2.Технологія впровадження наукових знань у виробництво

Перед тим як говорити про основні види технологій потрібно дати загальну характеристику відносин технології та науки. Оскільки основним завданням науки є дослідження навколишньої дійсності, то відкритим залишається питання про застосування результатів наукових досліджень на практиці. Питання практичного застосування науки, її включення в різноманітні сфери практичної діяльності людини сьогодні характеризуються як питання технології. Її суть полягає у застосуванні наукових знань на практиці з метою виробництва предметів споживання, з метою зміни, вдосконалення контролю умов життя.

Коли сьогодні розглядаються проблеми технології, то постає питання про направленість її розвитку, її вплив на життя суспільства. Інколи говорять, що кожне технологічне досягнення є амбівалентним, тобто воно може використовуватись в залежності від підходу до нього чи конкретної ситуації на користь або на шкоду суспільству. Більше того, деякі технології в ході свого розвитку можуть мати негативні побічні наслідки, тому технологічний розвиток вимагає постійного розуміння та контролю. Сьогодні суспільство оволоділо такими силами, дію яких можна порівняти з геологічними і, які загрожують людству самознищенням. Тому і постає питання про направленість технологічного розвитку суспільства та про відповідальність за його наслідки.

Сучасна технологія є неоднозначною за своєю суттю і має декілька аспектів. Поділ наукового знання виражається у цих аспектах. Найважливіші з них – об’єктивний та суб’єктивний. Останній в свою чергу включає наукову та теоретичну сторону. Таким чином ми зіштовхуємось з проблемою суб’єктивного і об’єктивного в технології, тобто з практичною і теоретичною технологіями.

Практична технологія

Практична технологія – це відпрацьована досвідом сукупність процесів та операцій по створенню певного виду споживчої вартості. Дана технологія може бути описана, зображена, представлена. Завдання діючої технології змінюються в залежності від умов її функціонування. До основних завдань в сфері матеріального виробництва відносяться : пошук та реалізація засобів інтенсифікації технологічних процесів ; контроль технологічних засобів виробництва ; зміна умов виробництва.

Характерними ознаками об’єктивної, діючої технології є динамізм, конкретність, матеріальна обумовленість та логічність ( строга послідовність дій, операцій, рухів ).

Динамізм технології

Динамізм технології відображає виконання будь- яких процесів, рухів, дій, проміжні стани котрих можна зобразити у вигляді умовних позначень, схем, креслень, а повністю – за допомогою сучасних технічних засобів. Це можуть бути виробничі, фізіологічні, управлінські чи інструктивні, а також творчі процеси.

Ці процеси відбуваються при обов’язковій участі людини.Елементами процесу праці являються праця, предмет праці і засоби праці. На даній тріаді засновані всі види діяльності, будь – яка технологія і будь – яке виробництво.

Об’єднання праці з її предметом становить зміст технологічного процесу перетворення останнього в готову продукцію, а також являється суттю взаємодії людини і природи.

Щоб отримати результат своєї діяльності, людина повинна знати закони як відбувається зміна предметів праці і вміло користуватись ними (практична технологія ). Раніше ці закони пізнавались безпосередньо через працю, набуття досвіду, який передавався з покоління до покоління. У сфері ж матеріального виробництва ситуація різко змінилась. Предмети праці тут виступають як ланка між наукою і виробництвом. При цьому велику роль грають засоби праці ( техніка ). Досягнутий рівень їх розвитку позбавив людей безпосереднього впливу на предмет праці. Людина лише керує складними машинами. Тому сучасна технологія, абстрагуючись від конкретної та колективної праці, вивчає взаємодію засобів виробництва в процесі ціленаправленої діяльності людини, що і дало змогу виділити технологію в окрему наукову дисципліну.