Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФІЛОСОФІЯ тематичний_план.doc
Скачиваний:
72
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
2.49 Mб
Скачать

3. Нтр та нтп : сутність, соціальні наслідки, значення

Довгий час розвиток науки і техніки відбувався повільно та відносно паралельно, незалежно один від одного. Техніка розвивалась, в основному опираючись на вдосконалення прийомів та способів практичного досвіду, таємниць ремесла, що передавались строго по канонах професії. В свою чергу наука розвивалась, як правило, незалежно від потреб виробництва, слідуючи своїй внутрішній логіці. Правда, тісний зв’язок наукових знань та практичних потреб проявлявся у сфері військового мистецтва, де вимагались точні наукові знання.

Початок науково – технічного прогресу датується 17 – 18 ст., час стрімкого соціального та економічного розвитку. Потреби торгівлі, флоту, мануфактурного виробництва вимагали теоретичного та експериментального вирішення ряду практичних промислових завдань. Подальший розвиток продуктивних сил на старій основі був неможливим. Правда, техніка як опредмечене знання так чи інакше завжди включала в себе результати наукового пізнання. У цьому сенсі розвиток техніки з самого початку передбачав розвиток науки. Однак тільки з переходом до машинного виробництва завдання розвитку науки з метою використання результатів для розвитку техніки отримало статус самостійного.

В загальному ході науково – технічного прогресу виділяють особливі віхи, які пов’язані з якісною трансформацією продуктивних сил, що приводить до різкого зростання продуктивності праці. Вони характеризують єтапи науково – технічної революції. Першим етапом став етап МЕХАНІЗАЦІЇ, машинізації виробництва, який звільнив людину від важкої фізичної праці.

Одним з головних напрямків сучасної науково – технічної революції та другим етапом у розвитку науково – технічного прогресу є АВТОМАТИЗАЦІЯ, яка пов’язана з науковими досягненнями у сфері автоматики, електроніки, обчислювальної техніки. Корінні зміни, що відбуваються сьогодні у продуктивних силах, направлені на повну автоматизацію виробництва в межах всього суспільства.

Новий єтап науково – технічного прогресу, початок якого припадає на 80 – ті рр., відкриває перспективи подальшого прискорення у розвитку продуктивних сил суспільства. Пріоритетними напрямками нового стану НТП стали мікроелектроніка, виробництво лазерів та новітніх засобів комунікації, створення робототехніки, інформатика, інженерна генетика, альтернативна енергетика і космонавтика, біотехнологія тощо.

Якщо попередній стан НТП, як правило, називали науково – технічним, то новий визначають як науково – технологічний, що відповідно відбито у чотирьохчленній формулі : наука – технологія – техніка – продукція. Сутність сучасної науково – технічної революції заключається в якісному перетворенні даних продуктивних сил на основі перетворення науки в безпосередню продуктивну силу. Це означає, що наукові знання стають невід’ємним компонентом практично кожного залученого у процесі виробництва. Управління виробництвом, технологічними процесами можливо лише на основі науки. Науково – дослідницька та конструкторська діяльність включається безпосередньо в структуру виробничого процесу. Виробництво, таким чином, все більше стає сферою практично – технологічного застосування науки.

Підкреслимо, що у системі сучасних наукоємких технологій провідне місце належить інформаційній технології, а її основний продукт – інформація – стає вирішальним чинником суспільного розвитку. В сучасних умовах роль інформації зростає, створюються надпотужні комп’ютери та накопичувачі інформації, інформаційні системи, машинні програми.

В основі інформатизації суспільства лежить комп’ютерна або інформаційна революція. Суть її складає перехід від масового виробництва і масового розподілу до “ демасованого виробництва “ і розподілу. Традиційне виробництво орієнтоване на випуск ідентичних виробів масових серій, “ демасоване “ – на випуск продукції невеликими партіями.

Незважаючи на домінуючий у сучасному суспільстві стан матеріальних чинників соціального прогресу, виживе і успішно функціонуватиме така соціальна система, яка освоїть великий обсяг інформації і доведе її до практичної реалізації у всіх сферах суспільного виробництва. Слід також враховувати, що інформація – це унікальний різновид ресурсів, який людина примножує, а не витрачає. [ 7 ]

Отже, сучасна науково – технічна революція є корінною перебудовою у розвитку продуктивних сил, а її основні риси – перетворення науки у провідну силу виробництва, введення автоматизованого управління, зміна технологічних методів виробництва та форм його організації. Все це передбачає якісну психологічну та моральну перебудову, а також зміну всього устрою життя людини. Таким чином, науково – технічна революція торкається не тільки виробничо – технологічних, економічних процесів, але й веде до змін в соціальній сфері, прискорює ритм самого життя, змінює характер та форми взаємодії людей ; вона, крім того, виводить людство на вирішення ряду актуальних проблем глобального соціального масштабу : екологічних, соціально – генетичних, проблем штучного інтелекту і т.д.

Як підсумок можна сказати, що науково – технічний прогрес є невпинним процесом передачі машинам та автоматам різних функцій, що їх виконує людина. Можна виділити дві його форми : традиційну, або еволюційну і революційну. Якщо суть першої полягає у вдосконаленні якісних характеристик різних механізмів та апаратів, то сутність другої форми криється в опануванні принципово новими засобами і предметами діяльності, які створюються на грунті нових закономірностей. Саме у другому випадку йдеться про науково – технічний прогрес.

Науково – технічний прогрес є переходом до принципово нових механічних засобів та способів суспільного виробництва, які базуються на більш високому рівні знань. До них належать машини для виробництва енергії, технологічні процеси, що створені на принципово нових способах дії, нові матеріали та ін.

Сучасність поставила перед нами складні та гострі проблеми. Вимога вирішити найпекучіші загальнолюдські завдання має спонукати суспільство до взаємодії. Виживання людства потребує якісно нових практичних рішень проблем взаємодії природи і суспільства. Реальні процеси змін суспільства стають особливо інтенсивними під дією науково – технічного прогресу.