Конкретність технології

Конкретність технології відображається в ціленаправленості її процесів на досягнення певного результату. Корисність речі, якість предмета задовільняти потреби людини називається споживчою вартістю, а при обміні на ринку – товаром. Технологія цікавиться товарами з позиції конкретизації поставленого завдання і уточнення технологічних процесів, так як образ кінечної продукції диктує її вид, її необхідні засоби виробництва та кваліфікацію виробника. Нехтуючи конкретизацією споживчої вартості, ми отримаєио абстрактну або теоретичну технологію.

Матеріальна обумовленість технології

Конкретність тісно пов’язана з матеріальною обумовленістю технології, яка передбачає існування трьох компонентів об’єктивного світу : предметів праці, засобів праці і самої праці. Сучасні масштаби цих компонентів такі, що потребують строгого контролю як внутрішніх процесів, так і зовнішньої взаємодії з природою. Сучасна технологія призвана не просто вивчати і проектувати виробничі системи, а реалізовувати з них найбільш ефективні або забезпечувати нові впливи на предмети праці, які б значно переважали існуючі по виробництву, швидкодії, безпеці та економічності.

Зовнішня матеріальна обумовленість передбачає економічний та екологічний баланс виробництва з навколишнім середовищем. Тому сучасна технологія повинна не тільки вибирати і проектувати найбільш ефективні процеси створення споживчих вартостей, а й обгрунтовувати збалансованість виробництва з навколишнім середовищем.

Логічність технології

Логічність ( строга послідовність дій, операцій, рухів ) технології – це впорядкованість у часі і просторі основних, допоміжних та обслуговуючих процесів, їх повний взаємний зв’язок по всіх параметрах (виробництво, швидкодія і т. д.). Логічність відпрацьовується довший час шляхом практики, випробовування, перевірки як окремих процесів так і їх сукупності в реальних умовах виробництва . В цьому випадку необхідним є також вироблення навиків виконавців, які задіяні на виробництві, вимог до виробничого процесу, дотримання правил техніки безпеки і т. д. Все вище сказане є необхідним для досягнення головної мети – отримання товару (споживчої вартості ) того виду і з тими якостями, які необхідні споживачу.

Наукова технологія

Наукова технологія вивчає і узагальнює досвід створення споживчих вартостей. Предметом її вивчення є процеси взаємодії засобів праці, предметів праці і зовнішнього середовища при створенні споживчих вартостей. У сфері матеріального виробництва вона вирішує наступні завдвння : вивчення закономірностей протікання процесів перетворення предметів праці у продукцію чи товари, пошук прогресивних способів впливу на предмети праці, їх перевірка, розробка заходів по захисту природи, вибір та проектування найбільш ефективної і безпечної у практичному застосуванні технології.

Теоретична технологія

Теоретична технологія вивчає діалектику технології і можливість використання законів розвитку природи та суспільства для перетворення матеріального і духовного світу людини. Предметом її дослідження є процеси розвитку пізнавальної та перетворюючої діяльності людини. Основними завданнями теоретичної технології є пізнання законів взаємодії людини з природою, вивчення можливостей та умов практичного застосування пізнаних законів та закономірностей, розробка, обгрунтування і експериментальна перевірка принципово нових технологічних процесів.

Основна проблема теоретичної технології відноситься до розвитку системи “ людина – природа “. Вона заключається в тому, щоб розробити стратегію і тактику оптимального розвитку людської цивілізації на ближчу перспективу.

Головним критерієм і одночасно обмежуючою умовою при вирішенні основної проблеми повинно бути виконання вимоги про недопустимість переростання відносин між протилежностями в антагоністичні ( наприклад, протиріччя між природою і технікою, між людиною і природою і т. д. ). З основною проблемою пов’язано багато інших проблем, таких як спеціалізація та інтеграція, систематизація процесів і їх форм, наук, природних та технологічних процесів.

Узагальнюючи, можна сказати, що практична технологія, яка представляє сутність процесів взаємодії людини з природою, основу його життєдіяльності та досвіду, є об’єктивною реальністю і критерієм істини в пізнанні природи. Вона являється предметом вивчення багатьох наук, у тому числі наукової технології, яка вивчає технологічні процеси самі по собі, та теоретичної, яка вивчає діалектику технології і загальні процеси, властиві багатьом видам людської діяльності. В цьому виражена суб’єктивна сторона технології, її науковий статус. Загальнотеоретичний статус технології заключається в тому, що практика людини являється критерієм істини в пізнанні природи, відображає природні процеси або об’єктивні закони розвитку останньої.

Розкриваючи суть поняття ТЕХНОЛОГІЯ, ми по винні запитати себе, що є тією матеріальною базою, тими факторами, які є необхідними для її розвитку взагалі.

З однієї сторони технологія спирається на наукові знання, які об’єктивно відображають навколишню реальність. Та для того, щоб за допомогою цих знань перетворювати навколишнє середовище накористь та для розвитку людства, необхідний певний розвиток цивілізації, її матеріальної бази, або рівень культури взагалі. Іншими словами, наукові знання та наука являються елементом культури, яка в свою чергу виступає матеріальним підгрунтям для зародження та розвитку технології. Можна сказати, що культура, як матеріальне вираження усієї діяльності людства на даному етапі свого розвитку, виступає контекстом технології.

На основі вище сказаного можна зробити висновок про те, що технологія відображає рівень розвитку культури та суспільства взагалі, а їх єдність з наукою є тією рушійною силою, яка забезпечує існування людства на землі.

У цьому контексті ми можемо розглянути питання про “ метаморфози ” технології, що розкривають основні етапи розвитку нашої культури та суспільства.