- •Проблеми соціології науки……………………………………………...51
- •Тема 1. Предмет, функції і завдання філософії науки план
- •Розділ I. Сутність поняття філософії
- •1.1. Світогляд і філософія. Їхній взаємозв’язок
- •1.2. Основне питання філософії
- •1.2.1. Проблема істини. Практика як критерій істини
- •1.2.2. Вимоги до критеріїв істини. Критеріальна система
- •1.3. Структура теорії пізнання
- •2.1. Генезис науки. Закономірності розвитку науки та її функції
- •Розділ II. Сутність поняття науки
- •2.2. Структура науки
- •2.3. Питання методу науки
- •Розділ III. Філософія науки. Її предмет та призначення
- •3.1. Сутність поняття філософії науки
- •3.2. Три групи філософських проблем науки. Основні функції філософії науки
- •Висновки
- •Тема2. Генезис науки (1)
- •1. Розвиток науки в Німеччині
- •2. Проблеми науки у марксистській філософії
- •3. Ставлення до науки у некласичній філософії
- •4. Розвиток науки і ставлення до неї в XX столітті
- •Висновки
- •Література
- •Розділ і Розвиток науки у Стародавній Греції, феодальному суспільстві, в епоху Відродження
- •1.1. Філософія і знання Стародавньої Греції
- •1.2. Розвиток філософії і науки у феодальному суспільстві
- •1.3. Аналіз наукового знання в епоху Відродження.
- •Розділ II. Розвиток філософії і науки в період Нового часу.
- •Висновки.
- •Література
- •Тема 3. Проблеми соціології науки план
- •1. Наука — складний і специфічній об'єкт дослідження.
- •2. Еволюція концептуально-методологічних засад соціального аналізу науки.
- •Висновки.
- •Тема 6. Наука як форма суспільної свідомості та як феномен культури
- •I. Наука як форма суспільної свідомості
- •II. Наука як феномен культури
- •Висновки
- •Тема 7. Наука як феномен культури План
- •1. Загальні уявлення про науку і культуру
- •1.1. Поняття культури у філософії, її суть і структура
- •1.2 Феномен науки і особливості його аналізу
- •2. Головні аспекти культурної детермінації науки
- •2.1 Людиномірний характер наукових досліджень.
- •2.2 Соціокультурні основи науки.
- •2.3 Культурна цінність наукових знань
- •3.Принципи співвідношення науки і культури
- •Висновки
- •Література
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (1)
- •Розділ 1. Філософська концепція творчості.
- •Розділ 2. Історико-філософський контекст творчості.
- •Розділ 3. Розуміння сучасної творчості. Рівні і форми наукової творчості.
- •Розділ 4. Інтуїція і творчість.
- •Розділ 5. Творчість і особа.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (2) План
- •1 Філософська концепція творчості
- •1.1 Феномен творчості в філософії і науці
- •1.2 Зміст категорії творчості
- •1.3 Історичний аспект творчості
- •2 Сучасна концепція творчості
- •2.1 Суть сучасної концепції творчості
- •2.2 Етапи і структура творчого процесу
- •2.3 Гіпотеза – основна форма творчого пошуку
- •3. Протиріччя розвитку творчого процесу в науці
- •Тема 9. Методологія науки.
- •Розділ 1. Проблеми методології науки. Історичний екскурс
- •1.1. Розвиток методів наукового пізнання
- •1.2. Проблеми методу і методології в сучасній західній філософії
- •Розділ 2. Основне питання методології науки
- •2.1. Поняття методології науки
- •2.2. Основна проблема методології — обєктивність предмета наукового дослідження
- •Розділ 3. Методи наукового пізнання
- •3.1. Класифікація методів
- •3.2. Емпіричні методи
- •3.3. Теоретичні методи
- •Тема 10. Основні концепції філософії та методології науки
- •Розділ і основні ідеї позитивізму XIX ст.
- •Розділ іі марксистська філософська концепція науки
- •Розділ ііі неопозитивізм та його концепції
- •(Б. Рассел, м. Шлік, л. Вітгенштейн, р. Карнап, ф. Франк)
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Тема 11. Логіка та методологія наукового пізнання.
- •Наука як пізнавальна діяльність, соціальний інститут: феномен культури.
- •Тема 12.
- •Проблеми епістемології
- •Розділ ііі. Питання та проблеми розвитку науки
- •Розділ і. Теоретично-пізнавальні засади науки.
- •1.1. Становлення наукового пізнання як виду діяльності.
- •Розділ іі. Концепція істини та наукового пізнання.
- •2.1. Критерії істинності наукових знань.
- •2.1. Концепція істини та наукового пізнання к. Поппера та Феєрабенда.
- •Розділ III. Питання та проблеми розвитку науки.
- •3.1. Проблеми мови науки.
- •3.2. Еволюційні та революційні злети та кризи в розвитку науки, їх зумовленість.
- •3. 3. Наукове пізнання і розвитку сучасної науки.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 13.
- •Література вступ
- •1.Загальна та професійна етика. Проблеми етики наукового пізнання.
- •2. Проблеми гармонії істини, добра, прекрасного в творчості вченого. Досліди.
- •3. Мистецтво і наука і їх взаємодія і вплив.
- •Висновки
- •Література
- •Тема 14. Праксеологія науки. Вступ
- •Фундаментальні і прикладні знання
- •2.Технологія впровадження наукових знань у виробництво
- •Практична технологія
- •Динамізм технології
- •Конкретність технології
- •Матеріальна обумовленість технології
- •Логічність технології
- •Наукова технологія
- •Теоретична технологія
- •2.1. Метаморфози технології.
- •3. Нтр та нтп : сутність, соціальні наслідки, значення
- •4. Проблеми маркетингу в науці в умовах ринкових відносин
- •Висновок
- •Тема 15. Наука і цінності.
- •1. Аксіологічна функція науки.
- •Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •Цінності, як ядро світоглядної проблематики.
- •Висновок
- •Список використаних джерел.
- •Тема 15. Наука і цінності (2).
- •Розділ 1. Аксіологічна функція науки
- •Розділ 2.Історичний розвиток філософських уявлень.
- •Розділ 3. Цінності як ядро світоглядної проблематики
- •1. Людина як найвища цінність
- •З. Моральні цінності: їх основа і місце в ціннісній ієрархії
- •Л.Озеров
- •Висновки
- •Література
- •Тема 16. Антипозитивістські концепції науки.
- •1. Сутність позитивістських концепцій науки,
- •II.Сутність антипозитивістських концепцій науки.
- •Тема 17.
- •І. Поняття гуманітарних наук та їx генезис і.1. Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук
- •І.2. Специфіка гуманітарної області знання
- •І.3. Генезис наукових форм гуманітарного пізнання
- •Іі. Проблема диференціації наук та виникнення пограничних наук іі.1. Диференціація наук на різних етапах розвитку людського пізнання
- •Іі.2. Виникнення пограничних наук
- •Іі.3. Синтетичні галузі знання
- •Ііі. Гуманітарна освіта і її роль у розвитку суспільства ііі.1. Функції гуманітарної освіти
- •Ііі.2. Проблема трансформації гуманітарної освіти в україні
- •Висновки
- •IV. Література
- •Тема 17.
- •Розділ і. Загальні тенденції зародження та формування гуманітарних наук
- •Розділ II. Гуманітарна освіта та її роль у розвитку сучасного українського суспільства
- •Висновки
- •Використана література
- •Тема 18. Специфіка розвитку природничо- математичних наук
- •1. Розвиток природничих, математичних, технічних наук та їх вплив на розвиток суспільства.
- •1.1. Розвиток і значення математичних наук.
- •1.2. Розвиток природничих наук
- •1.3. Розвиток та значення технічних наук.
- •2. Розвиток прикладних та фундаментальних наук
- •3. Розвиток комп'ютерної техніки, сучасне і майбутнє
- •Висновки
- •Тема 19. Перспективи розвитку науки план
- •І. Перспективи розвитку гуманітарних, природничо-математичних, технічних наук.
- •Іі. Математизація і комп’ютеризація усіх наукових досліджень та сфери суспільного життя.
- •Література
- •Тема 20. Філософія освіти в сучасній Україні
- •Розділ I. Українська філософія освіти
- •1.1. Поняття про філософію освіти
- •1.2. Основні структурні рівні філософії освіти
- •1.3. Сучасні педагогічні парадигми
- •1.4. Українська філософія як методологія освіти
- •1.5. Класифікація сучасних напрямків філософії освіти
- •Розділ II. Перспективи розвитку філософії освіти в сучасній Україні
- •Питання реформування системи освіти
- •2.2.Особистісно-орієнтоване навчання
- •Висновки
- •Література
2.Технологія впровадження наукових знань у виробництво
Перед тим як говорити про основні види технологій потрібно дати загальну характеристику відносин технології та науки. Оскільки основним завданням науки є дослідження навколишньої дійсності, то відкритим залишається питання про застосування результатів наукових досліджень на практиці. Питання практичного застосування науки, її включення в різноманітні сфери практичної діяльності людини сьогодні характеризуються як питання технології. Її суть полягає у застосуванні наукових знань на практиці з метою виробництва предметів споживання, з метою зміни, вдосконалення контролю умов життя.
Коли сьогодні розглядаються проблеми технології, то постає питання про направленість її розвитку, її вплив на життя суспільства. Інколи говорять, що кожне технологічне досягнення є амбівалентним, тобто воно може використовуватись в залежності від підходу до нього чи конкретної ситуації на користь або на шкоду суспільству. Більше того, деякі технології в ході свого розвитку можуть мати негативні побічні наслідки, тому технологічний розвиток вимагає постійного розуміння та контролю. Сьогодні суспільство оволоділо такими силами, дію яких можна порівняти з геологічними і, які загрожують людству самознищенням. Тому і постає питання про направленість технологічного розвитку суспільства та про відповідальність за його наслідки.
Сучасна технологія є неоднозначною за своєю суттю і має декілька аспектів. Поділ наукового знання виражається у цих аспектах. Найважливіші з них – об’єктивний та суб’єктивний. Останній в свою чергу включає наукову та теоретичну сторону. Таким чином ми зіштовхуємось з проблемою суб’єктивного і об’єктивного в технології, тобто з практичною і теоретичною технологіями.
Практична технологія
Практична технологія – це відпрацьована досвідом сукупність процесів та операцій по створенню певного виду споживчої вартості. Дана технологія може бути описана, зображена, представлена. Завдання діючої технології змінюються в залежності від умов її функціонування. До основних завдань в сфері матеріального виробництва відносяться : пошук та реалізація засобів інтенсифікації технологічних процесів ; контроль технологічних засобів виробництва ; зміна умов виробництва.
Характерними ознаками об’єктивної, діючої технології є динамізм, конкретність, матеріальна обумовленість та логічність ( строга послідовність дій, операцій, рухів ).
Динамізм технології
Динамізм технології відображає виконання будь- яких процесів, рухів, дій, проміжні стани котрих можна зобразити у вигляді умовних позначень, схем, креслень, а повністю – за допомогою сучасних технічних засобів. Це можуть бути виробничі, фізіологічні, управлінські чи інструктивні, а також творчі процеси.
Ці процеси відбуваються при обов’язковій участі людини.Елементами процесу праці являються праця, предмет праці і засоби праці. На даній тріаді засновані всі види діяльності, будь – яка технологія і будь – яке виробництво.
Об’єднання праці з її предметом становить зміст технологічного процесу перетворення останнього в готову продукцію, а також являється суттю взаємодії людини і природи.
Щоб отримати результат своєї діяльності, людина повинна знати закони як відбувається зміна предметів праці і вміло користуватись ними (практична технологія ). Раніше ці закони пізнавались безпосередньо через працю, набуття досвіду, який передавався з покоління до покоління. У сфері ж матеріального виробництва ситуація різко змінилась. Предмети праці тут виступають як ланка між наукою і виробництвом. При цьому велику роль грають засоби праці ( техніка ). Досягнутий рівень їх розвитку позбавив людей безпосереднього впливу на предмет праці. Людина лише керує складними машинами. Тому сучасна технологія, абстрагуючись від конкретної та колективної праці, вивчає взаємодію засобів виробництва в процесі ціленаправленої діяльності людини, що і дало змогу виділити технологію в окрему наукову дисципліну.
