливо в 60-і рр. До цього часу вже достатньо чітко виявилось, що професія вченого стала масовою професією, що велике місце в науці почали займати колективні форми діяльності. Різко зросла соціальна роль науки, а разом із тим постало завдання підвищення ефективності наукової діяльності. Виникає потреба у вивченні соціальних факторів, приведення в дію яких могло б сприяти вирішенню цього завдання. В цих умовах соціологія науки набула не тільки теоретичне, але й практичне значення для цілей управління в сфері науки.
Проблемне коло соціології науки досить широке: структура і динаміка (мобільність) наукових кадрів у співвідношенні з когнітивними процесами, забезпеченням нових наукових напрямків; соціальні аспекти організації наукової праці, наукові комунікації, система формальних і не формальних відносин у науці, їх вплив на продуктивність вчених; розподіл праці, соціальні проблеми що виникають у зв’язку з процесом диференціації та інтеграції в науці; з розвитком міждисциплінарних досліджень; соціальні норми і цінності що регулюють поведінку вчених, оцінка і стимули їх праці, інституціональні та особисті аспекти наукової діяльності, їх співвідношення.
Велике коло проблем виникає у зв’язку з співвідношенням науки і суспільства в двох планах: вплив суспільства на науку і зворотній вплив науки на суспільство, інтеграція науки в суспільство, взаємозв’язок науки і культури, вплив демократизації на науку, проблеми перебудови в науці, а також інтенсивного розвитку науки, тобто отримання нових результатів, виконання соціального замовлення наукою за рахунок використання якісних показників: кращої організації, більш вдосконаленої технології досліджень, підвищення рівня кваліфікації кадрів і т.д. Все більш суттєвою проблемою стає комплексне дослідження науки, що передбачає кооперацію соціології науки з іншими дисциплінами наукознавства, в тому числі з економікою, психологією, організацією науки, більш ширше використання науково метричних методів.