
- •Проблеми соціології науки……………………………………………...51
- •Тема 1. Предмет, функції і завдання філософії науки план
- •Розділ I. Сутність поняття філософії
- •1.1. Світогляд і філософія. Їхній взаємозв’язок
- •1.2. Основне питання філософії
- •1.2.1. Проблема істини. Практика як критерій істини
- •1.2.2. Вимоги до критеріїв істини. Критеріальна система
- •1.3. Структура теорії пізнання
- •Розділ II. Сутність поняття науки
- •2.1. Генезис науки. Закономірності розвитку науки та її функції
- •2.2. Структура науки
- •2.3. Питання методу науки
- •Розділ III. Філософія науки. Її предмет та призначення
- •3.1. Сутність поняття філософії науки
- •3.2. Три групи філософських проблем науки. Основні функції філософії науки
- •Висновки
- •Тема2. Генезис науки (1)
- •1. Розвиток науки в Німеччині
- •2. Проблеми науки у марксистській філософії
- •3. Ставлення до науки у некласичній філософії
- •4. Розвиток науки і ставлення до неї в XX столітті
- •Висновки
- •Література
- •Розділ і Розвиток науки у Стародавній Греції, феодальному суспільстві, в епоху Відродження
- •1.1. Філософія і знання Стародавньої Греції
- •1.2. Розвиток філософії і науки у феодальному суспільстві
- •1.3. Аналіз наукового знання в епоху Відродження.
- •Розділ II. Розвиток філософії і науки в період Нового часу.
- •Висновки.
- •Література
- •Тема 3. Проблеми соціології науки план
- •1. Наука — складний і специфічній об'єкт дослідження.
- •2. Еволюція концептуально-методологічних засад соціального аналізу науки.
- •Висновки.
- •Тема 6. Наука як форма суспільної свідомості та як феномен культури
- •I. Наука як форма суспільної свідомості
- •II. Наука як феномен культури
- •Висновки
- •Тема 7. Наука як феномен культури План
- •1. Загальні уявлення про науку і культуру
- •1.1. Поняття культури у філософії, її суть і структура
- •1.2 Феномен науки і особливості його аналізу
- •2. Головні аспекти культурної детермінації науки
- •2.1 Людиномірний характер наукових досліджень.
- •2.2 Соціокультурні основи науки.
- •2.3 Культурна цінність наукових знань
- •3.Принципи співвідношення науки і культури
- •Висновки
- •Література
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (1)
- •Розділ 1. Філософська концепція творчості.
- •Розділ 2. Історико-філософський контекст творчості.
- •Розділ 3. Розуміння сучасної творчості. Рівні і форми наукової творчості.
- •Розділ 4. Інтуїція і творчість.
- •Розділ 5. Творчість і особа.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (2) План
- •1 Філософська концепція творчості
- •1.1 Феномен творчості в філософії і науці
- •1.2 Зміст категорії творчості
- •1.3 Історичний аспект творчості
- •2 Сучасна концепція творчості
- •2.1 Суть сучасної концепції творчості
- •2.2 Етапи і структура творчого процесу
- •2.3 Гіпотеза – основна форма творчого пошуку
- •3. Протиріччя розвитку творчого процесу в науці
- •Тема 9. Методологія науки.
- •Розділ 1. Проблеми методології науки. Історичний екскурс
- •1.1. Розвиток методів наукового пізнання
- •1.2. Проблеми методу і методології в сучасній західній філософії
- •Розділ 2. Основне питання методології науки
- •2.1. Поняття методології науки
- •2.2. Основна проблема методології — обєктивність предмета наукового дослідження
- •Розділ 3. Методи наукового пізнання
- •3.1. Класифікація методів
- •3.2. Емпіричні методи
- •3.3. Теоретичні методи
- •Тема 10. Основні концепції філософії та методології науки
- •Розділ і основні ідеї позитивізму XIX ст.
- •Розділ іі марксистська філософська концепція науки
- •Розділ ііі неопозитивізм та його концепції
- •(Б. Рассел, м. Шлік, л. Вітгенштейн, р. Карнап, ф. Франк)
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Тема 11. Логіка та методологія наукового пізнання.
- •Наука як пізнавальна діяльність, соціальний інститут: феномен культури.
- •Тема 12.
- •Проблеми епістемології
- •Розділ ііі. Питання та проблеми розвитку науки
- •Розділ і. Теоретично-пізнавальні засади науки.
- •1.1. Становлення наукового пізнання як виду діяльності.
- •Розділ іі. Концепція істини та наукового пізнання.
- •2.1. Критерії істинності наукових знань.
- •2.1. Концепція істини та наукового пізнання к. Поппера та Феєрабенда.
- •Розділ III. Питання та проблеми розвитку науки.
- •3.1. Проблеми мови науки.
- •3.2. Еволюційні та революційні злети та кризи в розвитку науки, їх зумовленість.
- •3. 3. Наукове пізнання і розвитку сучасної науки.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 13.
- •Література вступ
- •1.Загальна та професійна етика. Проблеми етики наукового пізнання.
- •2. Проблеми гармонії істини, добра, прекрасного в творчості вченого. Досліди.
- •3. Мистецтво і наука і їх взаємодія і вплив.
- •Висновки
- •Література
- •Тема 14. Праксеологія науки. Вступ
- •Фундаментальні і прикладні знання
- •2.Технологія впровадження наукових знань у виробництво
- •Практична технологія
- •Динамізм технології
- •Конкретність технології
- •Матеріальна обумовленість технології
- •Логічність технології
- •Наукова технологія
- •Теоретична технологія
- •2.1. Метаморфози технології.
- •3. Нтр та нтп : сутність, соціальні наслідки, значення
- •4. Проблеми маркетингу в науці в умовах ринкових відносин
- •Висновок
- •Тема 15. Наука і цінності.
- •1. Аксіологічна функція науки.
- •Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •Цінності, як ядро світоглядної проблематики.
- •Висновок
- •Список використаних джерел.
- •Тема 15. Наука і цінності (2).
- •Розділ 1. Аксіологічна функція науки
- •Розділ 2.Історичний розвиток філософських уявлень.
- •Розділ 3. Цінності як ядро світоглядної проблематики
- •1. Людина як найвища цінність
- •З. Моральні цінності: їх основа і місце в ціннісній ієрархії
- •Л.Озеров
- •Висновки
- •Література
- •Тема 16. Антипозитивістські концепції науки.
- •1. Сутність позитивістських концепцій науки,
- •II.Сутність антипозитивістських концепцій науки.
- •Тема 17.
- •І. Поняття гуманітарних наук та їx генезис і.1. Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук
- •І.2. Специфіка гуманітарної області знання
- •І.3. Генезис наукових форм гуманітарного пізнання
- •Іі. Проблема диференціації наук та виникнення пограничних наук іі.1. Диференціація наук на різних етапах розвитку людського пізнання
- •Іі.2. Виникнення пограничних наук
- •Іі.3. Синтетичні галузі знання
- •Ііі. Гуманітарна освіта і її роль у розвитку суспільства ііі.1. Функції гуманітарної освіти
- •Ііі.2. Проблема трансформації гуманітарної освіти в україні
- •Висновки
- •IV. Література
- •Тема 17.
- •Розділ і. Загальні тенденції зародження та формування гуманітарних наук
- •Розділ II. Гуманітарна освіта та її роль у розвитку сучасного українського суспільства
- •Висновки
- •Використана література
- •Тема 18. Специфіка розвитку природничо- математичних наук
- •1. Розвиток природничих, математичних, технічних наук та їх вплив на розвиток суспільства.
- •1.1. Розвиток і значення математичних наук.
- •1.2. Розвиток природничих наук
- •1.3. Розвиток та значення технічних наук.
- •2. Розвиток прикладних та фундаментальних наук
- •3. Розвиток комп'ютерної техніки, сучасне і майбутнє
- •Висновки
- •Тема 19. Перспективи розвитку науки план
- •І. Перспективи розвитку гуманітарних, природничо-математичних, технічних наук.
- •Іі. Математизація і комп’ютеризація усіх наукових досліджень та сфери суспільного життя.
- •Література
- •Тема 20. Філософія освіти в сучасній Україні
- •Розділ I. Українська філософія освіти
- •1.1. Поняття про філософію освіти
- •1.2. Основні структурні рівні філософії освіти
- •1.3. Сучасні педагогічні парадигми
- •1.4. Українська філософія як методологія освіти
- •1.5. Класифікація сучасних напрямків філософії освіти
- •Розділ II. Перспективи розвитку філософії освіти в сучасній Україні
- •Питання реформування системи освіти
- •2.2.Особистісно-орієнтоване навчання
- •Висновки
- •Література
3. Нтр та нтп : сутність, соціальні наслідки, значення
Довгий час розвиток науки і техніки відбувався повільно та відносно паралельно, незалежно один від одного. Техніка розвивалась, в основному опираючись на вдосконалення прийомів та способів практичного досвіду, таємниць ремесла, що передавались строго по канонах професії. В свою чергу наука розвивалась, як правило, незалежно від потреб виробництва, слідуючи своїй внутрішній логіці. Правда, тісний зв’язок наукових знань та практичних потреб проявлявся у сфері військового мистецтва, де вимагались точні наукові знання.
Початок науково – технічного прогресу датується 17 – 18 ст., час стрімкого соціального та економічного розвитку. Потреби торгівлі, флоту, мануфактурного виробництва вимагали теоретичного та експериментального вирішення ряду практичних промислових завдань. Подальший розвиток продуктивних сил на старій основі був неможливим. Правда, техніка як опредмечене знання так чи інакше завжди включала в себе результати наукового пізнання. У цьому сенсі розвиток техніки з самого початку передбачав розвиток науки. Однак тільки з переходом до машинного виробництва завдання розвитку науки з метою використання результатів для розвитку техніки отримало статус самостійного.
В загальному ході науково – технічного прогресу виділяють особливі віхи, які пов’язані з якісною трансформацією продуктивних сил, що приводить до різкого зростання продуктивності праці. Вони характеризують єтапи науково – технічної революції. Першим етапом став етап МЕХАНІЗАЦІЇ, машинізації виробництва, який звільнив людину від важкої фізичної праці.
Одним з головних напрямків сучасної науково – технічної революції та другим етапом у розвитку науково – технічного прогресу є АВТОМАТИЗАЦІЯ, яка пов’язана з науковими досягненнями у сфері автоматики, електроніки, обчислювальної техніки. Корінні зміни, що відбуваються сьогодні у продуктивних силах, направлені на повну автоматизацію виробництва в межах всього суспільства.
Новий єтап науково – технічного прогресу, початок якого припадає на 80 – ті рр., відкриває перспективи подальшого прискорення у розвитку продуктивних сил суспільства. Пріоритетними напрямками нового стану НТП стали мікроелектроніка, виробництво лазерів та новітніх засобів комунікації, створення робототехніки, інформатика, інженерна генетика, альтернативна енергетика і космонавтика, біотехнологія тощо.
Якщо попередній стан НТП, як правило, називали науково – технічним, то новий визначають як науково – технологічний, що відповідно відбито у чотирьохчленній формулі : наука – технологія – техніка – продукція. Сутність сучасної науково – технічної революції заключається в якісному перетворенні даних продуктивних сил на основі перетворення науки в безпосередню продуктивну силу. Це означає, що наукові знання стають невід’ємним компонентом практично кожного залученого у процесі виробництва. Управління виробництвом, технологічними процесами можливо лише на основі науки. Науково – дослідницька та конструкторська діяльність включається безпосередньо в структуру виробничого процесу. Виробництво, таким чином, все більше стає сферою практично – технологічного застосування науки.
Підкреслимо, що у системі сучасних наукоємких технологій провідне місце належить інформаційній технології, а її основний продукт – інформація – стає вирішальним чинником суспільного розвитку. В сучасних умовах роль інформації зростає, створюються надпотужні комп’ютери та накопичувачі інформації, інформаційні системи, машинні програми.
В основі інформатизації суспільства лежить комп’ютерна або інформаційна революція. Суть її складає перехід від масового виробництва і масового розподілу до “ демасованого виробництва “ і розподілу. Традиційне виробництво орієнтоване на випуск ідентичних виробів масових серій, “ демасоване “ – на випуск продукції невеликими партіями.
Незважаючи на домінуючий у сучасному суспільстві стан матеріальних чинників соціального прогресу, виживе і успішно функціонуватиме така соціальна система, яка освоїть великий обсяг інформації і доведе її до практичної реалізації у всіх сферах суспільного виробництва. Слід також враховувати, що інформація – це унікальний різновид ресурсів, який людина примножує, а не витрачає. [ 7 ]
Отже, сучасна науково – технічна революція є корінною перебудовою у розвитку продуктивних сил, а її основні риси – перетворення науки у провідну силу виробництва, введення автоматизованого управління, зміна технологічних методів виробництва та форм його організації. Все це передбачає якісну психологічну та моральну перебудову, а також зміну всього устрою життя людини. Таким чином, науково – технічна революція торкається не тільки виробничо – технологічних, економічних процесів, але й веде до змін в соціальній сфері, прискорює ритм самого життя, змінює характер та форми взаємодії людей ; вона, крім того, виводить людство на вирішення ряду актуальних проблем глобального соціального масштабу : екологічних, соціально – генетичних, проблем штучного інтелекту і т.д.
Як підсумок можна сказати, що науково – технічний прогрес є невпинним процесом передачі машинам та автоматам різних функцій, що їх виконує людина. Можна виділити дві його форми : традиційну, або еволюційну і революційну. Якщо суть першої полягає у вдосконаленні якісних характеристик різних механізмів та апаратів, то сутність другої форми криється в опануванні принципово новими засобами і предметами діяльності, які створюються на грунті нових закономірностей. Саме у другому випадку йдеться про науково – технічний прогрес.
Науково – технічний прогрес є переходом до принципово нових механічних засобів та способів суспільного виробництва, які базуються на більш високому рівні знань. До них належать машини для виробництва енергії, технологічні процеси, що створені на принципово нових способах дії, нові матеріали та ін.
Сучасність поставила перед нами складні та гострі проблеми. Вимога вирішити найпекучіші загальнолюдські завдання має спонукати суспільство до взаємодії. Виживання людства потребує якісно нових практичних рішень проблем взаємодії природи і суспільства. Реальні процеси змін суспільства стають особливо інтенсивними під дією науково – технічного прогресу.