Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФІЛОСОФІЯ тематичний_план.doc
Скачиваний:
79
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Розділ 2. Основне питання методології науки

2.1. Поняття методології науки

Поняття «методологія» має два основних значення: система певних способів і засобів, які застосовують в тій чи іншій сфері; вчення про цю систему, загальна теорія методу, теорія в дії.

Методолгія як загальна теорія методу формувалася у зв’язку з необхідністю узагальнення і розробки тих методів, засобів і прийомів, які були відкриті в філософії, науці та інших формах діяльності людей. Історично первинно, як ми вже згадували вище, методологія розроблялася в рамках філософії. Тому методологія тісно повязана з філософією, особливо з такими її різновидами як гносеологія і діалектика.

Методологія наукового пізнання вивчає методи наукового дослідження. До них відносяться, по-перше, вихідні основи і принципи наукового дослідження і, по-друге, прийоми і способи емпіричного і теоретичного дослідження в науці, які спираються на ці принципи [8: 18]. Тому методологію розглядають як вчення про вихідні основи (принципи) пізнання і як вчення про способи і прийоми дослідження, які опираються на ці основи.

У вченні про вихідні основи пізнання аналізуються і оцінюються ті філософські уявлення і погляди, на які дослідник опирається в процесі пізнання. Отже, ця частина методології безпосередньо повязана з філософією. У вченні про способи і прийоми дослідження розглядаються загальні сторони окремих методів пізнання, які складають загальну методику дослідження.

Методологія в певному розумінні є «вужчим „ поняттям, ніж теорія пізнання, оскільки остання не обмежується дослідженням форм і методів пізнання, відношення знання і реальності, суб’єкта і об’єкта пізнання, можливостей і меж пізнання, критеріїв його істинності. З іншого боку, методологія — «ширше» поняття від гносеології, оскільки її цікавлять не лише методи пізнання, але і всі інші форми людської діяльності.

Отже, методологія — це певна система методів та форм, засобів та видів пізнання. Під меттодологією розуміють вчення про методи наукового пізнання та перетворення дійсності. Крім цього, це один з аспектів гносеології, який розробляється одним з її розділів.

2.2. Основна проблема методології — обєктивність предмета наукового дослідження

Як уже згадувалося, методологія повинна включати деякі загальні положення про вихідні принципи пізнання. До них слід віднести проблему об’єктивності предмета наукового дослідження.

Методологія наукового пізнання є не лише вченням про шляхи і засоби одержання знань. Це також вчення і про вихідні основи і принципи пізнання.

Будь-яка методологія обов’язково повинна мати відповідну філосовську основу. Для наукового пізнання вихідними положеннями є, по-перше, визнання об’єктивного існування предмета дослідження і, по-друге, розгляд пізнання як процесу відображення пізнавального об’єкта пізнаваючим. З цього випливає, що предмет науки — зовнішній матеріальний світ, тобто об’єктивні явища і закони природи і суспільства [5: 44].

В тому, що існування зовнішнього світу визнається вихідним у пізнанні і підтверджується у пізнанні, немає ніякого догматизму. Це положення вихідне в одному виді пізнання — філософському, а підтверджується воно в інших видах пізнання — буденному і науковому.

Наукове пізнання, опираючись на філософське, визнає існування зовнішнього світу як обґрунтоване в філософії, але в свою чергу підтверджує його. А оскільки висновки науки підтверджуються на практиці, то підтверджуються і її вихідні положення, в тому числі і визнання існування зовнішнього світу.

Стосовно ж буденного пізнання, то в ньому суб’єкт опирається на такі уявлення про світ, які безпосередньо перевіряються у щоденній практиці. Особливістю таких щоденних уявлень є те, що їх легко перевірити і оцінити. Надалі ця оцінка уточнюється і поглиблюється в процесі наукового експеримента і в практиці суспільного розвитку.

В сучасній науці також функціонує і багаторівнева концепція методологічного знання. Згідно з нею, методи поділяють на філосовські (діалектичний, метафізичний, аналітичний, інтуїтивний, феноменологічний, герменевтичний), загальнонаукові, дисциплінарні, методи міждисциплінарного дослідження, часткові методи [4: 123; 5; 182–186]. Проте згадана вище класифікація користується більшою популярністю і є більш зручнішою для аналізу.