- •Проблеми соціології науки……………………………………………...51
- •Тема 1. Предмет, функції і завдання філософії науки план
- •Розділ I. Сутність поняття філософії
- •1.1. Світогляд і філософія. Їхній взаємозв’язок
- •1.2. Основне питання філософії
- •1.2.1. Проблема істини. Практика як критерій істини
- •1.2.2. Вимоги до критеріїв істини. Критеріальна система
- •1.3. Структура теорії пізнання
- •2.1. Генезис науки. Закономірності розвитку науки та її функції
- •Розділ II. Сутність поняття науки
- •2.2. Структура науки
- •2.3. Питання методу науки
- •Розділ III. Філософія науки. Її предмет та призначення
- •3.1. Сутність поняття філософії науки
- •3.2. Три групи філософських проблем науки. Основні функції філософії науки
- •Висновки
- •Тема2. Генезис науки (1)
- •1. Розвиток науки в Німеччині
- •2. Проблеми науки у марксистській філософії
- •3. Ставлення до науки у некласичній філософії
- •4. Розвиток науки і ставлення до неї в XX столітті
- •Висновки
- •Література
- •Розділ і Розвиток науки у Стародавній Греції, феодальному суспільстві, в епоху Відродження
- •1.1. Філософія і знання Стародавньої Греції
- •1.2. Розвиток філософії і науки у феодальному суспільстві
- •1.3. Аналіз наукового знання в епоху Відродження.
- •Розділ II. Розвиток філософії і науки в період Нового часу.
- •Висновки.
- •Література
- •Тема 3. Проблеми соціології науки план
- •1. Наука — складний і специфічній об'єкт дослідження.
- •2. Еволюція концептуально-методологічних засад соціального аналізу науки.
- •Висновки.
- •Тема 6. Наука як форма суспільної свідомості та як феномен культури
- •I. Наука як форма суспільної свідомості
- •II. Наука як феномен культури
- •Висновки
- •Тема 7. Наука як феномен культури План
- •1. Загальні уявлення про науку і культуру
- •1.1. Поняття культури у філософії, її суть і структура
- •1.2 Феномен науки і особливості його аналізу
- •2. Головні аспекти культурної детермінації науки
- •2.1 Людиномірний характер наукових досліджень.
- •2.2 Соціокультурні основи науки.
- •2.3 Культурна цінність наукових знань
- •3.Принципи співвідношення науки і культури
- •Висновки
- •Література
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (1)
- •Розділ 1. Філософська концепція творчості.
- •Розділ 2. Історико-філософський контекст творчості.
- •Розділ 3. Розуміння сучасної творчості. Рівні і форми наукової творчості.
- •Розділ 4. Інтуїція і творчість.
- •Розділ 5. Творчість і особа.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (2) План
- •1 Філософська концепція творчості
- •1.1 Феномен творчості в філософії і науці
- •1.2 Зміст категорії творчості
- •1.3 Історичний аспект творчості
- •2 Сучасна концепція творчості
- •2.1 Суть сучасної концепції творчості
- •2.2 Етапи і структура творчого процесу
- •2.3 Гіпотеза – основна форма творчого пошуку
- •3. Протиріччя розвитку творчого процесу в науці
- •Тема 9. Методологія науки.
- •Розділ 1. Проблеми методології науки. Історичний екскурс
- •1.1. Розвиток методів наукового пізнання
- •1.2. Проблеми методу і методології в сучасній західній філософії
- •Розділ 2. Основне питання методології науки
- •2.1. Поняття методології науки
- •2.2. Основна проблема методології — обєктивність предмета наукового дослідження
- •Розділ 3. Методи наукового пізнання
- •3.1. Класифікація методів
- •3.2. Емпіричні методи
- •3.3. Теоретичні методи
- •Тема 10. Основні концепції філософії та методології науки
- •Розділ і основні ідеї позитивізму XIX ст.
- •Розділ іі марксистська філософська концепція науки
- •Розділ ііі неопозитивізм та його концепції
- •(Б. Рассел, м. Шлік, л. Вітгенштейн, р. Карнап, ф. Франк)
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Тема 11. Логіка та методологія наукового пізнання.
- •Наука як пізнавальна діяльність, соціальний інститут: феномен культури.
- •Тема 12.
- •Проблеми епістемології
- •Розділ ііі. Питання та проблеми розвитку науки
- •Розділ і. Теоретично-пізнавальні засади науки.
- •1.1. Становлення наукового пізнання як виду діяльності.
- •Розділ іі. Концепція істини та наукового пізнання.
- •2.1. Критерії істинності наукових знань.
- •2.1. Концепція істини та наукового пізнання к. Поппера та Феєрабенда.
- •Розділ III. Питання та проблеми розвитку науки.
- •3.1. Проблеми мови науки.
- •3.2. Еволюційні та революційні злети та кризи в розвитку науки, їх зумовленість.
- •3. 3. Наукове пізнання і розвитку сучасної науки.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 13.
- •Література вступ
- •1.Загальна та професійна етика. Проблеми етики наукового пізнання.
- •2. Проблеми гармонії істини, добра, прекрасного в творчості вченого. Досліди.
- •3. Мистецтво і наука і їх взаємодія і вплив.
- •Висновки
- •Література
- •Тема 14. Праксеологія науки. Вступ
- •Фундаментальні і прикладні знання
- •2.Технологія впровадження наукових знань у виробництво
- •Практична технологія
- •Динамізм технології
- •Конкретність технології
- •Матеріальна обумовленість технології
- •Логічність технології
- •Наукова технологія
- •Теоретична технологія
- •2.1. Метаморфози технології.
- •3. Нтр та нтп : сутність, соціальні наслідки, значення
- •4. Проблеми маркетингу в науці в умовах ринкових відносин
- •Висновок
- •Тема 15. Наука і цінності.
- •1. Аксіологічна функція науки.
- •Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •Цінності, як ядро світоглядної проблематики.
- •Висновок
- •Список використаних джерел.
- •Тема 15. Наука і цінності (2).
- •Розділ 1. Аксіологічна функція науки
- •Розділ 2.Історичний розвиток філософських уявлень.
- •Розділ 3. Цінності як ядро світоглядної проблематики
- •1. Людина як найвища цінність
- •З. Моральні цінності: їх основа і місце в ціннісній ієрархії
- •Л.Озеров
- •Висновки
- •Література
- •Тема 16. Антипозитивістські концепції науки.
- •1. Сутність позитивістських концепцій науки,
- •II.Сутність антипозитивістських концепцій науки.
- •Тема 17.
- •І. Поняття гуманітарних наук та їx генезис і.1. Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук
- •І.2. Специфіка гуманітарної області знання
- •І.3. Генезис наукових форм гуманітарного пізнання
- •Іі. Проблема диференціації наук та виникнення пограничних наук іі.1. Диференціація наук на різних етапах розвитку людського пізнання
- •Іі.2. Виникнення пограничних наук
- •Іі.3. Синтетичні галузі знання
- •Ііі. Гуманітарна освіта і її роль у розвитку суспільства ііі.1. Функції гуманітарної освіти
- •Ііі.2. Проблема трансформації гуманітарної освіти в україні
- •Висновки
- •IV. Література
- •Тема 17.
- •Розділ і. Загальні тенденції зародження та формування гуманітарних наук
- •Розділ II. Гуманітарна освіта та її роль у розвитку сучасного українського суспільства
- •Висновки
- •Використана література
- •Тема 18. Специфіка розвитку природничо- математичних наук
- •1. Розвиток природничих, математичних, технічних наук та їх вплив на розвиток суспільства.
- •1.1. Розвиток і значення математичних наук.
- •1.2. Розвиток природничих наук
- •1.3. Розвиток та значення технічних наук.
- •2. Розвиток прикладних та фундаментальних наук
- •3. Розвиток комп'ютерної техніки, сучасне і майбутнє
- •Висновки
- •Тема 19. Перспективи розвитку науки план
- •І. Перспективи розвитку гуманітарних, природничо-математичних, технічних наук.
- •Іі. Математизація і комп’ютеризація усіх наукових досліджень та сфери суспільного життя.
- •Література
- •Тема 20. Філософія освіти в сучасній Україні
- •Розділ I. Українська філософія освіти
- •1.1. Поняття про філософію освіти
- •1.2. Основні структурні рівні філософії освіти
- •1.3. Сучасні педагогічні парадигми
- •1.4. Українська філософія як методологія освіти
- •1.5. Класифікація сучасних напрямків філософії освіти
- •Розділ II. Перспективи розвитку філософії освіти в сучасній Україні
- •Питання реформування системи освіти
- •2.2.Особистісно-орієнтоване навчання
- •Висновки
- •Література
Висновки
XX століття – це бурхливий розвиток науки і техніки у всіх промислових країнах, тому етичні проблеми науки посідають значне місце. Як ми бачили, що етичні проблеми включають у себе взаємодію вчених і суспільство.
Особливу важливість, як ми побачили, набирає вплив моральних факторів на наукову роботу всього розвитку суспільства. Багато вчених не відводять моральним факторам належного місця, бо повністю не розроблені питання етики науки, особливо питання професійної етики вченого / хоч я в своєму дослідженні розглянула різні види професійної етики/.
В професійній діяльності вченого повинно бути присутні такі поняття, як істина, добро і прекрасне. Ви спитаєте чому? Кожне наукове відкриття має бути істинним, тобто правильним, повинно приносити людям добро. В творчій діяльності вченого повинно бути присутнє поняття прекрасне, яке даній роботі дає певного етичного вигляду. Мистецтво є етичною категорією. Мистецтво і наука взаємовпливають одне на одного. Слід спочатку сказати про вплив мистецтва на науку. Воно являється важливим засобом пізнання суспільних відносин, багато творів мистецтва являються важливим джерелом знань в суспільстві. Коли мистецтво впливає на науку, це в більшій степені наука впливає на мистецтво, причому цей вплив зростає.
Оnже, етичні проблеми дуже важливі і які слід розглядати в сучасному суспільстві і приділяти велику увагу.
Література
1.Ангелова А.Етичні проблеми науки. - Софія.-1973.-143 с.
2.Белякова Г. Професійна етика. - М.: Знання. 1975.-64 с.
3.Філатов В. Наукове пізнання і світ людини. - М.-1989.- 269 с.
4.Лазар М. Лейман Н. НТР і моральні фактори наукової діяльності. - Л.- 1978.- 158 с.
5.Фролов К. Прогрес науки і майбутнє людини. - М.: Політіздат. 1975.-224 с.
6.Єремеев А. Століття науки і мистецтва. - М.-1966.-267 с.
7. Співдружність наукових таємниць і мистецтва /під. ред. Мейлаха Б. М.- 1968.- 448 с.
8.Проблеми розвитку науки і наукового мистецтва. - Ростов на Дону.-1971.- 168 с.
Тема 14. Праксеологія науки. Вступ
Наука являється однією з визначальних особливостей сучасної культури і, можливо, самим динамічним її компонентом. Сьогодні ми не можемо обговорювати соціальні, культурні, антропологічні проблеми, не беручи до уваги науку. Жодна з найвизначніших філософських концепцій минулого століття не могла обійти феномен науки, не виразити свого відношення до неї взагалі і до тих світоглядних проблем, які вона поставила перед собою. Що таке наука ? Яка головна соціальна роль науки ? Що таке наукове знання та яке їх практичне застосування ? Чи можна за допомогою цього знання дати відповідь на світоглядні питання ? Обговорення усіх цих та багатьох інших запитань супроводжувало становлення і розвиток сучасної науки та було необхідною формою усвідомлення як самої науки так і тієї цивілізації, в рамках котрої стало можливим наукове відношення до світу. Сьогодні ці питання є особливо гострими. Це пов’язано, насамперед, з тією ситуацією, в котрій опинилась сучасне суспільство. З однієї сторони, ми виявляємо небаченні перспективи науки та техніки , що базується на ній. Сучасне суспільство вже вступає в інформаційну стадію свого розвитку,
раціоналізація усього соціального життя стає не тільки можливою, але й необхідною. З іншої сторони, розвиток цивілізації одностороннього технологічного типу має свої бар’єри, що пов’язані і з глобальними екологічними катаклізмами і з неможливістю тотального управління соціальними процесами. Саме від розуміння цих проблем та від пошуку шляхів оптимального застосування наукових знань щодо їх вирішення залежить розвиток нашого суспільства. У цьому контексті наука виступає як елемент соціологічної структури суспільства, як специфічне виробництво, що створює нові наукові знання. Вона постає як специфічний соціальний інститут, де реалізується наукова діяльність, в ході якої виникають певні соціальні відносини. Наука є складовою частиною соціального організму. Її виникнення та розвиток детерміновані виробництвом та технікою. Наука розвивається шляхом узагальнення усього досвіду, набутого в процесі функціонування і розвитку суспільної системи. Виробничі відносини та конкретні соціальні та економічні умови теж мають вплив на розвиток науки. Короткий огляд згаданих фактів, питань дозволяє нам зробити висновок, що проблема практичного застосування наукових знань в контексті розвитку науки та її впливу на розвиток суспільства є надзвичайно актуальною. Розгляд цього питання, яке є основною проблематикою нашої роботи передбачає розкриття структури наукових знань та технології їх практичного застосування, визначення суті науково-технічного прогресу як прямого результату ефективного використання науки на практиці та проблем маркетингу в науці в умовах ринкової економіки.