
- •Проблеми соціології науки……………………………………………...51
- •Тема 1. Предмет, функції і завдання філософії науки план
- •Розділ I. Сутність поняття філософії
- •1.1. Світогляд і філософія. Їхній взаємозв’язок
- •1.2. Основне питання філософії
- •1.2.1. Проблема істини. Практика як критерій істини
- •1.2.2. Вимоги до критеріїв істини. Критеріальна система
- •1.3. Структура теорії пізнання
- •Розділ II. Сутність поняття науки
- •2.1. Генезис науки. Закономірності розвитку науки та її функції
- •2.2. Структура науки
- •2.3. Питання методу науки
- •Розділ III. Філософія науки. Її предмет та призначення
- •3.1. Сутність поняття філософії науки
- •3.2. Три групи філософських проблем науки. Основні функції філософії науки
- •Висновки
- •Тема2. Генезис науки (1)
- •1. Розвиток науки в Німеччині
- •2. Проблеми науки у марксистській філософії
- •3. Ставлення до науки у некласичній філософії
- •4. Розвиток науки і ставлення до неї в XX столітті
- •Висновки
- •Література
- •Розділ і Розвиток науки у Стародавній Греції, феодальному суспільстві, в епоху Відродження
- •1.1. Філософія і знання Стародавньої Греції
- •1.2. Розвиток філософії і науки у феодальному суспільстві
- •1.3. Аналіз наукового знання в епоху Відродження.
- •Розділ II. Розвиток філософії і науки в період Нового часу.
- •Висновки.
- •Література
- •Тема 3. Проблеми соціології науки план
- •1. Наука — складний і специфічній об'єкт дослідження.
- •2. Еволюція концептуально-методологічних засад соціального аналізу науки.
- •Висновки.
- •Тема 6. Наука як форма суспільної свідомості та як феномен культури
- •I. Наука як форма суспільної свідомості
- •II. Наука як феномен культури
- •Висновки
- •Тема 7. Наука як феномен культури План
- •1. Загальні уявлення про науку і культуру
- •1.1. Поняття культури у філософії, її суть і структура
- •1.2 Феномен науки і особливості його аналізу
- •2. Головні аспекти культурної детермінації науки
- •2.1 Людиномірний характер наукових досліджень.
- •2.2 Соціокультурні основи науки.
- •2.3 Культурна цінність наукових знань
- •3.Принципи співвідношення науки і культури
- •Висновки
- •Література
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (1)
- •Розділ 1. Філософська концепція творчості.
- •Розділ 2. Історико-філософський контекст творчості.
- •Розділ 3. Розуміння сучасної творчості. Рівні і форми наукової творчості.
- •Розділ 4. Інтуїція і творчість.
- •Розділ 5. Творчість і особа.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (2) План
- •1 Філософська концепція творчості
- •1.1 Феномен творчості в філософії і науці
- •1.2 Зміст категорії творчості
- •1.3 Історичний аспект творчості
- •2 Сучасна концепція творчості
- •2.1 Суть сучасної концепції творчості
- •2.2 Етапи і структура творчого процесу
- •2.3 Гіпотеза – основна форма творчого пошуку
- •3. Протиріччя розвитку творчого процесу в науці
- •Тема 9. Методологія науки.
- •Розділ 1. Проблеми методології науки. Історичний екскурс
- •1.1. Розвиток методів наукового пізнання
- •1.2. Проблеми методу і методології в сучасній західній філософії
- •Розділ 2. Основне питання методології науки
- •2.1. Поняття методології науки
- •2.2. Основна проблема методології — обєктивність предмета наукового дослідження
- •Розділ 3. Методи наукового пізнання
- •3.1. Класифікація методів
- •3.2. Емпіричні методи
- •3.3. Теоретичні методи
- •Тема 10. Основні концепції філософії та методології науки
- •Розділ і основні ідеї позитивізму XIX ст.
- •Розділ іі марксистська філософська концепція науки
- •Розділ ііі неопозитивізм та його концепції
- •(Б. Рассел, м. Шлік, л. Вітгенштейн, р. Карнап, ф. Франк)
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Тема 11. Логіка та методологія наукового пізнання.
- •Наука як пізнавальна діяльність, соціальний інститут: феномен культури.
- •Тема 12.
- •Проблеми епістемології
- •Розділ ііі. Питання та проблеми розвитку науки
- •Розділ і. Теоретично-пізнавальні засади науки.
- •1.1. Становлення наукового пізнання як виду діяльності.
- •Розділ іі. Концепція істини та наукового пізнання.
- •2.1. Критерії істинності наукових знань.
- •2.1. Концепція істини та наукового пізнання к. Поппера та Феєрабенда.
- •Розділ III. Питання та проблеми розвитку науки.
- •3.1. Проблеми мови науки.
- •3.2. Еволюційні та революційні злети та кризи в розвитку науки, їх зумовленість.
- •3. 3. Наукове пізнання і розвитку сучасної науки.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 13.
- •Література вступ
- •1.Загальна та професійна етика. Проблеми етики наукового пізнання.
- •2. Проблеми гармонії істини, добра, прекрасного в творчості вченого. Досліди.
- •3. Мистецтво і наука і їх взаємодія і вплив.
- •Висновки
- •Література
- •Тема 14. Праксеологія науки. Вступ
- •Фундаментальні і прикладні знання
- •2.Технологія впровадження наукових знань у виробництво
- •Практична технологія
- •Динамізм технології
- •Конкретність технології
- •Матеріальна обумовленість технології
- •Логічність технології
- •Наукова технологія
- •Теоретична технологія
- •2.1. Метаморфози технології.
- •3. Нтр та нтп : сутність, соціальні наслідки, значення
- •4. Проблеми маркетингу в науці в умовах ринкових відносин
- •Висновок
- •Тема 15. Наука і цінності.
- •1. Аксіологічна функція науки.
- •Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •Цінності, як ядро світоглядної проблематики.
- •Висновок
- •Список використаних джерел.
- •Тема 15. Наука і цінності (2).
- •Розділ 1. Аксіологічна функція науки
- •Розділ 2.Історичний розвиток філософських уявлень.
- •Розділ 3. Цінності як ядро світоглядної проблематики
- •1. Людина як найвища цінність
- •З. Моральні цінності: їх основа і місце в ціннісній ієрархії
- •Л.Озеров
- •Висновки
- •Література
- •Тема 16. Антипозитивістські концепції науки.
- •1. Сутність позитивістських концепцій науки,
- •II.Сутність антипозитивістських концепцій науки.
- •Тема 17.
- •І. Поняття гуманітарних наук та їx генезис і.1. Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук
- •І.2. Специфіка гуманітарної області знання
- •І.3. Генезис наукових форм гуманітарного пізнання
- •Іі. Проблема диференціації наук та виникнення пограничних наук іі.1. Диференціація наук на різних етапах розвитку людського пізнання
- •Іі.2. Виникнення пограничних наук
- •Іі.3. Синтетичні галузі знання
- •Ііі. Гуманітарна освіта і її роль у розвитку суспільства ііі.1. Функції гуманітарної освіти
- •Ііі.2. Проблема трансформації гуманітарної освіти в україні
- •Висновки
- •IV. Література
- •Тема 17.
- •Розділ і. Загальні тенденції зародження та формування гуманітарних наук
- •Розділ II. Гуманітарна освіта та її роль у розвитку сучасного українського суспільства
- •Висновки
- •Використана література
- •Тема 18. Специфіка розвитку природничо- математичних наук
- •1. Розвиток природничих, математичних, технічних наук та їх вплив на розвиток суспільства.
- •1.1. Розвиток і значення математичних наук.
- •1.2. Розвиток природничих наук
- •1.3. Розвиток та значення технічних наук.
- •2. Розвиток прикладних та фундаментальних наук
- •3. Розвиток комп'ютерної техніки, сучасне і майбутнє
- •Висновки
- •Тема 19. Перспективи розвитку науки план
- •І. Перспективи розвитку гуманітарних, природничо-математичних, технічних наук.
- •Іі. Математизація і комп’ютеризація усіх наукових досліджень та сфери суспільного життя.
- •Література
- •Тема 20. Філософія освіти в сучасній Україні
- •Розділ I. Українська філософія освіти
- •1.1. Поняття про філософію освіти
- •1.2. Основні структурні рівні філософії освіти
- •1.3. Сучасні педагогічні парадигми
- •1.4. Українська філософія як методологія освіти
- •1.5. Класифікація сучасних напрямків філософії освіти
- •Розділ II. Перспективи розвитку філософії освіти в сучасній Україні
- •Питання реформування системи освіти
- •2.2.Особистісно-орієнтоване навчання
- •Висновки
- •Література
2.1. Метаморфози технології.
Розвиток технології в будь – якій сфері людської життєдіяльності ( матеріальній, соціальній та духовній ) супроводжується відповідним прогресом техніки та їх взаємними переходами.
Першою метаморфозою можна вважати перехід природньої спонтанної технології у гомотехнологію, яка розвивається свідомо та цілеспрямовано. Іншими словами, людська технологія виникла з природньої та базується на ній. З цього можна зробити висновок, що невичерпним джерелом розвитку людської технології була і залишається природа. Причиною ж її виникнення є інформаційне насичення певного виду матерії та зміна зовнішніх умов її існування.
Спочатку наслідування природі носило нерегулярний характер, а наслідувальна технологія використовувалась окремими індивідами, які швидко розвивались як фізично так і розумово та передавали ці здібності по спадковості та шляхом навчання. Вся технологія цього періоду, який ми визначаємо як первіснообщинний, була ручною : елементарні житла у вигляді гнізд, постіль та одежа з листя. Все це ускладнювалось по мірі все глибшого пізнання природи.
Поява елементарних знарядь праці розширила пізнання природи. Технологія ускладнилась, вимагаючи спочатку колективних зусиль, а пізніше і залучення тварин та інших природних сил. Це вимагало розвитку різноманітних пристосувань при застосуванні з інструментами. Відбувався розвиток знарядь праці, зросло озброєння технології. З цього часу відбувається її спеціалізація : окремі операції та дії переходять у механізми та пристосування. Таким чином виникла техніка. Відбулась друга метаморфоза технології – перехід частини процесів у технічні пристрої і тут технологія виступала функціонуванням даних пристроїв : щогла, млин і т.д.
Всі ці пристрої вимагали керівництва зі сторони людини. Збільшення енергетичного обладнання техніки визвало механізацію процесів управління знаряддями праці. З’явилась техніка, що була значно складнішою від попередньої. Окремі машини об’єднуються в комплекси, потім в агрегати і автомати. Технологія перетворюється у функціональний придаток техніки. Цей етап вважається третьою метаморфозою технології, який носить назву Автотехнологія. При цьому на перший план висуваються сама техніка та технологія, а людський досвід ( технологія ) зникає з поля зору.
В генетичному коді живих організмів зосереджена та інформація, згідно з якою розвивається певна особа того чи іншого виду або класу. Природа прийшла до цього спонтанно. Можна тільки дивуватись, наскільки генетичний код за своїми розмірами меньший від технічної документації, що необхідна для виробництва легкового автомобіля. Це є доказом надзвичайного відставання людських досягнень від природи , яка розвивається спонтанно.
Найбільш близькою до вирішення завдання саморозмноження є прецезійна технологія, що займається створенням мікроелектронних схем на кристалах ( мікроелектроніка ). Великі перспективи відкриваються із застосуванням досягнень мікробіології, рідких кристалів та голографії. Все це можна назвати предтечами четвертої метаморфози технології, в результаті якої в техніку повинні перейти і процеси розмноження технології. Це стане можливим тільки після повної розшифровки призначення генів та освоєння синтезу білка. Четверта метаморфоза наступить десь у 2080 р. І буде тривати не меньше як 150 років, поки не охопить основну частину матеріального виробництва. Паралельно буде відбуватись культурна революція.
П’ята метаморфоза відбудеться у 2180 – 2230 рр. В результаті передачі інтелектуальних здібностей людини техніці, базованій на біосинтезах, біотронному виробництві. Цей період можна буде назвати біоінтелектуальною революцією, котра охопить основні сфери людської діяльності, звільнивши її від проблем матеріального виробництва.
Шоста метаморфоза технології буде супроводжуватись прискоренням природних процесів, що приведе до поліцивілізації та освоєння Сонячної системи. Необхідно додати, що терміни приходу метаморфоз повинні уточнятись за допомогою комплексних досліджень із застосуванням глобального моделювання природніх, соціальних процесів та техногенеза.