- •Проблеми соціології науки……………………………………………...51
- •Тема 1. Предмет, функції і завдання філософії науки план
- •Розділ I. Сутність поняття філософії
- •1.1. Світогляд і філософія. Їхній взаємозв’язок
- •1.2. Основне питання філософії
- •1.2.1. Проблема істини. Практика як критерій істини
- •1.2.2. Вимоги до критеріїв істини. Критеріальна система
- •1.3. Структура теорії пізнання
- •Розділ II. Сутність поняття науки
- •2.1. Генезис науки. Закономірності розвитку науки та її функції
- •2.2. Структура науки
- •2.3. Питання методу науки
- •Розділ III. Філософія науки. Її предмет та призначення
- •3.1. Сутність поняття філософії науки
- •3.2. Три групи філософських проблем науки. Основні функції філософії науки
- •Висновки
- •Тема2. Генезис науки (1)
- •1. Розвиток науки в Німеччині
- •2. Проблеми науки у марксистській філософії
- •3. Ставлення до науки у некласичній філософії
- •4. Розвиток науки і ставлення до неї в XX столітті
- •Висновки
- •Література
- •Розділ і Розвиток науки у Стародавній Греції, феодальному суспільстві, в епоху Відродження
- •1.1. Філософія і знання Стародавньої Греції
- •1.2. Розвиток філософії і науки у феодальному суспільстві
- •1.3. Аналіз наукового знання в епоху Відродження.
- •Розділ II. Розвиток філософії і науки в період Нового часу.
- •Висновки.
- •Література
- •Тема 3. Проблеми соціології науки план
- •1. Наука — складний і специфічній об'єкт дослідження.
- •2. Еволюція концептуально-методологічних засад соціального аналізу науки.
- •Висновки.
- •Тема 6. Наука як форма суспільної свідомості та як феномен культури
- •I. Наука як форма суспільної свідомості
- •II. Наука як феномен культури
- •Висновки
- •Тема 7. Наука як феномен культури План
- •1. Загальні уявлення про науку і культуру
- •1.1. Поняття культури у філософії, її суть і структура
- •1.2 Феномен науки і особливості його аналізу
- •2. Головні аспекти культурної детермінації науки
- •2.1 Людиномірний характер наукових досліджень.
- •2.2 Соціокультурні основи науки.
- •2.3 Культурна цінність наукових знань
- •3.Принципи співвідношення науки і культури
- •Висновки
- •Література
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (1)
- •Розділ 1. Філософська концепція творчості.
- •Розділ 2. Історико-філософський контекст творчості.
- •Розділ 3. Розуміння сучасної творчості. Рівні і форми наукової творчості.
- •Розділ 4. Інтуїція і творчість.
- •Розділ 5. Творчість і особа.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (2) План
- •1 Філософська концепція творчості
- •1.1 Феномен творчості в філософії і науці
- •1.2 Зміст категорії творчості
- •1.3 Історичний аспект творчості
- •2 Сучасна концепція творчості
- •2.1 Суть сучасної концепції творчості
- •2.2 Етапи і структура творчого процесу
- •2.3 Гіпотеза – основна форма творчого пошуку
- •3. Протиріччя розвитку творчого процесу в науці
- •Тема 9. Методологія науки.
- •Розділ 1. Проблеми методології науки. Історичний екскурс
- •1.1. Розвиток методів наукового пізнання
- •1.2. Проблеми методу і методології в сучасній західній філософії
- •Розділ 2. Основне питання методології науки
- •2.1. Поняття методології науки
- •2.2. Основна проблема методології — обєктивність предмета наукового дослідження
- •Розділ 3. Методи наукового пізнання
- •3.1. Класифікація методів
- •3.2. Емпіричні методи
- •3.3. Теоретичні методи
- •Тема 10. Основні концепції філософії та методології науки
- •Розділ і основні ідеї позитивізму XIX ст.
- •Розділ іі марксистська філософська концепція науки
- •Розділ ііі неопозитивізм та його концепції
- •(Б. Рассел, м. Шлік, л. Вітгенштейн, р. Карнап, ф. Франк)
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Тема 11. Логіка та методологія наукового пізнання.
- •Наука як пізнавальна діяльність, соціальний інститут: феномен культури.
- •Тема 12.
- •Проблеми епістемології
- •Розділ ііі. Питання та проблеми розвитку науки
- •Розділ і. Теоретично-пізнавальні засади науки.
- •1.1. Становлення наукового пізнання як виду діяльності.
- •Розділ іі. Концепція істини та наукового пізнання.
- •2.1. Критерії істинності наукових знань.
- •2.1. Концепція істини та наукового пізнання к. Поппера та Феєрабенда.
- •Розділ III. Питання та проблеми розвитку науки.
- •3.1. Проблеми мови науки.
- •3.2. Еволюційні та революційні злети та кризи в розвитку науки, їх зумовленість.
- •3. 3. Наукове пізнання і розвитку сучасної науки.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 13.
- •Література вступ
- •1.Загальна та професійна етика. Проблеми етики наукового пізнання.
- •2. Проблеми гармонії істини, добра, прекрасного в творчості вченого. Досліди.
- •3. Мистецтво і наука і їх взаємодія і вплив.
- •Висновки
- •Література
- •Тема 14. Праксеологія науки. Вступ
- •Фундаментальні і прикладні знання
- •2.Технологія впровадження наукових знань у виробництво
- •Практична технологія
- •Динамізм технології
- •Конкретність технології
- •Матеріальна обумовленість технології
- •Логічність технології
- •Наукова технологія
- •Теоретична технологія
- •2.1. Метаморфози технології.
- •3. Нтр та нтп : сутність, соціальні наслідки, значення
- •4. Проблеми маркетингу в науці в умовах ринкових відносин
- •Висновок
- •Тема 15. Наука і цінності.
- •1. Аксіологічна функція науки.
- •Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •Цінності, як ядро світоглядної проблематики.
- •Висновок
- •Список використаних джерел.
- •Тема 15. Наука і цінності (2).
- •Розділ 1. Аксіологічна функція науки
- •Розділ 2.Історичний розвиток філософських уявлень.
- •Розділ 3. Цінності як ядро світоглядної проблематики
- •1. Людина як найвища цінність
- •З. Моральні цінності: їх основа і місце в ціннісній ієрархії
- •Л.Озеров
- •Висновки
- •Література
- •Тема 16. Антипозитивістські концепції науки.
- •1. Сутність позитивістських концепцій науки,
- •II.Сутність антипозитивістських концепцій науки.
- •Тема 17.
- •І. Поняття гуманітарних наук та їx генезис і.1. Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук
- •І.2. Специфіка гуманітарної області знання
- •І.3. Генезис наукових форм гуманітарного пізнання
- •Іі. Проблема диференціації наук та виникнення пограничних наук іі.1. Диференціація наук на різних етапах розвитку людського пізнання
- •Іі.2. Виникнення пограничних наук
- •Іі.3. Синтетичні галузі знання
- •Ііі. Гуманітарна освіта і її роль у розвитку суспільства ііі.1. Функції гуманітарної освіти
- •Ііі.2. Проблема трансформації гуманітарної освіти в україні
- •Висновки
- •IV. Література
- •Тема 17.
- •Розділ і. Загальні тенденції зародження та формування гуманітарних наук
- •Розділ II. Гуманітарна освіта та її роль у розвитку сучасного українського суспільства
- •Висновки
- •Використана література
- •Тема 18. Специфіка розвитку природничо- математичних наук
- •1. Розвиток природничих, математичних, технічних наук та їх вплив на розвиток суспільства.
- •1.1. Розвиток і значення математичних наук.
- •1.2. Розвиток природничих наук
- •1.3. Розвиток та значення технічних наук.
- •2. Розвиток прикладних та фундаментальних наук
- •3. Розвиток комп'ютерної техніки, сучасне і майбутнє
- •Висновки
- •Тема 19. Перспективи розвитку науки план
- •І. Перспективи розвитку гуманітарних, природничо-математичних, технічних наук.
- •Іі. Математизація і комп’ютеризація усіх наукових досліджень та сфери суспільного життя.
- •Література
- •Тема 20. Філософія освіти в сучасній Україні
- •Розділ I. Українська філософія освіти
- •1.1. Поняття про філософію освіти
- •1.2. Основні структурні рівні філософії освіти
- •1.3. Сучасні педагогічні парадигми
- •1.4. Українська філософія як методологія освіти
- •1.5. Класифікація сучасних напрямків філософії освіти
- •Розділ II. Перспективи розвитку філософії освіти в сучасній Україні
- •Питання реформування системи освіти
- •2.2.Особистісно-орієнтоване навчання
- •Висновки
- •Література
Конкретність технології
Конкретність технології відображається в ціленаправленості її процесів на досягнення певного результату. Корисність речі, якість предмета задовільняти потреби людини називається споживчою вартістю, а при обміні на ринку – товаром. Технологія цікавиться товарами з позиції конкретизації поставленого завдання і уточнення технологічних процесів, так як образ кінечної продукції диктує її вид, її необхідні засоби виробництва та кваліфікацію виробника. Нехтуючи конкретизацією споживчої вартості, ми отримаєио абстрактну або теоретичну технологію.
Матеріальна обумовленість технології
Конкретність тісно пов’язана з матеріальною обумовленістю технології, яка передбачає існування трьох компонентів об’єктивного світу : предметів праці, засобів праці і самої праці. Сучасні масштаби цих компонентів такі, що потребують строгого контролю як внутрішніх процесів, так і зовнішньої взаємодії з природою. Сучасна технологія призвана не просто вивчати і проектувати виробничі системи, а реалізовувати з них найбільш ефективні або забезпечувати нові впливи на предмети праці, які б значно переважали існуючі по виробництву, швидкодії, безпеці та економічності.
Зовнішня матеріальна обумовленість передбачає економічний та екологічний баланс виробництва з навколишнім середовищем. Тому сучасна технологія повинна не тільки вибирати і проектувати найбільш ефективні процеси створення споживчих вартостей, а й обгрунтовувати збалансованість виробництва з навколишнім середовищем.
Логічність технології
Логічність ( строга послідовність дій, операцій, рухів ) технології – це впорядкованість у часі і просторі основних, допоміжних та обслуговуючих процесів, їх повний взаємний зв’язок по всіх параметрах (виробництво, швидкодія і т. д.). Логічність відпрацьовується довший час шляхом практики, випробовування, перевірки як окремих процесів так і їх сукупності в реальних умовах виробництва . В цьому випадку необхідним є також вироблення навиків виконавців, які задіяні на виробництві, вимог до виробничого процесу, дотримання правил техніки безпеки і т. д. Все вище сказане є необхідним для досягнення головної мети – отримання товару (споживчої вартості ) того виду і з тими якостями, які необхідні споживачу.
Наукова технологія
Наукова технологія вивчає і узагальнює досвід створення споживчих вартостей. Предметом її вивчення є процеси взаємодії засобів праці, предметів праці і зовнішнього середовища при створенні споживчих вартостей. У сфері матеріального виробництва вона вирішує наступні завдвння : вивчення закономірностей протікання процесів перетворення предметів праці у продукцію чи товари, пошук прогресивних способів впливу на предмети праці, їх перевірка, розробка заходів по захисту природи, вибір та проектування найбільш ефективної і безпечної у практичному застосуванні технології.
Теоретична технологія
Теоретична технологія вивчає діалектику технології і можливість використання законів розвитку природи та суспільства для перетворення матеріального і духовного світу людини. Предметом її дослідження є процеси розвитку пізнавальної та перетворюючої діяльності людини. Основними завданнями теоретичної технології є пізнання законів взаємодії людини з природою, вивчення можливостей та умов практичного застосування пізнаних законів та закономірностей, розробка, обгрунтування і експериментальна перевірка принципово нових технологічних процесів.
Основна проблема теоретичної технології відноситься до розвитку системи “ людина – природа “. Вона заключається в тому, щоб розробити стратегію і тактику оптимального розвитку людської цивілізації на ближчу перспективу.
Головним критерієм і одночасно обмежуючою умовою при вирішенні основної проблеми повинно бути виконання вимоги про недопустимість переростання відносин між протилежностями в антагоністичні ( наприклад, протиріччя між природою і технікою, між людиною і природою і т. д. ). З основною проблемою пов’язано багато інших проблем, таких як спеціалізація та інтеграція, систематизація процесів і їх форм, наук, природних та технологічних процесів.
Узагальнюючи, можна сказати, що практична технологія, яка представляє сутність процесів взаємодії людини з природою, основу його життєдіяльності та досвіду, є об’єктивною реальністю і критерієм істини в пізнанні природи. Вона являється предметом вивчення багатьох наук, у тому числі наукової технології, яка вивчає технологічні процеси самі по собі, та теоретичної, яка вивчає діалектику технології і загальні процеси, властиві багатьом видам людської діяльності. В цьому виражена суб’єктивна сторона технології, її науковий статус. Загальнотеоретичний статус технології заключається в тому, що практика людини являється критерієм істини в пізнанні природи, відображає природні процеси або об’єктивні закони розвитку останньої.
Розкриваючи суть поняття ТЕХНОЛОГІЯ, ми по винні запитати себе, що є тією матеріальною базою, тими факторами, які є необхідними для її розвитку взагалі.
З однієї сторони технологія спирається на наукові знання, які об’єктивно відображають навколишню реальність. Та для того, щоб за допомогою цих знань перетворювати навколишнє середовище накористь та для розвитку людства, необхідний певний розвиток цивілізації, її матеріальної бази, або рівень культури взагалі. Іншими словами, наукові знання та наука являються елементом культури, яка в свою чергу виступає матеріальним підгрунтям для зародження та розвитку технології. Можна сказати, що культура, як матеріальне вираження усієї діяльності людства на даному етапі свого розвитку, виступає контекстом технології.
На основі вище сказаного можна зробити висновок про те, що технологія відображає рівень розвитку культури та суспільства взагалі, а їх єдність з наукою є тією рушійною силою, яка забезпечує існування людства на землі.
У цьому контексті ми можемо розглянути питання про “ метаморфози ” технології, що розкривають основні етапи розвитку нашої культури та суспільства.
