4. Проблеми маркетингу в науці в умовах ринкових відносин

У ході історичного розвитку суспільства змінювались умови розвитку науки. Одним з факторів цих умов виступає єкономічна модель розвитку, яку дане суспільство взяло за основну. На сьогодні модель ринкових відносин вважається оптимальною для побудови цивілізованих економічних відносин та розвитку суспільства взагалі. Такі відносини передбачають існування приватної власності. Це породжує проблему перетворення наукових знань в предмет купівлі – продажу, що суперечить суспільному характеру науки. Практичне застосування наукових знань наштовхується на проблему маркетингу в науці. Іншими словами, ми стикаємось з такими питаннями як захист результатів наукової праці, попит та пропозиція у сфері наукових відкриттів, економічна доцільність застосування наукових знань у виробництві, патентування та інші. Як результат, отримання прибутків превалює над суспільним прогресом. Дуже часто наукові відкриття та винаходи не реалізуються у виробництві тільки тому, що це комусь невигідно. Відкриття Дені Папеном парової машини в 1707 році було придушене власниками парусних суден. Застосування перемінного току замість постійного привело до жорсткої конкурентної боротьби в США в 19 ст. Синтетичний матеріал нейлон знайшов широке використання у промисловості лише через тридцять років після свого відкриття.

“ Крадіжка розуму “ веде до масової міграції вчених зарубіж.

Наукові відкриття тримаються в секреті. Вченим, що володіють певною інформацією, забороняють відвідувати конференції, публікувати свої статті.

У сфері патентної політики розгоряються справжні баталії, коли вчених шантажують та дезорієнтують.

Науковий шпіонаж та контршпіонаж навколо науки став нормою життя нашого суспільства.В результаті наукові знання стають предметом махінацій та міжнародних скандалів, у які часто втягнуті самі вчені. Сьогодні організації, що займаються науковою діяльністю, створюють підрозділи, які займаються розвідкою результатів наукових досліджень конкурентів та охороною власних секретів. Причинами такого стану речей є неготовність нашого суспільства до глобальної інтеграції, амбіції окремих політиків та ін.

Як бачимо, проблема застосування наукових знань включає в себе не тільки технічний та технологічний, але й економічний, політичний та інші аспекти. Її вирішення повинно відбуватись через усвідомлення значущості наково – технічного прогресу, важливість рівномірного екологічного, політичного, науково – технічного й культурного розвитку, що у результаті сприятиме виживанню людства, його подальшому розвитку та вдосконаленню у взаємопов’язаному та цілісному світі.

Висновок

Наша робота дозволяє нам зробити ряд висновків. В структурі наукових знань виділяють фундаментальні та прикладні знання.

Фундаментальні знання є результатом відкриття законів, взаємозв’язків, явищ природи і суспільства. Практичне застосування цих знань частіше набирає вигляду нових теоретичних висновків, понять, концепцій, гіпотез, теорій, які направлені на підтримання функціонування самої науки та вирішення її внутрішніх потреб.

Прикладні знання – це знання, які направлені на асиміляцію науки з іншими видами людської діяльності та їх вдосконалення. Їх практичне застосування пов’язане з задоволенням матеріальних інтересів суспільства.

Для ефективного застосування наукових знань на практиці застосовуються технології. Саме поняття перекладається як “ вчення про майстерність, мистецтво “. Отже, технологія – це шлях застосування наукових знань на практиці з метою виробництва споживчих вартостей, зміни способу буття. У структурі цього поняття виділяють теоретичну, наукову та практичну технологію, кожна з яких має свої характерні ознаки.

Результатом ефективного застосування наукових знань є науково – технічний прогрес.

НТП – це радикальний технологічний переворот у розвитку продуктивних сил суспільства, пролог нової технічної епохи, який супроводжується не лише глибокими якісними перетвореннями цих сил, а й змінами у виробничих відносинах, у способі життя людей.

Застосування наукових знань в умовах сучасних ринкових відносин передбачає вирішення ряду проблем, направлених на захист науковців та результатів їх діяльності, державну підтримку наукових досліджень, активне співробітництво вчених та обмін передовими науковими технологіями, що призведе до загального суспільного прогресу у планетарному масштабі.

Список використаних джерел

1. Рассел Б. Історія західної філософії.- М. 1959. – 387 с.

2. Хайдегер М. Час та буття.- М. 1988

3. Скачков Ю. В. Поліфункціональність науки // Питання філософії.- 1995.- N11

4. Наука і технологія : методологічні та соціально – економічні аспекти взаємодії.- М. 1990

5. Йорданов Н. Наука як логічна і суспільна система.- К. 1979

6. Спіркін А. Г. Основи філософії.- М. 1988. – 592 с.

7. Сухотін А. Наука та інформація.- М.1985.- 248 с.